Справа №: 398/5590/25
провадження №: 2/398/3249/25
Іменем України
"11" грудня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Молонової Ю.В., при секретарі судового засідання Борозні Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс», від імені та в інтересах якого діє представник Меладзе Світлана Олександрівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Факторінгс», від імені та в інтересах якого діє представник Меладзе В.М., звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.08.2007 між ВАТ КБ «НАДРА» з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено Кредитний договір №629130/ФО, згідно умов якого позичальник отримала кредит у сумі 18000,00 доларів США строком на 179 місяців. Також, в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, цього ж дня банком було укладено договір поруки №629130/ФО з ОСОБА_2 . У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.05.2018 по цивільній справі №398/4138/17, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 272 625,79 грн. Судове рішення відповідачами не виконується. 15.07.2020 між ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ідентифікаційний код 40696815) та ПАТ «КБ «НАДРА» було укладено Договір №GL48N718070_I_1 про відступлення прав вимоги, які передбачали відступлення Банком прав на користь ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП» за Кредитним договором, договором поруки. 20.07.2020 між ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ідентифікаційний код 40696815) та ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС» було укладено Договір №20/07/2020 про відступлення прав вимоги, а також Додаток №4 до Договору відступлення прав вимоги. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.07.2021 по цивільній справі №398/4138/17 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, замінено ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС». Позивач здійснює нарахування 3% та сум інфляційних втрат за період 02.04.2017 до 12.12.2021 включно, загальний розмір яких становить 156 797, 07 грн., з яких 118 368, 04 грн. - інфляційне збільшення, 38 429,03 - 3% річних. У зв'язку з чим просить стягнути заборгованість, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою судді від 27.10.2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачам визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Крім цього, у позовній заяві зазначає, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у тому числі через оголошення на сайті Судової влади України, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Судом встановлено, що 03.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №629130/ФО. Згідно умов Договору ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 18000 доларів США строком на 179 місяців.
03.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №629130/ФО.
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.05.2017, справа №398/4138/17, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість станом на 14.08.2017 у розмірі 272 625,79 грн.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.07.2021, справа №398/4138/17, замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Факторінгс» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів, виданих Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 01.04.2019 у цивільній справі № 398/4138/17 за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відповідно до розрахунку загальний розмір заборгованості за період з 02.04.2017 по 12.12.2021 становить 156 797, 07 грн., який складається: 118 368,04 грн. - інфляційне збільшення, 38 429, 03 грн. - 3% річних.
Розрахунок позивача є обґрунтованим, відповідає вимогам законодавства, а тому суд погоджується з ним.
Відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконують, внаслідок чого позивачем нарахована 3% річних та інфляційні на загальну суму 156 797,07 грн.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18).
За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях (див., зокрема, постанову Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15, постанову Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-474цс16, постанову Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1672цс16, постанову Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17).
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19)).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, в тому числі і за договором страхування, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена
У постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/16692/16-ц вказано, що: «відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Разом з тим у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти».
Аналізуючи наведені норми матеріального права, правові висновки Верховного Суду, необхідно дійти висновку про те, що грошове зобов'язання це - цивільне правовідношення, в якому праву вимоги кредитора кореспондує юридичний обов'язок боржника здійснити відповідний платіж, тобто вчинити дію, що полягає у передачі грошей.
У зазначеній справі, боржник отримала кредит за договором в іноземній валюті - доларах США.
Тобто, предметом укладеного між сторонами договору кредиту є іноземна валюта, яку боржник зобов'язався повернути банку.
Водночас заборгованість за договором кредиту, на підставі рішення суду, ухваленого за позовом кредитора, який пред'явив позов про стягнення заборгованості з відповідачів, стягнута з боржника в гривнях без застосування валютної прив'язки чи еквіваленту суми боргу в іноземній валюті.
Ураховуючи наведене, кредитор, який, користуючись наданим йому процесуальним правом, визначив заборгованість за валютним кредитом, у пред'явленому ним позові, у національній валюті - гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника у цій валюті, має право за частиною другою статті 625 ЦК України на нарахування інфляційних втрат на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов'язання.
Близького за змістом висновку щодо права кредитора на нарахування індексу інфляції у разі визначення ним зобов'язання в національній валюті - гривні дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 у справі № 340/385/17. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі № 310/7482/17, від 19 травня 2022 року у справі № 127/17882/15-ц, від 08 грудня 2022 року у справі № 921/542/20, від 26 квітня 2023 року у справі № 462/109/21.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у якій відступлено від правових висновків, зроблених Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України); та від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п'ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що норми статі 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки рішення суду залишається не виконане, отже позивач має право на стягнення сум передбачених ст. 625 ЦК України.
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст. 3, 12, 13, 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44 ЦПК України).
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідачі у судове засідання суду не з'явилися, не заперечували розрахунку та розміру боргу, не подали своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачами не доведено відсутності вини у порушенні зобов'язання, не спростовано підстав позову.
На підставі наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс», від імені та в інтересах якого діє представник Меладзе Світлана Олександрівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» (код ЄДРПОУ 40298218, адреса місцезнаходження: 49000 м. Дніпро, вул. Крутогірний Узвіз, буд. 15А) заборгованість за період з 02.04.2017 по 12.12.2021 у розмірі 156 797,07 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто сім гривень сім копійок), з яких 118 368,04 грн. - інфляційне збільшення, 38 429,03 - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» (код ЄДРПОУ 40298218, адреса місцезнаходження: 49000 м. Дніпро, вул. Крутогірний Узвіз, буд. 15А) витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В. Молонова