справа № 991/10026/25
провадження № 11-сс/991/668/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі представника власників майна - адвоката ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 01.10.2025 р., -
13.10.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Ухвалою судді-доповідача від 13.10.2025 р. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою від 22.10.2025 р. зазначене клопотання задоволено та адвокату ОСОБА_6 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 01.10.2025 р.
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10 , погоджене з прокурором САП ОСОБА_7 , та накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на вилучені під час обшуку мобільні телефони Iphone XS, Iphone XR, Samsung Galaxy S24, та ноутбук DELL, які належать ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі представник власників майна адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно було призначено слідчим суддею на 01.10.2025 року о 9.45 год. Він та власники майна прибули до приміщення суду о 9.15 год., зареєструвались у журналі відвідувачів ВАКС та вийшли на вулицю для конфіденційної бесіди. Повернувшись до приміщення суду о 9.41 год, близько 9.52 год. до них вийшов секретар судового засідання та повідомив, що розгляд клопотання завершено. Таким чином, слідчий суддя провів судове засідання до настання призначеного часу і за відсутності власників майна та їх представника, які перебували у приміщенні суду і мали намір взяти участь у розгляді клопотання. Стверджує, що стороною обвинувачення, окрім необґрунтованої постанови детектива про визнання вилученого майна речовим доказом, не надано жодного доказу на підтвердження того, що воно має відношення до обставин кримінального провадження. Сторона обвинувачення не обґрунтувала потребу досудового розслідування, яка виправдовувала б такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні. Крім того, сторона обвинувачення не зазначила, які докази планує отримати слідство за допомогою вилучених телефонів та ноутбуку. Клопотання про арешт майна не містить обґрунтування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, що є окремою підставою для відмови у його задоволенні. Більше того, майно, на яке накладено арешт, не є речовим доказом у провадженні, не підлягає спеціальній конфіскації та конфіскації як виду покарання, а також воно не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не зберегло на собі сліди його вчинення. Окремо звертає увагу на порушення права власників майна на приватне життя, оскільки вилучені телефони є засобом комунікації та можуть містити приватне листування, фотографії, тощо.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково зазначив, що однією з підстав апеляційного оскарження є те, що він та власники майна з'явились у судове засідання, однак слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна за їх відсутності. Також, ані подружжя ОСОБА_11 , ані їх майно не мають відношення до обставин даного провадження. Крім того, з моменту вилучення телефонів та ноутбуку пройшло достатньо часу, тож детектив мав можливість скопіювати всю необхідну інформацію, тим більше у ході обшуку власники майна надали детективам всі паролі. Посилаючись на вказане, просив скасувати оскаржувану ухвалу.
Прокурор ОСОБА_7 заперечила проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що вона не містить належних доводів, які були б підставою для скасування оскаржуваного рішення. Наголосила, що власники майна та їх представник фактично не з'явились до суду, оскільки перед початком судового засідання секретар вийшла запросити їх для участі, однак вони у приміщенні суду не перебували. Секретар не повинна була передбачати, що хтось із учасників вийшов на вулицю. Що стосується причетності власників майна до обставин, які розслідуються, у їх телефонах міститься інформація щодо початку будівництва елітного котеджного містечка у смт. Козин Київської області на земельних ділянках, які можуть належати ОСОБА_12 , а відтак, вилучені телефони містять інформацію, яка може мати значення для досудового розслідування.
Власники майна - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не звертались. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52025000000000469 від 21.08.2025 р. за фактом можливого вчинення ОСОБА_12 , який із 2019 по 2025 р.р. був службовою особою, а також особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, тобто набуття, володіння, використання, зміни форми та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненого в особливо великих розмірах.
У даному кримінальному проваджені розслідуються обставини набуття ОСОБА_12 та його дружиною ОСОБА_13 через підконтрольні юридичні особи ТОВ «Блум Девелопмент» та ОК «ЖБК «Сонячний Берег» та їх службових осіб нерухомого майна у вигляді 19 земельних ділянок та будинків, у тому числі здійснення проектування та будівництва котеджного містечка «Династія» по АДРЕСА_1. За версією органу досудового розслідування, до процесу придбання земельних ділянок та подальшого будівництва на них були залучені дві юридичні особи - ТОВ «Блум Девелопмент» у якості номінального власника земельних ділянок, та обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний Берег» - у якості фактичного розпорядника, між якими укладено договір оренди земельних ділянок. Управління ними здійснювалось особистою помічницею ОСОБА_12 - ОСОБА_14 , на ім'я якої ним протягом 2013-2018 р.р. видано 6 нотаріальних довіреностей. При цьому, ОСОБА_12 у 2019 році надав ОК «ЖБК «Сонячний Берег» позику на загальну суму 3,6 млн. грн., а ОСОБА_14 станом на 19.08.2025 є співзасновником кооперативу. У 2018-2020 р.р. засновником ОК «ЖБК «Сонячний Берег» була пов'язана з ОСОБА_12 особа - ОСОБА_8 , на ім'я якої ним у 2018-2019 р.р. також видавались нотаріальні довіреності, а у 2019-2022 р.р. остання була радником ОСОБА_12 як голови Київської ОДА та його позаштатним радником як Міністра розвитку громад та територій України. Водночас, чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_9 у 2021 році здійснював організацію будівництва котеджного містечка « Династія ».
Враховуючи відсутність у ОСОБА_12 та ОСОБА_13 легальних джерел доходів, які б забезпечили набуття у власність вказаного нерухомого майна, існують обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошти у розмірі 410 991 745 грн., які складають різницю між офіційним сукупним доходом подружжя ОСОБА_15 за 2019-2024 р.р. та вартістю одного будинку з ремонтом, одержані злочинним шляхом з подальшим їх маскуванням у нерухомість.
25.09.2025 року детективами за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які за версією сторони обвинувачення можуть бути причетними до вчинення вказаного злочину, проведено обшук, в результаті якого вилучено мобільні телефони Iphone XS, Iphone XR, Samsung Galaxy S24 та ноутбук DELL.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.
За його висновком, доводи детектива про необхідність накладення арешту на вилучені телефони та ноутбук заслуговують на увагу через пов'язаність ОСОБА_8 з ОК «ЖБК «Сонячний Берег» та з ОСОБА_12 - як під час його перебування на посаді голови Київської ОДА, так і на посаді Міністра розвитку громад та територій України, а також її чоловіка ОСОБА_9 , який у 2021 році організовував будівництво житлових будинків на території ОК «ЖБК «Сонячний Берег». Крім того, у месенджерах вилучених телефонів виявлено листування з контактами « ОСОБА_16 » та « ОСОБА_17 », з якими встановлені таймери автоматичного видалення повідомлень, у зв'язку із чим для отримання повного доступу до їх змісту необхідне експертне дослідження. Також, на ноутбуці виявлено папку з назвою «Династія», яка містить файли щодо проведення проектних та будівельних робіт котеджного містечка «Династія» в смт. Козин. Відтак, як телефони, так і ноутбук відповідають критеріям речових доказів, адже можуть містити інформацію щодо обставин вчинення розслідуваного злочину, що обумовлює потребу у проведенні їх детального огляду, зокрема із залученням спеціаліста та використанням спеціального програмного забезпечення та техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка у них міститься, у тому числі відновити видалену інформацію.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника власників майна, а також пояснення прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження, як арешт майна, достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні, що виправдовує подальше розслідування. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах провадження докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують можливість вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть володіти відомостями, які розслідуються, оскільки ймовірно залучались до придбання земельних ділянок у смт. Козин Обухівського району Київської області та подальшого будівництва на них. За версією сторони обвинувачення, до придбання 19 дороговартісних земельних ділянок та подальшого будівництва на них чотирьох житлових будинків, орієнтовна вартість кожного з яких становить 12,5 млн. доларів США, були залучені дві юридичні особи: ТОВ «Блум Девелопмент» у якості номінального власника земельних ділянок, та обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Сонячний Берег» - у якості фактичного розпорядника, між якими укладений договір оренди земельних ділянок (т. 2 а.с. 24-79). При цьому, управління вказаними юридичними особами здійснювалось особистою помічницею ОСОБА_12 - ОСОБА_14 (т. 4 а.с. 1-38), на ім'я якої ним протягом 2013-2018 р.р. видано 6 нотаріальних довіреностей (т. 4 а.с. 39). Співзасновником ТОВ «Блум Девелопмент» з лютого по червень 2018 року був сам ОСОБА_12 , а до 29.08.2023 року - його дружина ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Станом на 19.08.2025 року ОСОБА_14 залишилась єдиним його власником (т. 4 а.с. 1-38). Крім того, ОСОБА_12 ймовірно має безпосередній вплив на ОК «ЖБК «Сонячний Берег», оскільки у 2019 році саме він надав цьому ЖБК позику на загальну суму 3,6 млн. грн. (т. 3 а.с. 167), а ОСОБА_14 є його співзасновником. Більше того, засновником цього ЖБК протягом 2018-2020 р.р. була пов'язана із ОСОБА_18 особа - ОСОБА_8 , на ім'я якої ним у 2018-2019 р.р. видані нотаріальні довіреності (т. 4 а.с. 145-148), а у 2019-2022 р.р. остання була радником ОСОБА_12 як голови Київської ОДА, та його позаштатним радником як Міністра розвитку громад та територій України. При цьому чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_9 у 2021 році здійснював організацію будівництва вищевказаних житлових будинків.
На переконання колегії суддів, вищенаведене дійсно може пов'язувати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з досліджуваними у даному провадженні обставинами.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно осіб, які не мають статусу підозрюваних, не переконався у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтованими.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучені мобільні телефони та ноутбук відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які встановлюються у провадженні.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду встановлені слідчим суддею обставини не спростовано.
Зокрема, 25.09.2025 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 останні добровільно надали детективам свої телефони Iphone XS, Iphone XR, Samsung Galaxy S24 та повідомили паролі доступу до них. У ході огляду телефонів виявлено відомості, що мають значення для провадження. Так, у списках контактів мобільних телефонів виявлено контакти « ОСОБА_16 » та « ОСОБА_17 », з якими встановлені таймери автоматичного видалення повідомлень, у зв'язку із чим для отримання повного доступу до їх інформації необхідне експертне дослідження. Також, у вилученому ноутбуці виявлено папку з назвою «Династія», яка містить файли щодо проведення проектних та будівельних робіт котеджного містечка «Династія» за адресою: АДРЕСА_1. Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення телефонів та ноутбуку з метою подальшого проведення детального огляду та призначення відповідних експертиз (т. 1 а.с. 8-13).
26.09.2025 року постановою детектива телефони та ноутбук визнано речовими доказами (т. 1 а.с. 14-16). У подальшому, призначено комплексну судову комп?ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо телефонів Iphone XS, Iphone XR, Samsung Galaxy S24, на вирішення якої поставлено питання, чи можливо відновити інформацію, яка зберігалася на вбудованому носії пам'яті мобільного терміналу систем зв'язку, і якщо так, скопіювати відновлену інформацію на електронний носій інформації (т. 1 а.с. 17-21).
Дослідивши сукупність вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільні телефони та ноутбук, вилучені у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час обшуку, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв'язків між особами, причетними до вчинення злочину, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефонів, на які накладено арешт, ознакам речового доказу.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для вилучення мобільних телефонів у зв'язку з тим, що у ході обшуку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали детективам доступ до них, оскільки згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження. У даному випадку орган досудового розслідування у зв'язку з неможливістю повного копіювання даних з вилучених телефонів призначив проведення експертного дослідження. Відтак, на даному етапі досудового розслідування інформація, яка ймовірно міститься на вилучених телефонах та ноутбуку, може мати значення для досудового розслідування, а також існує необхідність у відновленні інформації, яка можливо була видалена. У свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатами проведення експертного дослідження вилучених мобільних терміналів.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів.
Що стосується доводів апеляційної скарги про розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна за відсутності власників майна та їх представника, колегія суддів зазначає, що власники майна та їх представник адвокат ОСОБА_6 в день судового розгляду клопотання про арешт майна дійсно прибули до приміщення суду, що підтверджується журналом реєстрації відвідувачів ВАКС та не заперечується прокурором. При цьому, адвокат ОСОБА_6 зазначив, що за декілька хвилин до початку судового засідання він та його довірителі вийшли з приміщення суду для конфіденційної розмови. З цього приводу колегія суддів зазначає, що на секретаря судового засідання не покладено обов'язок розшукувати учасників провадження поза приміщенням суду. Більше того, під час апеляційного розгляду представник власників майна скористався правом на надання пояснень та мав можливість висловити свої заперечення проти клопотання про арешт майна. Враховуючи викладене, та за відсутності інших підстав для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.10.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4