вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" листопада 2025 р. м.Київ Справа№ 910/15560/24 (761/5756/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 25.11.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "СИСТЕМА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025
у справі № 910/15560/24 (761/5756/25)
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система"
до ОСОБА_1
про визнання недійсними договорів
в межах справи № 910/15560/24
За заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система"
про банкрутство
Рух справи
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15560/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система".
11.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними договорів поворотньої безпроцентної позики № 19/06 від 19.06.2020р., № 02/11 від 02.11.2020р., №09/11 від 09.11.2020р.,№15/01 від 15.01.2021р., укладених між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "П Ц Система".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на укладення спірних договорів з порушеннями законодавства.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.02.2025 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсним передано на розгляд за підсудністю до Господарського суду міста Києва (адреса: 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В), на розгляді якого перебуває справа №910/15560/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
До Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 01.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи на 14.05.2025.
09.04.2025 до суду від позивача через систему "Електронний суд" та 13.05.2025 через канцелярію суду надійшли заяви про зміну предмету позову, в яких позивач окрім раніше заявлених позовних вимог про визнання недійсними договорів поворотньої безпроцентної позики № 19/06 від 19.06.2020р., № 02/11 від 02.11.2020р., №09/11 від 09.11.2020р.,№15/01 від 15.01.2021р., укладених між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "П Ц Система", просив задовольнити додаткові вимоги: визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 05/04 від 05.04.2021 (договір поворотньої безпроцентної позики № 06/04 від 06.04.2021 р); визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 22/07 від 22.07.2021; визнати недійсними усні угоди позики (від 02.12.2020 р., 16.09.2021 р., 17.09.2021 р., 27.09.2021 р. та 20.10.2021 р.).
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 (повний текст складено та підписано 29.05.2025) у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" від 09.04.2025 про зміну предмету позову та додані до них документи повернуто позивачу без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- позивачем поряд із доповненням позовних вимог новими вимогами наведено також інші підстави позову та правове обгрунтування, суд дійшов висновку про те, що подані заяви фактично є новим позовом, оскільки направлені на одночасну зміну предмету та підстав позову;
- ураховуючи те, що подані позивачем заяви про зміну предмету позову містять фактично нові позовні вимоги немайнового характеру, що не були зазначена в позові, суд дійшов висновку про невідповідність цих заяв положенням статті 46 ГПК України, у зв'язку з чим дані заяви підлягають поверненню без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "П Ц "СИСТЕМА" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25). Визначити прийнятими наступні змінені позовні вимоги позивача згідно із заявою про зміну предмету позову від 09.04.2025, а саме:
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 19/06 від 19.06.2020;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 02/11 від 02.11.2020;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 09/11 від 09.11.2021;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 15/01 від 15.01.2021;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 05/04 від 05.04.2021;
- визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 22/07 від 22.07.2021;
-визнати недійсними усні угоди позики, що укладені у період часу з 02.12.2020 по 20.10.2021).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскажувана ухвала постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник посилався на наступне:
- аналіз Ухвали Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) дозволяє стверджувати, що суд першої інстанції фактично ототожнив заяву про зміну предмету позову від 09.04.2025 та пояснення (заперечення) від 13.05.2025, оскільки у поясненнях (запереченнях) від 13.05.2025 позивач вказав, що є підстави вважати усні угоди позики неукладеними, що суд розцінив як нову підставу для позову, проте, вказане ототожнення двох різних процесуальних документів позивача є неправомірним;
- у заяві про зміну предмету позову від 09.04.2025 позивачем було зазначено: «…Із заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника від 17.03.2025, що була подана ОСОБА_1 , стало відомо, що існують інші недійсні договори, які повинні бути предметом вищезазначеного позову, з тих же підстав, що зазначені у позовній заяві, у зв'язку із цим позивач вважає за необхідне змінити предмет позову…», отже, позивач не змінював підстави для позову згідно із відповідною заявою про зміну предмету позову, оскільки такі підстави з самого початку були викладені у позовній заяві;
- оскільки позивач подав заяву про зміну предмету позову у належний спосіб та у належний процесуальний строк, а також враховуючи те, що підстави позову не змінювались, то підстави для її повернення судом першої інстанції були відсутні.
Додатково скаржник наголошував, що суд першої інстанції фактично ототожнив заяву про зміну предмету позову від 09.04.2025 та пояснення (заперечення) від 13.05.2025, оскільки у поясненнях (запереченнях) від 13.05.2025 позивач вказав, що є підстави вважати усні угоди позики неукладеними, що суд розцінив як нову підставу для позову. Проте, пояснення (заперечення) від 13.05.2025 є окремим письмовим процесуальним документом, що подавався до суду у порядку п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, з метою реалізації права на надання пояснень, доводів і міркувань та доказів. Пояснення (заперечення) від 13.05.2025 не подавались у порядку ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України як заява про зміну підстав позову, а міркування позивача у вказаній заяві не було новою підставою позову і не могло нею бути, оскільки не може існувати такої матеріально-правової вимоги (способу захисту) як визнання договору неукладеним.
Суд першої інстанції повинен був сприймати процесуальний документ позивача, пояснення (заперечення) від 13.05.2025, як міркування та орієнтир у позиції позивача, а не як заяву про зміну підстави позову.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
11.07.2025 від ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Шабаровського Б.В.) через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги - відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) - залишити без змін, посилаючись на наступне:
- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подані позивачем заяви про зміну предмета позову фактично є новим позовом, оскільки направлені на одночасну зміну предмету та підстав позову, містять фактично нові позовні вимоги немайнового характеру, що не були зазначена в позові, у зв'язку з чим суд правомірно повернув ці заяви позивачу без розгляду;
- викладені в апеляційній скарзі вимоги ТОВ «П Ц «Система» не можуть бути задоволені за результатами розгляду апеляційної скарги, оскільки суд апеляційної інстанції не має повноважень скасувати оскаржувану ухвалу та визначити прийнятими змінені позовні вимоги позивача згідно із заявою про зміну предмету позову;
- вимоги апеляційної скарги ТОВ «П Ц «Система» щодо скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та визначення змінених позовних вимог прийнятими, є такими, що не можуть бути задоволені, оскільки виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ст. 275 ГПК України;
- подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) про повернення заяв позивача про зміну предмета позову після прийняття судом рішення у цій справі жодним чином не впливає на подальший перегляд апеляційним судом самого рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "СИСТЕМА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станкі С.Р., судді - Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15560/24 (761/5756/25) та відкладено вирішення питання стосовно руху апеляційної скарги до надходження справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 (суддя- Мандичев Д.В.) у справі № 910/15560/24 (761/5756/25), розгляд справи призначено на 15.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 розгляд справи відкладено до 09.09.2025.
У зв'язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "СИСТЕМА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025, не відбулось, з метою збереження життя, здоров'я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що неодноразово продовжувався зокрема, станом на сьогодні.
Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров'я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 розгляд справи призначено на 07.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 розгляд справи призначено на 04.11.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 оголошено перерву у розгляді справи до 25.11.2025.
Відповідно до статті 64 Конституції України права, громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 25.11.2025 з?явились:
- представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система", який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 справі № 910/15560/24 (761/5756/25) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" повністю;
- представник відповідача - Скопича Олексія Дмитровича, який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, 11.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними договорів поворотньої безпроцентної позики № 19/06 від 19.06.2020р., № 02/11 від 02.11.2020р., №09/11 від 09.11.2020р.,№15/01 від 15.01.2021р., укладених між Скопичем Олексієм Дмитровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "П Ц Система".
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.02.2025 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" до Скопича Олексія Дмитровича про визнання договорів недійсним передано на розгляд за підсудністю до Господарського суду міста Києва (адреса: 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В), на розгляді якого перебуває справа №910/15560/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
До Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 01.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи на 14.05.2025.
09.04.2025 до суду від позивача через систему "Електронний суд" та 13.05.2025 через канцелярію суду надійшли заяви про зміну предмету позову, в яких позивач окрім раніше заявлених позовних вимог про визнання недійсними договорів поворотньої безпроцентної позики № 19/06 від 19.06.2020р., № 02/11 від 02.11.2020р., №09/11 від 09.11.2020р.,№15/01 від 15.01.2021р., укладених між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "П Ц Система", просив задовольнити додаткові вимоги: визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 05/04 від 05.04.2021 (договір поворотньої безпроцентної позики № 06/04 від 06.04.2021 р); визнати недійсним договір поворотньої безпроцентної позики № 22/07 від 22.07.2021; визнати недійсними усні угоди позики (від 02.12.2020 р., 16.09.2021 р., 17.09.2021 р., 27.09.2021 р. та 20.10.2021 р.).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 (повний текст складено та підписано 29.05.2025) у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" від 09.04.2025 про зміну предмету позову та додані до них документи повернуто позивачу без розгляду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно п. 17 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень статті 46 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної їх зміни фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року по справі № 657/1024/16-ц).
На обґрунтування заяв про зміну предмету позову вказано, що із поданої ОСОБА_1 заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника від 17.03.2025 позивачу стало відомо, що існують інші недійсні договори, які повинні бути предметом даного позову, з тих же підстав, що зазначені у позовній заяві. Відтак, окрім заявлених у позовній заяві вимог, позивач також просив визнати недійсними: договір поворотньої безпроцентної позики № 05/04 від 05.04.2021; договір поворотньої безпроцентної позики № 22/07 від 22.07.2021; усні угоди позики, що укладені у період часу з 02.12.2020 по 20.10.2021.
Також, у письмових поясненнях (запереченнях), поданих до суду першої інстанції 13.05.2025, позивач наголосив, що усні угоди позики є недійсними, оскільки в матеріалах справи відсутні документи щодо їх укладання чи виконання, відтак такі договори є неукладеними.
Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, при зверненні з даним позовом до суду позивач не посилався як на правову підставу позову на неукладеність договорів позики.
Разом із цим, заяву позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
З огляду на те, що позивачем поряд із доповненням позовних вимог новими вимогами наведено також інші підстави позову та правове обгрунтування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що подані заяви фактично є новим позовом, оскільки направлені на одночасну зміну предмету та підстав позову. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Доводи скаржника про те, що аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) дозволяє стверджувати, що суд першої інстанції фактично ототожнив заяву про зміну предмету позову від 09.04.2025 та пояснення (заперечення) від 13.05.2025, оскільки у поясненнях (запереченнях) від 13.05.2025 позивач вказав, що є підстави вважати усні угоди позики неукладеними, що суд розцінив як нову підставу для позову, проте, вказане ототожнення двох різних процесуальних документів позивача є неправомірним - судом апеляційної відхиляється, як підстава для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки суд, вирішуючи відповідні спірні питання учасників відповідних правовідносин повинен врахувати усі їх доводи та обгрунтування, залежно саме від суті таких обгрунтувань, а не назви документа, в якому вони викладені.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, враховуючи те, що подані позивачем заяви про зміну предмету позову містили фактично нові позовні вимоги немайнового характеру, що не були зазначені в позові, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про невідповідність цих заяв положенням статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим повернув без розгляду подані заяви, про що зазначив як в мотивувальній, так і резолютивній частинах ухвали.
З огляду на наведене, судом першої інстанції обгрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу, із висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі і не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що повернення у даній справі заяви про зміну предмету позову від 09.04.2025 та пояснення (заперечення) від 13.05.2025 - без розгляду, не позбавляє позивача на звернення з позовом в окремому провадженні стосовно визнання недійсним договору поворотньої безпроцентної позики № 05/04 від 05.04.2021 (договір поворотньої безпроцентної позики № 06/04 від 06.04.2021 р), договору поворотньої безпроцентної позики № 22/07 від 22.07.2021; усних угод позики (від 02.12.2020, 16.09.2021, 17.09.2021, 27.09.2021 та 20.10.2021).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, обумовлені ст. ст. 277, 280 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування оскаржуваної ухвали - відсутні.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/15560/24 (761/5756/25) - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 910/15560/24 (761/5756/25) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано: 15.12.2025.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков