печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57070/24-ц
Пр. № 2-9237/25
11 грудня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2327_045 від 30.03.2018 у розмірі 273 023, 51 грн. та витрат з оплати судового збору у розмірі 4 095,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 березня 2018 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2327_045 (для придбання транспортного засобу) (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 682 430, 00 грн. на строк 60 місяців, зі сплатою процентної ставки у розмірі 16,70 % річних, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 29.03.2023.
30 березня 2018 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір застави майна № 4711, предметом якого є транспортний засіб VOLKSWAGEN, модель PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2018, придбаний за Договором купівлі-продажу автомобіля № 1175052/2018 від 19.03.2018.
02.05.2024 позивачем на адресу відповідачів було направлено повідомлення про виконання зобов'язання, забезпеченого заставою та порукою, проте направлені повідомлення Банком були проігноровані відповідачами, заборгованість не погашено.
Тому, 04.10.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Сидоренком Андрієм Васильовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1330 про звернення стягнення на транспортний засіб VOLKSWAGEN, модель PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2018, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рахунок коштів, виручених від реалізації зазначеного транспортного засобу запропоновано задовольнити вимоги Банку за кредитним договором на загальну суму 270 326,34 грн. Так, за вчинення вказаного виконавчого напису акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» здійснено плату в розмірі 10 000,00 грн.
У зв'язку з неналежним виконання відповідачами своїх зобов'язань за вказаним договором щодо повернення кредиту станом на 25.10.2025 за відповідачами наявна заборгованість на загальну суму 273 023,51 грн., з яких: 225 038,63 грн. - заборгованість за основним боргом; 37 641,46 грн. - проценти за користування кредитом; 94,39 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення боргу; 29,60 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 175,60 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу; 43,83 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 10 000,00 грн. - плата за нотаріальні дії (вчинення виконавчого напису).
Ухвалою судді від 11 грудня 2024 року вказану цивільну справу направлено за підсудністю до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2025 року вказану цивільну справу направлено за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 липня 2025 року вказану цивільну справу направлено за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Ухвалою судді від 25 вересня 2025 року в справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
11 грудня 2025 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відзив від відповідачів не надійшов.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 березня 2018 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2327_045 (для придбання транспортного засобу) (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору, Кредит надається у загальному розмірі 682 430,00 грн. на строк 60 місяців, з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 29.03.2023.
Згідно з п. 2.4.1. Кредитного договору, за користування Кредитом, Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку проценти у розмірі 16,70 % процентів річних. Зазначена процентна ставка є фіксованою.
Відповідно до п. 2.4.2. Кредитного договору, нарахування процентів здійснюється, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного в цьому Договорі. При нарахуванні процентів за користування Кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування Кредитом (п.2.4.3. Кредитного договору).
У п. 3.1.1. Кредитного договору зазначається, за яких умов Банк надає Позичальнику Кредит, а саме:
3.1.1.1. Укладення з Позичальником нотаріально посвідченого договору договору застави Транспортного засобу, який передається в якості забезпечення виконання зобов'язання за цим Договором.
3.1.1.2. здійснення Позичальником страхування Предмету застави за пакетом «повне КАСКО» на користь Банку шляхом укладення договору страхування, строк дії якого повинен становити не менше строку дії відповідного документу забезпечення (Договору застави Транспортного засобу), із страховою компанією, яка перевірена Банком та відповідає вимогам Банку, та сплата Позичальником першого річного страхового платежу за укладеним Транспортного засобу. Відповідно до умов вказаного договору страхування Банк повинен бути визначений в якості вигодонабувача щодо отримання страхової суми, яка підлягає виплаті при настанні страхового випадку.
3.1.1.3. Укладення з Поручителем договору поруки.
У відповідності до п. 3.3.1. Кредитного договору, всі платежі за цим Кредитним договором (повернення кредиту сплата процентів за його користування, комісійні винагороди, штрафних санкцій, тощо) здійснюються шляхом списання Банком коштів з Поточного рахунку (відкритий Позичальником у Банку рахунок № НОМЕР_2 для здійснення розрахунково-касового обслуговування Позичальника, у тому числі з обслуговування Кредиту).
Повернення Кредиту, сплата процентів, комісійних винагород (у разі їх встановлення за цим Договором) здійснюється Позичальником згідно з Графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного цим Договором (п.3.3.2. Договору).
Відповідно до п. 3.3.3. Договору Позичальник зобов'язується здійснювати повернення Кредиту та сплату процентів за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в розмірі 16 850,26 грн. шляхом внесення коштів на поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, надане йому згідно з умовами цього Договору, списує в рахунок погашення Основної суми боргу за Кредитом та сплати процентів відповідно до черговості, визначеної цим Договором.
Пунктом 3.4. Кредитного договору, передбачено черговість виконання (погашення) Позичальником за цим Договором (повернення Кредиту, сплати процентів та інших платежів за цим Договором).
Згідно п. 3.2.1. Кредитного договору, Банк здійснює надання кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням кредитних коштів на поточний рахунок Продавця TOB «Автомобільний Дім Атлант - М», код отримувача 41310873 № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку 300528.
Відповідно до пункту 5.1. Кредитного договору, виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором забезпечується заставою Транспортного засобу та Порукою.
Так, 30 березня 2018 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Договір застави майна № 4711 (далі - Договір застави), відповідно до якого Заставодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, Предмет застави. Предметом застави є транспортний засіб VOLKSWAGEN, модель PASSAT, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2018, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , колір чорний, об'єм двигуна 1968, придбаний за Договором купівлі-продажу автомобіля № 1175052/2018 від 19.03.2018, укладеним між Заставодавцем та продавцем транспортного засобу.
Відповідно до п. 4.1.6. Договору застави у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов'язання за Кредитним договором та/або обов'язків за цим Договором, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, Законодавством, Кредитним договором, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі, включаючи: 1) основну суму боргу за Кредитом; 2) проценти за користування Кредитом, комісії, неустойки (пені, штрафи) та 3) інші платежі і штрафні санкції, що передбачені та/або які випливають із Кредитного договору, а також витрати і Збитки, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням Заставодавцем умов Кредитного договору та/або цього Договору; 4) витрати Заставодержателя, пов'язані із пред'явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на Предмет застави за цим Договором (у тому числі витрати, пов'язані із реалізацією Предмета застави та вартість послуг незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності); вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою за цим Договором, а якщо вимога не буде задоволена, незалежно від настання Строку виконання Зобов'язання, звернути стягнення на Предмет застави.
У силу п. 7.4. Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави, будь-яким способом, не забороненим Законодавством, у тому числі, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
30 березня 2018 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 4712.
Як визначено у п. 2.1., п. 2.2. даного Договору Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору та додаткових договорів до нього. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі, але не виключно, у разі:
2.2.1. часткового невиконання Боржником Зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів та/або повернення частини Кредиту в строки, визначені графіком погашення Кредиту;
2.2.2. невиконання Боржником зобов'язання щодо повернення Кредиту при закінченні строку користування ним;
2.2.3. виникнення підстав для дострокового повного/часткового погашення Зобов'язання за вимогою Кредитора.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору поруки Поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Боржником Зобов'язання перед Кредитором.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником Зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо спати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 3.2.2. Договору поруки).
Кредитор має право вимагати виконання Зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так і від будь-якого з них окремо, причому, як у повному обсязі, так і частково (п. 3.2.3. Договору поруки).
Так, 4 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Сидоренком Андрієм Васильовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1330 про звернення стягнення на транспортний засіб VOLKSWAGEN, модель PASSAT, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2018, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , колір чорний, об'єм двигуна 1968, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 . За рахунок коштів, виручених від реалізації зазначеного транспортного засобу, запропоновано задовольнити вимоги Банку за кредитним договором на загальну суму 270 326,34 грн.
Як визначено у п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як визначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У частині 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
АТ «Ощадбанк», узяті на себе зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти у розмірі 682 430,00 грн. на рахунок продавця транспортного засобу ТОВ «Автомобільний Дім Атлант-М», що підтверджується банківськими виписками.
Проте, відповідачі зобов'язання за договором належним чином не виконують, у зв'язку з чим у них утворилася заборгованість, яка становить 273 023,51 грн., з яких: 225 038,63 грн. - заборгованість за основним боргом; 37 641,46 грн. - проценти за користування кредитом; 94,39 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення боргу; 29,60 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 175,60 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення осново боргу; 43,83 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 10 000,00 грн. - плата за нотаріальні дії (вчинення виконавчого напису), що підтверджується розрахунок заборгованості складеним АТ «Ощадбанк».
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачами не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідачами не надали.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 2327_045 від 30.03.2018 у розмірі 273 023, 51 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 095,35 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 2327_045 від 30.03.2018 у розмірі 273 023 (двісті сімдесят три тисячі двадцять три) гривні 51 копійку та витрати з оплати судового збору у розмірі 4 095,35 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (вул. Володимирська, 27, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 09322277).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Повний текст судового рішення складено 12 грудня 2025 року.
Суддя О.Л. Бусик