Номер провадження 1-кс/754/4011/25
Справа № 754/20840/25
Іменем України
15 грудня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12025100030003408 від 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-
12 грудня 2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12025100030003408 від 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме предмет схожий на складний ніж срібного кольору, який поміщено до паперового конверту.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що 11.12.2025 близько 16 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 26 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході виниклого конфлікту наніс удар ножем в область живота ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням великого чепця.
11.12.2025 було проведено огляд за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 26 під час якого було виявлено та вилучено: змив речовини бурого кольору з полімерної поверхні, який поміщено до паперового конверту; серветки та спонж зі слідами речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту; зріз тканини синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту.
11.12.2025 о 19 год. 20 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час чого було виявлено та вилучено: предмет схожий на складний ніж срібного кольору, який поміщено до паперового конверту; паспорт на ім'я ОСОБА_5 який поміщено до паперового конверту; особисті речі ОСОБА_5 , які поміщено до паперового конверту; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до паперового конверт.
11.12.2025 вищевказані речі були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні №12025100030003408 від 11.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, необхідним для слідства є провести та дослідити всі наявні, та встановлені дії, пов'язані з походженням майна.
Для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаних предметів іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, проведення необхідних експертиз, притягнення винних осіб до відповідальності, - необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на майно, яке зазначено в клопотанні.
В судове засідання слідчий не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити за викладених у ньому обставин.
З огляду на положення ч.1 ст. 172 КПК України, відповідно до якого клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, а неприбуття в судове засідання з розгляду клопотання про арешт майна осіб, повідомлених належним чином, не перешкоджає його розгляду, також, зважаючи на розумність строків, як основну засаду кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести судовий розгляд клопотання про арешт майна за відсутності зазначених осіб.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.2 ст.173КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, оскільки є підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, подане ним в строк, передбачений ч.5 ст. 171 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.1, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене в ході огляду майно є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, вимоги, передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173,369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12025100030003408 від 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, на час проведення досудового розслідування, а саме на: предмет, схожий на складний ніж срібного кольору, який поміщено до паперового конверту.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1