Справа № 534/85/24 Номер провадження 22-ц/814/3933/25Головуючий у 1-й інстанції Морозов В. Ю. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
02 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави на ухвалу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 30 липня 2025 року у справі за позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа - Дитячо-юнацька спортивна школа №3 м. Горішні Плавні про застосування наслідків нікчемності правочину -
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2024 року Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа - Дитячо-юнацька спортивна школа №3 м. Горішні Плавні про застосування наслідків нікчемності правочину, в якому прохав суд: витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Горішні Плавні в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області частину адміністративної будівлі яхт-клубу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 181,3 м2; розірвати договір оренди землі №47/17 від 07 листопада 2017 року, укладений між Горішньоплавнівською міською радою та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310200000:50:027:0482, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0634 га; зобов'язати ОСОБА_1 повернути на користь територіальної громади м. Горішні Плавні в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:027:0482, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0634 га, шляхом підписання акту приймання-передачі; стягнути пропорційно з Горішньоплавнівської міської ради на ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Короткий зміст клопотання
У липні 2025 року до місцевого суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 - адвоката Ульянова Р.А., в якому останній прохає суд, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким було внесено зміни, зокрема, до статей 261, 388, 390, 391 ЦК України, позовну заяву заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області залишити без руху та запропонувати прокурору у встановлений судом строк привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК України, а саме: надати суду оцінку спірного майна, а саме частини адміністративної будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визначену на дату подання позовної заяви (січень 2024 року); зазначити ціну позову (позовної вимоги майнового характеру), виходячи із вартості спірного майна, яка визначена в порядку, встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; доплатити, в разі необхідності, судовий збір за позовну вимогу майнового характеру; надати суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості частини адміністративної будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до звіту про його оцінку на дату подання позову.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 02 липня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ульянова Р.А. про залишення позовної заяви без руху задоволено.
Позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа - Дитячо-юнацька спортивна школа №3 м. Горішні Плавні про застосування наслідків нікчемності правочину залишено без руху.
Встановлено прокурору строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Встановлено прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання суду оцінку спірного майна, а саме частини адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 площею 181,3 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1643375753102, здійснену в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», визначену на дату подання позовної заяви - січень 2024 року;
- зазначення ціни позову у відповідності до отриманого звіту станом на січень 2024 року;
- надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості частини адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 площею 181,3 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1643375753102, відповідно до звіту про його оцінку на дату подання позову в разі необхідності.
Роз'яснено прокурору, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 30 липня 2025 року позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа - Дитячо-юнацька спортивна школа №3 м. Горішні Плавні про застосування наслідків нікчемності правочин повернуто прокурору.
Вказане вище судове рішення мотивовано тим, що прокурором у встановлений строк не було виконано вимог, визначених статтею 175 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 30 липня 2025 року не погодився Перший заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області та оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнена позиція учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права і не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, судом першої інстанції порушено вимоги процесуального права при поверненні позовної заяви, оскільки після відкриття провадження 26 лютого 2024 року за правилами загального позовного провадження, місцевий суд, згідно частини тринадцятої статті 187 ЦПК України, у випадку неусунення позивачем недоліків поданої позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Позовна вимога про витребування спірного майна пред'явлена як позовна вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а не на виконання вимог статей 387, 388 ЦК України, як витребування майна у добросовісного набувача, яким відповідач не є з огляду на вчинювані ним дії з метою отримання у власність спірного майна.
Вказано про незворотність дії в часі абзацу другого частини четвертої статті 177 ЦПК України.
Також зазначено, що питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідачів у спірних правовідносинах має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Предметом перегляду є ухвала про повернення позовної заяви позивачу, яка відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала зазначена в частині другій статті 369 ЦПК України, то колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Позиція апеляційного суду
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
09 квітня 2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.
Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (частина п'ята статті 390 ЦК України, в редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини другої статті 185 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).
У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Обміркувавши викладене, касаційний суд у постанові від 12 листопада 2025 року по справі № 127/8274/24 зауважив, що:
«обов'язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п'ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п'ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню;
у випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини п'ятої статті 390 ЦК України не застосовуються;
питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п'ятої статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини п'ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.
У справі, що переглядається:
при зверненні із позовом позивач вказував про наявність підстав для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення;
апеляційній суд не врахував, що справа не стосується питання про зворотну дію закону в часі. За змістом пункту 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом;
поза увагою апеляційного суду залишилось те, що обов'язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду встановлений у нормах матеріального права, зокрема у частині п'ятій статті 390 ЦК України. Положення частини п'ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п'ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню;
в уточненій позовній заяві прокурор посилався на недобросовісність набувачів спірних земельних ділянок;
оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувачів, то положення частини п'ятої статті 390 ЦК України до спірних відносин не застосовуються. Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення».
Так, аналізуючи доводи поданої прокурором апеляційної скарги, яка є схожою до додаткових пояснень у справі, які направлялися останнім до місцевого суду в якості заперечень щодо поданого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без руху, вбачається, що позивач посилався на недобросовісність набувача спірного майна, що під час розгляду справи місцевим судом не було встановлено з огляду на задоволення поданого представником ОСОБА_1 клопотання.
Також колегія суддів зауважує, що ухвала Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 02 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху була постановлена місцевим судом після відкриття провадження у справі, а тому у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду, що передбачено положеннями частини тринадцятої статті 187 ЦПК України.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позову Заступнику керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини першої статті 374 ЦПК України).
Згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведені мотиви, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, апеляційна скарга Першого заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави підлягає задоволенню, а ухвала Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 30 липня 2025 року - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд по даній справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави - задовольнити.
Ухвалу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 30 липня 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Г.Л. Карпушин
Т.В. Одринська