печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49406/25-к
пр. 1-кс-41651/25
10 листопада 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025000000001526 від 22.05.2025, -
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою на бездіяльність уповноважених Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12025000000001526 від 22.05.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання особа, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, подав заяву про залишення скарги без розгляду.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки, особа, яка подала скаргу, про день, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, подала заяву про залишення скарги без розгляду, а неявка слідчого не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних матеріалів.
Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000001526 від 22.05.2025.
В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 01.09.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 28.08.2025 року у справі №757/41433/25-к проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . У ході вказаного обшуку було вилучено комп'ютерну техніку, перелік якої зазначено у протоколі обшуку.
Як визначено у ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, тимчасово вилученим майном вважаються лише речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Разом з тим адвокатом ОСОБА_3 подано заяву про залишення скарги без розгляду, тому оскільки останній не підтримує вказану скаргу у слідчого судді відсутні правові підстави для її розгляду по суті та надання правової оцінки підставам вилучення майна та його правового статусу.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_3 своїй заяві просить відкликати скаргу без розгляду, та повернути її, проте, згідно Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що за наслідком розгляду скарги, чинним законодавством не передбачено відкликання скарги.
Відтак, слідчий суддя вважає, що у задоволені скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 100, 160-166, 167, 168, 170-174, 236, 303, 306, 307, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025000000001526 від 22.05.2025- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5