79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" грудня 2025 р. Справа №907/564/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Галушко Н.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «007М» б/н від 28.08.2025 (вх. суду від 28.08.2025 №01-05/2638/25)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2025 (повне рішення складено 08.08.2025, суддя Пригара Л.І.,)
у справі №907/564/25
за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “007М», с. Минай Ужгородського району Закарпатської області
про: стягнення 221 557 грн,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Державне підприємство Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “007М» про стягнення 221 557 грн пені за прострочення поставки товару за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №22/3-777-VDK-24 від 26.11.2024.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2025 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “007М» на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель» суму 221 557 грн (двісті двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім гривень) пені за прострочення поставки товару за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №22/3-777-VDK-24 від 26.11.2024, а також 2658,68 грн (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень 68 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Враховуючи обставини справи та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 221 557 грн пені за прострочення поставки товару за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, тому позов підлягає до задоволення.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю « 007М» звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/564/25 від 04.08.2025 та ухвалити по справі № 907/564/25 нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано що право позивача в даній справі не порушене, так як порушення строків поставки товару відбулося через поведінку самого позивача, який в свою допустив прострочення кредитора, оскільки саме позивач не виконав вимог п. 3.2. Контракту - не надіслав відповідачу окрему заявку із визначеним місцем доставки до 15.12.2024.
При цьому, як вказує апелянт, таке інформування у відповідності з п.13.4. Контракту повинно було здійснюватися особисто представником позивача рекомендованим листом або за допомогою кур'єрської служби , оскільки саме в такий спосіб сторони у Контракті погодили обмін документами, пов'язані з виконанням, зміною або розірванням цього Контракту.
Апелянт зауважує, що у Контракті взагалі відсутня будь-яка вказівка чи то на місто чи то на область України, куди повинен був доставлений товар, хоча місце відвантаження товару є істотною умовою Контракту.
Таким чином, на думку скаржника, у такому випадку, відповідно до статті 613 ЦК України, має місце прострочення кредитора, а не боржника, що виключає відповідальність останнього за невиконання зобов'язання у строк.
Крім цього, 28.08.2025 апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зменшення нарахованих штрафних санкцій до 1 (одної) гривні, у зв'язку з виникненням труднощів у виконання зобов'язань його коонтрагентами.
Державне підприємство Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель» відзиву на апеляційну скаргу не подало.
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 справу №907/564/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Бойко С.М. та Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2025 у складі колегії суддів: головуючого - судді Малех І.Б., суддів: Бойко С.М. та Галушко Н.А. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю « 007М» строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « 007М» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2025 у справі №907/564/25; розгляд справи постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін справи.
На підставі розпорядження керівника апарату від 20.10.2025 №334 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у цій справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 справу № 907/564/25 розподілено такому складу: Бонк Т.Б. - головуючий суддя, судді Бойко С.М. та Галушко Н.А.
Ухвалою апеляційного суду від 22.10.2025 справу №907/564/25 прийняти до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів: Бойко С.М. та Галушко Н.А.; постановлено здійснювати розгляд справи № 907/564/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
26.11.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель» (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “007М» (виконавцем) було укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №22/3-777-VDK-24 (далі - Контракт), пунктом 1.1. якого визначено, що виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари для потреб безпеки і оборони (далі - товар), найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому Контракті та в Специфікації товарів (Додаток 1 до Контракту) (далі - Специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим Контрактом. Комплектність товару наведено в Додатку 2 до Контракту.
Відповідно до п. 2.1. Контракту, вартість (ціна) товару за цим Контрактом на момент його підписання зафіксована сторонами в Специфікації на підставі комерційної пропозиції виконавця. Виконавець підтверджує, що під час розрахунку вартості (ціни) товару за цим Контрактом враховані всі податки та збори, інші витрати виконавця, пов'язані з виконанням цього Контракту, а також прибуток виконавця. Виконавець несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни) товару. Замовник не несе відповідальності за формування комерційної пропозиції на постачання товару за цим Контрактом, повноту та достовірність зазначених у ній даних.
Загальна вартість (ціна) товару за цим Контрактом становить 44 051 000 грн. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим Контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Обсяг фінансування та бюджетні зобов'язання за цим Контрактом за загальним фондом КПКВК 2101730 у 2024 році становить 44 051 000 грн (п. 2.2. Контракту).
Згідно з п. 2.6. Контракту, оплата замовником поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту поставки товару впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів шляхом подання платіжної інструкції до ДКСУ, а у разі відсутності відповідного бюджетного фінансування - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати його надходження. Оплата здійснюється на підставі належним чином оформленого виконавцем рахунку на оплату, до якого додаються підписаний сторонами акт приймання-передачі товару за Контрактом, видаткова накладна, (за умови наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунку замовника).
Пунктом 3.2. Контракту передбачено, що товар поставляється виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів “Інкотермс» у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено замовником виконавцю не менше ніж за 3 (три) робочих дні до планової дати поставки. Сторони погодили, що товар може поставлятися партіями. Розмір кожної партії виконавець погоджує завчасно із замовником до початку відвантаження.
За змістом п. 3.4. Контракту визначено, що датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за Контрактом.
Відповідно до п. 4.1., 4.2. Контракту, виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього Контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації. В обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до закінчення строку дії Контракту шляхом внесення змін до цього Контракту на підставі письмового звернення виконавця, яке виконавець повинен надати не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в Специфікації, з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 7 цього Контракту.
Згідно з п. 7.1. Контракту, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Контрактом сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства та цього Контракту.
Пунктом 7.2. Контракту визначені види порушень та санкції за них, зокрема:
1) у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості;
2) за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товару стягується штраф у розмірі (некомплектних) товарів;
3) у разі порушення виконавцем строків усунення несправностей (дефектів) або не здійснення гарантійної заміни відповідно до вимог п. 5.3 Контракту з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості (ціни) товару, що вийшли з ладу за кожний день прострочення;
4) у разі відмови від поставки товару (частини товару) виконавець зобов'язаний, крім сплати інших компенсаційних платежів, сплатити на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості (ціни) непоставленого (недопоставленого) товару.
5) сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків, крім випадків, передбачених пунктом 7.9, 7.13 Контракту, не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (за час прострочення). Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір процентів для замовника - 0 (нуль) процентів.
Контракт набирає чинності з дати його укладання та діє до 01 лютого 2025 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до повного виконання (п. 11.1. Контракту).
В Додатку №1 до Контракту - Специфікації товарів - сторонами узгоджено наступні характеристики товару, що підлягав поставці за Контрактом: - найменування - безпілотний авіаційний комплекс DJI MAVIC 3E; - кількість - 406 комплектів; - код УКТЗЕД - 8806221010; - вартість (ціна) за комплект - 108 500 грн без ПДВ; - загальна вартість (ціна) товару без ПДВ - 44 051 000 грн; - строки поставки товару - до 15 грудня 2024 року.
В Додатку №2 до Контракту сторони дійшли згоди щодо комплектності товару.
Додатком №3 до Контракту є зразок акта приймання-передачі товару за Контрактом.
На виконання умов Контракту відповідачем, як виконавцем, було поставлено, а позивачем, як замовником, у свою чергу, прийнято товар - 406 комплектів безпілотного авіаційного комплексу типу БПАК DJI MAVIC 3E - сукупною вартістю 44 051 000 грн, свідченням чого є підписані та скріплені печатками сторін акти приймання - передачі товару за Державним контрактом №22/3-777-VDK-24 від 26.11.2024 №1 від 21.12.2024 на суму 43 725 500 грн та №1 від 25.12.2024 на суму 325 500 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.
За твердженням позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання за Контрактом виконав неналежно, допустивши прострочення поставки товару за першою його партією на 5 днів та за другою - на 9 днів, що, у свою чергу, є підставою для стягнення з ТОВ “007М» суми 221 557 грн пені, нарахованої на підставі п. 7.2. укладеного між сторонами Контракту.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 ЦК України ).
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1,2 ст. 712 ЦК України).
Як було встановлено судами, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за умовами якого відповідач зобов'язується поставити позивачу товари для потреб безпеки і оборони.
Предметом позову у цій справі є стягнення пені в розмірі 221 557 грн за прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання за договором в частині своєчасної поставки товару.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2. Контракту визначено, зокрема, що у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як слідує з встановлених судами у цій справі обставин, 26.11.2024 в Додатку № 1 до Контракту в «Специфікації товарів» оборонного призначення, сторони визначили строки постави товару у кількості 406 комп. до 15.12.2024. Станом на 21.12.2024, відповідач поставив позивачу 403 комп., доказів постави ще трьох комп. - у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, позивач надав суду першої інстанції розрахунок пені 0,1% вартості непоставлених вчасно 403 комп., (вартість одного комп. становить 108 500 грн) у період з 15.12.2024 до 20.12.2024 у розмірі 218 627, 50 грн та 0,1% вартості непоставлених 3 комп. товару у період з 15.12.2024 до 24.12.2024 у розмірі 2 929,50 грн. Загальний розмір пені становить 221 557 грн.
Перевіривши поданий розрахунок, враховуючи відсутність контррозрахунку апелянта, апеляційний суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що здійснений позивачем розрахунок пені є правильним.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не було повідомлено відповідача про точне місце поставки, як це передбачено пунктом 3.2 Контракту.
Стосовно доводів апелянта, колегія суддів насамперед зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю “007М» було належним чином повідомлене судом попередньої інстанції про розгляд даної справи.
Так, ухвала Господарського суду Закарпатської області про відкриття провадження у справі № 907/564/25 від 23.05.2025 надіслана до електронного кабінету відповідача в підсистемі Електронний суд - 23.05.2025 о 18:49 год. (а.с. 70).
Крім цього, відповідно до наявної в матеріалах справи Квитанції № 3473448 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, позивач скеровував відповідачу позовну заяву з додатками - 16.05.2025 о 14:25 год.
Водночас скаржник не зазначив у чому полягала об'єктивна неможливість подати суду першої інстанції заперечення щодо позовних вимог, зокрема, щодо недотримання позивачем умов пункту 3.2 Контракту та така обставина підлягала б встановленню чи спростуванню судом попередньої інстанції, зокрема з врахуванням принципу змагальності та на підставі поданих сторонами доказів на підтвердження їх правової позиції.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи 21.12.2024 відповідач поставив позивачу товар та матеріали справи не містять належних, допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що несвоєчасна поставка товару відповідачем відбулась саме через відсутність у нього інформації щодо точного місця поставки товару. До того ж, до апеляційної скарги апелянтом також не долучено таких доказів з обґрунтуванням виняткового випадку неможливості подати такі суду першої інстанції.
З тих же підстав, апеляційний суд відхиляє клопотання скаржника про зменшення присудженої до стягнення судом першої інстанції, пені до одної гривні, позаяк зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі №909/321/24, тощо.
У свою чергу, відповідач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б підтверджували наявність підстав для зменшення судом заявленої позивачем до стягнення пені.
Зменшення розміру пені до одної гривні фактично нівелює мету застосування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22.
На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку суду першої інстанції про задоволення позову у цій справі.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2025 у справі № 907/564/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « 007М» б/н від 28.08.2025 (вх. суду від 28.08.2025 №01-05/2638/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2025 у справі № 907/564/25- залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Н.А. Галушко