печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57562/25-к
пр. № 1-кс-48160/25
24 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у рамках кримінального провадження № 62024100120000102, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у рамках кримінального провадження № 62024100120000102, в порядку ст. 303 КПК України.
У вимогах даної скарги особа, що її подала просить зобов'язати виконати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2025 по справі № 757/13650/25-к та повернути вилучене майно.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування,
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження,
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Тобто, у даній скарзі заявник фактично просить зобов'язати виконати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2025.
Разом з тим, така процесуальна дія як зобов'язання виконати судове рішення, не може бути предметом оскарження під час досудового розслідування, виходячи із норм передбачених Главою 26 КПК України.
Слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_2 звернулася із скаргою, що не може бути предметом розгляду у порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбаченого ч. 1 ст. 303 КПК України.
Разом з тим, роз'яснюється, що відповідно до ст. 382 КК України, передбачена кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у рамках кримінального провадження № 62024100120000102.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1