Справа № 638/24911/25
Провадження № 2-з/638/199/25
Іменем України
12 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Смирнова В.А.,
при секретарі судового засідання Євженко О.Ю.
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, -
11 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Турутя Захара Олеговича звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовною заявою ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану залиттям квартири в розмірі 241 605,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану залиттям квартири в розмірі 10 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2516,05 грн та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 605,60 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, а також витрати на проведення оцінювання розміру збитків завданих залиттям, надавши п'ятиденний строк з дати ухвалення рішення за результатами розгляду даного позову для надання доказів понесення таких витрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 справу передано судді Смирнову В.А.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.12.2025 позовну заяву прийнято до провадження ті відкрито спрощене позовне провадження, призначене судове засідання.
Крім того, 11 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Турутя Захара Олеговича подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, завданої залиттям квартири в розмірі 241 605,00 грн, моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. шляхом накладання арешту на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 8795663101.
На обґрунтування заяви представник зазначає, що 05.11.2022 біля 11 год. 00 хв. сталося залиття квартири АДРЕСА_2 , власницею якої є ОСОБА_1 . Згідно акту від 07.11.2022 № 26 про залиття приміщення (квартири) АДРЕСА_2 причиною залиття, яке відбулось 05.11.2022 біля 11 год. 00 хв. в буд. АДРЕСА_3 , було витікання гарячої води з труби вводу центрального опалення в квартирі АДРЕСА_4 , власницею якої є ОСОБА_2 . Із висновку суб?єкта оціночної діяльності про вартість майна вбачається, що ринкова вартість прямих збитків, спричинених в результаті залиття квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , розрахованих з метою визначення суми відшкодування із використанням витратного методичного підходу, складає (з округленням до цілих): 241 605 гривень. З огляду на зазначене Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Відповідачки майнової шкоди, завданої залиттям, в розмірі 241 605,00 гривень, та моральної шкоди в розмірі 10 000,00 гривень. У свою чергу, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Враховуючи характер спору та надані Позивачкою на підтвердження заяви докази, вважаємо, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідачки в межах суми заявлених позовних вимог відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності. На думку представника наявний зв'язок між зазначеним заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходу із заявленими Позивачкою вимогами. Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Позивачки на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду в разі прийняття його на користь Позивачки
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Перевіривши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного.
Так позивач просить накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта власником квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (Загальна площа (кв.м): 78.3) є ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У постанові Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 сформовано висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; (пункти 3, 4 частини першої статті 151 ЦПК України).
Пунктам 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 сформовано такі висновки: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії; заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Так, предметом спору є стягнення майнової шкоду, завданої залиттям квартири в розмірі 241 605,00 грн. та стягнення моральної шкоди, завданої залиттям квартири в розмірі 10 000,00 грн.
Заявник просить накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належать відповідачу на праві власності. Право власності підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Водночас, до матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову не надано доказів вартості вказаного нерухомого майна.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
За приписами абз. 3 п. 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
Відсутність доказів вартості нерухомого майна, на яке просять накласти арешт, виключає можливість встановити співмірність ціни позову з відповідним видом забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 , а також виключає можливість встановити чи не є такий вид забезпечення позову надмірно обтяжливим для відповідача.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів.
Ухвала суду набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.А. Смирнов