Справа № 755/24190/25
"12" грудня 2025 р. місто Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040001109 від 20 листопада 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієво, Донецької обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19 квітня 2017 року Краснолиманським міським судом Донецької області за частиною другою статті 185, частиною другою статті 15 частиною другою статті 186, частиною першою статті 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 26 липня 2021 року звільнений по відбуттю призначеного судом покарання;
у вчиненні кримінального проступку (правопорушення), передбаченого частиною першою статті 296 КК України,
20 листопада 2025 року, приблизно о 15 год 00 хв, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння зайшов до магазину ТОВ «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Івана Котляревського 2/27, де останній підійшов до зали з алкогольними напоями. В цей момент, охоронець магазину ТОВ «Фора» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помітив, що ОСОБА_3 намагається покласти до кишені пляшку алкогольного напою «Хлібний Дар» та ОСОБА_4 зробив зауваження ОСОБА_3 з даного приводу.
У цей час, у ОСОБА_3 на фоні цього приводу, який виник в ході спілкування з охоронцем ТОВ «Фора» ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 почав поводити себе буйно, агресивно, гучно нецензурно виражатися у приміщенні вказаного магазину.
У подальшому продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на бажання протиставити себе суспільству, продемонструвати свою зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, які супроводжувались особливою зухвалістю у вигляді пошкодження майна, ОСОБА_3 перебуваючи в магазині ТОВ «Фора» та обравши об'єктом своїх хуліганських дій пляшки з алкогольними напоями, які перебували на прилавках, почав у руки брати скляні пляшки з алкогольними напоями та розбивати їх об підлогу, а також скидати руками їх з полиць, внаслідок чого вони розбились.
У подальшому продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, не реагував на зауваження відвідувачів та працівників магазину ТОВ «Фора» та продовжував поводити себе агресивно, буйно та виражатися нецензурною лайкою у бік працівників магазину.
В результаті своїх хуліганських дій ОСОБА_3 , завдав матеріального збитку ТОВ «Фора» у розмірі 46 680 грн 00 коп та завадив на тривалий час подальшої нормальної діяльності вказаного магазину.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю тобто, кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 296 КК України.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Частинами першою та третьою статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до вимог частини третьої статті 302 КПК України до обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно із частиною першою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того, в заяві захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Також до обвинувального акта додано письмову заяву представника потерпілого ОСОБА_6 , в якій він зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин першою та третьої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви представника потерпілого та клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини четвертої статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку повністю доведена, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною першою статті 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні проступку.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, суд визнає вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, не має постійного заробітку, суд доходить висновку про відсутність підстав призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який не працює, суспільно корисною роботою не займається, раніше судимий, має не погашену судимість, не перебуває під наглядом лікарів нарколога та психіатра, наявність обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 у межах санкції частини першої статті 296 КК України у виді обмеження волі.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 КК України, або ж застосування статті 69 КК України, чи норм статті 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог частини другої статті 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді обмеження волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
На думку суду, таке покарання у вигляді пробаційного нагляду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з дня його прибуття та постановки на облік в виправний центр за місцем відбуття покарання, після набрання цим вироком законної сили.
Речові докази: оптичний носій інформації, а саме СD-R диск, на якому міститься відеозапис з камери телефону на якому зафіксована подія, що відбулась за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12025105040001109- зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У відповідності до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва ОСОБА_1