Справа № 947/25245/25
Провадження № 2/947/4520/25
15.12.2025 року м. Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Короткий виклад позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 09.02.2021 у розмірі 25 239 гривень 00 копійок, а також судові витрати 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у сумі 13 000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» (далі -ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС») та ОСОБА_1 укладено Договір № 3236821712-43527.
ОСОБА_1 подав заяву про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» перераховано грошові кошти у розмірі 3000,00 грн.
Первісним кредитором на банківську картку відповідача перераховано грошові кошти у розмірі 3000,00 грн.
Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 не виконав позику та проценти не повернув.
03.06.2021 укладено договір №03-06/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3236821712-43527.
10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3236821712-43527. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3236821712-43527.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором №3236821712-43527 від 09.02.2021відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25239,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту), 22 239,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся з даним позовом до суду.
Короткий виклад відзиву на позовну заяву
Відповідач не заперечує проти укладання договору, отримання та використання кредитних коштів у розмірі 3000,00 грн.
При цьому заперечує проти розміру процентів, нарахованих на дату відступлення права вимоги.
Посилаючись на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.
Згідно з умовами цього договору розмір кредиту становив 3000,00 грн, кредит було надано на строк 50 днів, дату повернення кредиту і процентів зазначено як 01.03.2021, розмір процентної ставки 1,95 % в день.
Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 20 днів, а також відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору.
Відповідач погоджується з розміром заборгованості за процентами, які підлягають стягненню, в розмірі 1 170,00 грн(58,50 (сума відсотків за день) x20).
При цьому зазначає, що ТОВ «Вердикт Капітал» (попередній (другий) кредитор) нараховувало проценти за користування кредитними коштами після відступлення права вимоги первісним кредитором та поза межами договірного строку правомірного користування кредитом.
Сума процентів за правомірне користування кредитом за договором, яка була нарахована первісним кредитором, за розрахунком, наданим позивачем, становить 1 180 грн за період з 09.02.2021 по 03.06.2021. Така сума процентів не перевищує суму процентів, які мали нараховуватися за правомірне користування коштами на умовах договору.
Решта сума процентів, пред'явлена до стягнення - 21 059 грн (15 561+6678 - 1 180 = 21 059) за період з 03.06.2021 по 10.01.2023 - проценти, нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» на прострочену суму кредиту поза межами строку, встановленого кредитним договором.
Отже, сума процентів 21 059,00 гри за період з 03.06.2021 по 10.01.2023, нарахована другим кредитором (ТОВ «Вердикт Капітал») та пред'явлена до стягнення позивачем, є неправомірною. Така сума процентів, нарахована на прострочену заборгованість поза межами строку кредитування, підлягала списанню кредитодавцем, а обов'язок відповідача по сплаті процентів, нарахованих за понадстрокове користування кредитом, припиняється без його виконання.
Розмір заборгованості за процентами 25 239,00 грн відповідач вважає необґрунтованою, недоведеною, та такою, що не підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач стверджує про наявність підстав лише для часткового задоволення позовних вимог (на 16,52%), то розмір судових витрат зі сплати судового збору, які мають бути покладені на відповідача, складає 400,18 грн (2422,40х16,52%).
Просить суд частково задовольнити позовні вимоги, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 170,00 гри боргу за кредитним договором № 2963220 від 16.08.2021, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 170,00 грн - заборгованість за відсотками становить.
Окрім цього відповідач не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу, вважає, що вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у заявленій позивачем сумі (13 000, 00 грн) буде суперечити принципу розподілу таких витрат та керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, просить суд відмовити в задоволенні витрат на професійну правничу допомогу повністю.
Відповідь на відзив
Позивач незгодний з позиціє відповідача щодо неправомірного розрахунку заборгованості за простроченими процентами.
Незгода відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку. Таким чином, представником відповідача не були зроблені арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином та у відповідності до всіх визначених та погоджених сторонами умов договору.
Згідно з п.п. 2.3. Договору позики, дата видачі кредиту 09.02.2021, дата повернення кредиту 01.03.2021 (включно), термін користування кредитом 20 діб.
Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору).
Умовами Договору позики на період зазначений в п.п. 2.3. Договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,95 % (акційний) за кожен день користування Кредитом.
Базова процентна ставка застосовується від дати повернення кредиту (договірної) до дати фактичного повернення коштів та становить 3,90 % за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2.7. Договору позики встановлено, що Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування Кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з Рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування Суми кредиту та плати за користування Кредитом на Рахунок Товариства.
Згідно з частиною 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
У розрахунку заборгованості чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.
При цьому в обґрунтування своєї позиції позивач посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 стосовно того, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.
У відповіді на відзив сторона позивача посилається на пункти 6.1, 6.2, 9.6 Договору позики від 09.02.2021, відповідно до яких за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, Сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним Законодавством, а також відшкодовують заподіяні збитки, понад неустойку. Закінчення строку дії договору не звільняє від відповідальності за невиконання та/чи неналежне виконання умов цього договору. Сторони домовились, що після закінчення Строку дії цього Договору, проценти за користування Кредитом можуть бути нараховані згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі передбаченому п.п.9.4. цього Договору та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної Вимоги Позикодавця Позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти Позичальника.
Відповідно до п. 5.4. Договору № 04.06/2021 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги з моменту відступлення (передачі) кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив кредитора у правовідносинах з божниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору та його часткове виконання. Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснював часткові погашення за договором, як плату за пролонгацію дії договору, кредитування, оскільки продовжував користуватися кредитними коштами.
Звертаю особливу увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений Відповідачем, відповідно до погоджених умов договору.
Щодо аргументів відповідача стосовно незгоди з розміром витрат на правничу допомогу, представник позивача зазначив, що сторона відповідача не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідача.
На підтвердження обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу позивач долучив договір про надання правничої допомоги, прайс-лист вартості юридичних послуг, заявку на надання юридичних послуг та витяг з акту про надання юридичних послуг.
Обґрунтовуючи розмір витрат на правничу допомогу, позивач послався на позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі N 922/1964/21, відповідно до якої Суд сформулював висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема вказав, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини» (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.179 ЦПК України.
Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Процесуальні дій та рух справи
Позивач через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до Київського районного суду м. Одеси.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
Ухвалою судді від 25.07.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначений п'ятнадцятиденний строк для надання відзиву на позов.
Також ухвалою судді від 25.07.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів: витребувано з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» відповідну інформацію та докази перерахування грошових коштів на картку відповідача (за наявності підтвердження інформації про її емітування).
У період з 07.08.2025 по 05.09.2025 головуюча суддя у справі перебувала у щорічній відпустці.
08.08.2025 через електронну пошту суду звернулась адвокат відповідача - адвокат Тодорова О.М. із заявою про ознайомлення зі справою.
22.09.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02.10.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву.
З банку надійшли витребувані докази та інформація.
Заперечення від представників сторін проти розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду не надходили.
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановлені судом фактичні обставини справи
09.02.2021 між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 3236821712-43527, відповідно до якого на рахунок ОСОБА_1 позикодавець перерахував грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. Вказані кошти отримані відповідачем, та яким останній користувався.
Належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував, позику не повернув, відсотки за її користування не сплатив.
Вказані обстави сторонами не оспорюються.
Дослідженням договору позики від 09.02.2021 встановлено, що згідно з п.п. 2.3. Договору, дата видачі кредиту 09.02.2021, дата повернення кредиту 01.03.2021 (включно), термін користування кредитом 20 діб.
Відповідно до п.п. 2.5. Договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору).
Умовами Договору позики на період зазначений в п.п. 2.3. Договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2.7. Договору позики встановлено, що Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування Кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з Рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування Суми кредиту та плати за користування Кредитом на Рахунок Товариства.
Відповідно до п. 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, Сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством, а також відшкодовують заподіяні збитки, понад неустойку.
Пунктом 6.2. Договору погоджено, що закінчення строку дії договору не звільняє від відповідальності за невиконання та/чи неналежне виконання умов цього договору.
Відповідно до п. 9.6 Договору визначено, що Сторони домовились, що після закінчення Строку дії цього Договору, проценти за користування Кредитом можуть бути нараховані згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі передбаченому п.п.9.4. цього Договору та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної Вимоги Позикодавця Позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти Позичальника.
Пункт 9.4 Договору передбачає, що позичальник сплачує Товариству плату за користування кредитом з розрахунку 702% річних.
03.06.2021 укладено договір №03-06/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3236821712-43527.
Згідно з Витягом з Додатку № 1 до Договору відступлення права вимоги «Реєстр Боржників», первісний позикодавець передав права вимоги за договором від 09.02.2021, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість за яким складала 4180,00 грн (3000,00 грн -тіло позики, 1180,00 грн - відсотки за користування позикою).
Відповідно до п. 5.4. Договору № 04.06/2021 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги з моменту відступлення (передачі) кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив кредитора у правовідносинах з божниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики, проведеним ТОВ «ВЕРДИК КАПІТАЛ», встановлено що останнім здійснено нарахування відсотків:
- у період з 01.03.2021 по 03.06.2021 у розмірі 6 678,00 грн - відповідно до п. 5. 4 Договору про відступлення прав вимоги № 03-06/1;
-у період з 03.06.2021 по 23.02.2022 включно у розмірі 15561,00 грн - згідно з умовами кредитного договору.
Всього нараховано заборгованості за відсотками у сумі 22239,00 грн.
У подальшому, 10.01.2023, укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3236821712-43527. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3236821712-43527.
Факт невиконання договору позики відповідачем сторонам не оспорюється: позика відповідачем не повернута, проценти за її користування не сплачені.
Мотиви суду
Ураховуючи, що факт укладання договору, отримання відповідачем позики та користування нею, а також неповернення її та відсотки за користування позикою сторонами не оспорюється, суд не надає оцінку вказаним обставинним.
Щодо розміру відсотків, пред'явлених позивачем до стягнення з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст. ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та N 646/14523/15-ц.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При вирішення спору у цій справі суд також враховує норми п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявленої позовної вимоги щодо стягнення нарахованих відсотків у розмірі 22 239,00 грн, суд враховує позиції Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, у яких Суд виснував, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contraproferentem (лат. verbachartarumfortiusaccipiunturcontraproferentem, тобто слова договору тлумачяться проти того, хто їх написав).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року справа №910/4518/16, зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (новий розрахунок позивачем не проводився, проценти не нараховувались), за договором від 09.02.2021 № 3236821712-43527, у період після закінчення строку кредитування, тобто з 01.03.2021 по 03.06.2021 нараховані відсотки у розмірі 6 678,00 грн відповідно до п. 5. 4 Договору про відступлення прав вимоги № 03-06/1.
Також ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» здійснило розрахунок заборгованості за процентами згідно з умовами кредитного договору у період з 03.06.2021 по 23.02.2022 включно у розмірі 15561,00 грн.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконані:позика у встановлений договором строк та до цього часу не повернута, відсотки за правомірне користування позикою не сплачені. Вказані обставини щодо неповернення позики та невиконання договору сторона відповідача не оспорює та не спростовує.
Отже, як встановлено судом, відповідно до умов договору позики від 09.02.2021, передбачена нарахування та сплата процентів як за користування позики (п. ), та і проценти за прострочення виконання зобов'язань позичальником (п. Договору).
ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», до якого на підставі договору про відступлення прав вимоги від 03.06.2021 № 03-06/21 від первісного позикодавця перейшли усі права за договором позики від 09.02.2021, укладеного з відповідачем, правомірно здійснило нарахування відсотків за невиконання умов договору позики ОСОБА_1 на суму 22 239,00 грн.
Також суд, виходячи з наведених вище норм ЦК України, умов договору позики від 09.02.2021, наданого розрахунку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», дійшов висновку, що нараховані відсотки у розмірі 22 239,00 грнза прострочення виконання зобов'язань, є мірою відповідальності, передбаченою ст.625 ЦК України.
Водночас, надаючи оцінку наявності підстав для стягнення нарахованих відсотків за прострочення виконання зобов'язань, суд враховує аргументи сторони відповідача стосовно того, що проценти за невиконання взятих на себе зобов'язань, сплата яких передбачена ст. 625 ЦК України, підлягають списанню.
Таких висновків суд дійшов з огляду на прийняття Закону України за № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану»яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українидоповнено новим п.18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Вказаною нормою також передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже законодавець визначив, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.
Водночас списанню підлягають лише такі неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, які нараховані з 24.02.2022.
Виходячи з цих норм, вбачається, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані до 24.02.2022, не підлягають списанню, однак і у період дії воєнного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не можуть бути стягнуті з боржника через звільнення останнього у цей період від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами (договорами позики).
Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином, розглядаючи вказану справу, суд дійшов висновку, що оскільки строк кредитування за договором позики від 09.02.2021 № 3236821712-43527 становить 20 днів, тобто до 01.03.2021, тому стягненню підлягають відсотки за користування кредитом, виходячи з умов договору позикиза період з 09.02.2021 по 01.03.2021 (строк кредитування) у розмірі 4170,00 грн (розрахунок: 58,5 (3000*1,95%)*20 днів).
Суд ставиться критично до тверджень позивача щодо відсутності власних контр розрахунків, проведених відповідачем, оскільки вказані аргументи спростовуються змістом відзиву на позов, у якому представник відповідача навів власні розрахунку розміру процентів за користування кредитом, які вважає законними та обґрунтованими та які підлягають стягненню з нього за договором позики від 09.02.2021.
Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог - на 16,52% (4170*100/25239), з відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 400,18 грн (2422,40*16,52%).
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представник позивача просить стягнути витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Сторона відповідача заперечує проти вказаного розміру витрат на правничу допомогу, через явну неспівмірність категорії справи, ступеню її складеності, та нерозумність.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
В даному випадку факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наступними доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024; прайс-листом послуг з визначеною вартістю; заявкою на надання юридичної допомоги № 1162 від 01.05.2025, у якій наведений детальний опис робіт та їх вартість на загальну суму 13000,00 грн, витягом з Акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, відповідно до якого сторони погодили наданні послуги адвокатським об'єднанням позивачу на загальну суму 13000,00 грн.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
При цьому, суд зазначає, що чинний ЦПК України встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн не є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Позовна заява містить умови: 1) кредитного договору; 2) договорів про заміну кредитора у зобов'язанні та перелік додатків до вказаних договорів. Розрахунки, проведені позивачем, у позові відсутні. Цитування положень Цивільного кодексу України щодо підстав позову та наведення ряду позиції Верховного Суду з вирішення спорів у даній категорії справ, відповідно до яких практика є сформованою та сталою, не свідчать про складність справи.
Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 8800 грн (6000,00 грнскладання позовної заяви та формування додатків до неї (згідно з прайс-листом: 3000 грн за годину - складення позовної заяви; 2800,00 грн - відповідь на позов).
Водночас, ураховуючи норми ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог - на 16,52%, з відповідача підлягають стягненню судові витрати з правничої допомоги у розмірі 1453,76 грн (8800*16,52%).
Керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором позики від 09.02.2021 № 3236821712-43527 у розмірі 4170 (чотири тисячі сто сімдесят) гривень 00 копійок, з яких 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1170,00грн - заборгованість за процентами за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в сумі 400 (чотириста) гривень 18 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) гривні 76 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариствоз обмеженою відповідальністю«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення підписане 15.12.2025.
Суддя Ю. А. Скриль