"15" грудня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/16356/25
провадження № 2/752/17033/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передано до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за територіальною підсудністю.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України судом здійснено запит до органу реєстрації місця проживання відповідача та отримано інформацію про те, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як убачається із змісту позовної заяви, предмет спору становить вимога позивача про розірвання шлюбу за відсутності спільних неповнолітніх дітей сторін спору, тому підсудність розгляду справи підлягає за місцем зареєстрованого проживання відповідача, тобто Сєвєродонецьким міським судом Луганської області, підсудність справ яких наразі визначено Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Згідно постанови Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21: «Положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи - позивача.
Такий висновок про застосування норм права, забезпечуючи єдність судової практики, зробила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі про скасування наказу та поновлення на роботі.
Особа може мати декілька місць проживання / перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання / перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання / перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.»
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 9 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року у встановленому законом порядку була направлена особі, яка звернулась із заявою до суду, не була оскаржена та набрала законної сили 17 вересня 2025 року, та протягом визначеного законом строку справу було передано до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю.
За ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2025 року вищезазначену цивільну справу повернуто до Дніпровського районного суду м. Києва як помилково надіслану, - що не передбачено процесуальними нормами діючого законодавства, тобто справу було повернуто суддею без дотримання принципу не допущення спору про підсудність та без правового обґрунтування оспорення законності судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)
Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Спори між судами про підсудність не допускаються. У зв'язку з цим та для того, щоб не допустити безпідставної тяганини під час розгляду цивільних справ з боку судів, на яких і лежить обов'язок правильно застосувати правила про підсудність то ЦПК України встановлює правило про недопустимість суперечок між судами про підсудність.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому Цивільного процесуального кодексу України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
В порушення норми ч. 2 ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області не прийняв до свого провадження справу, яка була йому надіслана, а повернув назад до Дніпровського районного суду м. Києва.
Враховуючи вищевикладене, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає передачі за підсудністю до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, якому вона раніше була надіслана.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - направити за підсудністю до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган