Справа № 465/3410/25 Головуючий у 1 інстанції: Коліщук З. М.
Провадження № 33/811/1820/25 Доповідач: Романюк М. Ф.
12 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю захисника - адвоката Астаповича О.В., представника потерпілого - адвоката Кавецького О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Астаповича Олександра Вікторовича на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 05 листопада 2025 року,
встановив:
вищенаведеною постановою у задоволенні клопотання захисника Астаповича Олександра Вікторовича про проведення повторної судової автотехнічної експертизи за обставинами ДТП відмовлено.
Визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням строку притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 17.04.2025 о 09:20 у м. Львів, вулиця Городоцька-Кульпарківська, керуючи автомобілем Хонда н.з. НОМЕР_1 під час проїзду перехрестя в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, не був уважний, не стежив за дорожною обстановкою та не надав дорогу водію, який рухався з іншого боку на авто Лексус НОМЕР_2 , допустивши із ним зіткнення, під керуванням ОСОБА_2 , який по інерції від удару заїхав у дорожню огорожу. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, чим порушив п. 16.9. та п.2.3.б.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Астапович О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду, та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що оскаржувана постанова оприлюднена в ЄДРСР 10.11.2025, і раніше захиснику не могло бути відомо про зміст та мотиви постанови.
Крім цього, вказує, що 14.11.2025 року дізнався і того ж дня подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що з пояснень, відеозапису моменту ДТП можна зробити висновок, що ОСОБА_1 вжив всіх заходів щодо забезпечення безпеки свого руху.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не встановив, що порушення ОСОБА_2 ПДР можуть бути в причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, вчинення якої інкримінується ОСОБА_1
28.11.2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Астапович О.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задоволити.
12.12.2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство.
У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка її подала, а вона в першу чергу мала б цікавитися питаннями призначення судових засідань у справі.
За наведеного, з огляду на положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки його неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши виступ захисника - адвоката Астаповича О.В.,який підтримав подану апеляційну скаргу, думку представника потерпілого - адвоката Кавецького О.Я., який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 16.9. та п.2.3.б.ПДР України, а саме - ОСОБА_1 17.04.2025 о 09:20 у м. Львів, вулиця Городоцька-Кульпарківська, керуючи автомобілем Хонда н.з. НОМЕР_1 під час проїзду перехрестя в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, не був уважний, не стежив за дорожною обстановкою та не надав дорогу водію, який рухався з іншого боку на авто Лексус НОМЕР_2 , допустивши із ним зіткнення, під керуванням ОСОБА_2 , який по інерції від удару заїхав у дорожню огорожу, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, ґрунтується на даних, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП; у схемі місця дорожньо - транспортної пригоди; поясненнях ОСОБА_1 від 17.04.2025; поясненнях ОСОБА_2 від 17.04.2025; у відеозаписі з камери відео реєстратора автомобіля марки Хонда р.н. НОМЕР_1 ; у відеозаписі з камери відео спостереження перехрестя вулиць Кульпарківська - Городоцька; фото світлини автомобілів.
Окрім цього, як вбачається із висновку експерта від 01.08.2025 №2700-Е у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Honda» ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП, і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 8.7.3 (підпункту «е»); 10.1; 16.9 ПДР України Дії водія автомобіля «Honda» ОСОБА_1 , не відповідали вимогам п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»); 2.3 (підпунктів «б» та «Д»); 8.7.3 (підпункту «е»); 10.1; 16.9 ПДР України та перебувають в причинному зв'язку з фактом даної ДТП.
У заданій судом дорожній ситуації водій автомобіля «Lexus» ОСОБА_2 повинен був, з технічної точки зору, керуватись вимогами п.п. 1.4: 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів ‹б» та «д») та 12.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був із моменту виникнення небезпеки - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
З технічної точки зору водій автомобіля «Lexus» ОСОБА_2 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Honda» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому не має підстав стверджувати, що дії водія автомобіля «Lexus» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 1.4; 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України та перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності у апеляційного суду відсутні.
Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими по справі обставинами та зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.
В свою чергу, жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Апеляційний суд зауважує, що у межах розгляду цієї справи, не надається правова (юридична) оцінка правомірності чи б то неправомірності дії водія транспортного засобу Лексус НОМЕР_2 ОСОБА_2 , оскільки предметом судового розгляду у цій справі є відповідність дій ПДР України саме водія ОСОБА_1 , а не водія ОСОБА_2 , так як вказаний протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 .
Що стосується доводів сторони захисту про те, що з пояснень та відеозапису моменту ДТП можна зробити висновок, що ОСОБА_1 вжив всіх заходів щодо забезпечення безпеки свого руху, то апеляційний суд зауважує про те, що з наданих відеозаписів вбачається, що автомобіль «Honda» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 під час проїзду перехрестя в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, не надав дорогу водію автомобіля «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Апеляційний суд, з урахуванням наведеного, дійшов висновку, щоводій ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці не був позбавлений можливості виконати вимоги п. 16.9. та п.2.3.б.ПДР України та надати дорогу водію, який рухався з іншого боку на авто Лексус НОМЕР_2 , оскільки він як водій під час проїзду перехрестя в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, повинен був бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою, а тому відповідні доводи апеляційної скарги захисника не заслуговують на увагу.
Таким чином, вищенаведені та усі інші твердження сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та були наведені в ході апеляційного розгляду, не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, а зводяться до суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на те, що на момент розгляду справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, які передбачені ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції, обґрунтовано закрив провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Астаповичу Олександру Вікторовичу строк апеляційного оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 05 листопада 2025 року.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 05 листопада 2025, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Астаповича Олександра Вікторовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк