Справа №463/4839/25
Провадження №1-кс/463/10109/25
слідчого судді
15 грудня 2025 року місто Львів
Cлідча суддя Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000142 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 191 КК України,
встановила:
Представник ТзОВ «Ісполін плюс» адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у порядку ст. 174 КПК України та просить скасувати арешт на: об'єкти «Суміш сухофруктів (сушене яблуко та інше) 3470,60 кг, постачальником яких є ТОВ «Ісполін плюс» код (ЄДРПОУ 33667686), які зберігаються на складі кропивних (сипучих) продуктів, у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.05.2025.
В обґрунтування клопотання покликався на те, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.05.2025 року у справі №463/4839/25 задоволено клопотання слідчої слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000142 від 10.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, та накладено арешт на об?єкти «Суміш сухофруктів (сушене яблуко та інше) 3470,6 кг, постачальником яких є ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС». Товар зберігається на складі кропивних (сипучих) продуктів, у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74.
Вказує, що слідча суддя мотивувала обмеження права власності на майно (товар - суміш сухофруктів (сушене яблуко та інше) вагою 3470,6 кг), що належить ТОВ «Ісполін плюс» тим, що арешт майна, що ініціюється слідчим, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження. У разі повернення майна власникові (користувачеві) речові докази та сліди на них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
З огляду на це та наведені далі підстави, власник майна ТОВ «Ісполін плюс» просить суд скасувати арешт на його майно, і насамперед тому, що потреба у подальшому застосуванні цього заходу повністю відпала, а подальше перебування майна під арештом неминуче призведе до заподіяння (ще більшої) істотної шкоди як Товариству, так і державним інтересам.
Зокрема, ТОВ «Ісполін плюс» вважає, що усі необхідні і можливі слідчі дії щодо майна (товару - суміші сухофруктів вагою 3480,00 кг), а саме його огляд, відібрання зразків, дослідження їх спеціалістами, у кримінальному провадженні проведені і воно може бути повернуте власнику і насамперед, з метою мінімізації шкоди власнику майна.
Також вказує, що жодної потреби у накладенні арешту на таку громіздку партію сухофруктів, вагою 3,5 тони не було, а особливо після того як вони були оглянуті з участю спеціаліста, відібрані зразки та проведені їх експертне дослідження. Товар прийнято військовою частиною НОМЕР_1 на тимчасове зберігання, що підтверджується товарно-транспортною накладною №754 від 27.03.2025 року та актом огляду. Таким чином, уже більше як сім місяців майно Товариства перебуває у безоплатному, а відтак незаконному володінні і користуванні його контрагента у господарських відносинах - в/ч НОМЕР_1 , у т.ч. завдяки неправомірному арешту.
Вважає, що речові докази - сухофрукти вагою 3480,0 кг, починаючи із 28.03.2025 року, зберігаються на складі в/ч НОМЕР_1 у неналежних умовах, оскільки у в/ч НОМЕР_1 відсутній Сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів згідно з «Вимогами (п.1.3) щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №590 від 01.10.2012 року. Органом досудового розслідування та в/ч 2144 грубо порушуються вимоги «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов?язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 №1104.
Вказує, що сухофрукти відносяться до категорії товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню. Строк придатності арештованого товару обмежений і невдовзі спливає, про що достеменно відомо як службовим особам сторони обвинувачення, так і військової частини у зв?язку з наявністю у них відповідних документів та неодноразовими наголошеннями на цьому власником майна. Станом на листопад 2025 року залишилось менше 5-ти місяців від строку придатності суміші сухофруктів, що по суті ставить під сумнів можливість її подальшої реалізації (використанню), а тому звертаються із вказаним клопотанням.
Представник ТзОВ «Ісполін плюс» адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Клопотав про розгляд такого за його відсутності.
Слідча ОСОБА_4 , котра здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42025142410000142 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 191 КК України, в поданому клопотанні проти скасування арешту заперечила, вказала на необхідності забезпечення проведення призначеної товарознавчої експертизи. Клопотала про розгляд клопотання за її відсутності.
Беручи до уваги положення ст. 22, 26 КПК України, які визначають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання про скасування арешту майна проводити за їх відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідча суддя, оглянувши матеріали клопотання, дійшла висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУ НУ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142410000142 від 10.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України.
28.04.2024 в період часу з 11:20 год. 13:25 год. за участю спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та спеціаліста Відділу ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів проведено огляд складу кропивних (сипучих) продуктів, а саме мішків із продукцією «Суміш сухофруктів» від постачальника ТзОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33667686), які знаходяться у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74.
В ході огляду встановлено, що між в/ч НОМЕР_1 та ТзОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33667686) укладено договір №7-25 від 10.01.2025, так, 28.03.2025 здійснилось комісійне приймання товару, а саме: суміш сухофруктів 3, 480, 0 кг. на загальну суму 202 536,0 грн.
На момент огляду загальна кількість продукції становить 3478,0 кг., у зв'язку із тим, що 29.03.2025 актом №8 відбору проб для лабораторних досліджень 7 прикордонним Карпатським загоном ДПСУ з 3480, 0 кг відібрано 2 кг. сухофруктів. Оглядом встановлено, що умови місця зберігання продукції оснащені кондиціонерами, термометром для контролю температури та вологості приміщення.
За участю спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та спеціаліста Відділу ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із 6-ти одиниць мішків загальної кількості продукції здійснено відбір продукції сухофруктів, які поміщені у 4-ри зіп - пакети (Nasco WHIRL-PAK), вага яких становить 7,4 кг.
В подальшому, слідчим слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області прийнято рішення про визнання вказаних матеріальних об'єктів речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 28.05.2025 в кримінальному провадженні за №42025142410000142 від 10.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, накладено арешт на об'єкти «Суміш сухофруктів (сушене яблуко та інше) 3470.6 кг. постачальником яких є ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» Код (ЄДРПОУ 33667686), які зберігаються на складі кропивних (сипучих) продуктів, у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74, до вирішення питання про їх подальше використання чи знищення у встановленому законом порядку, що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Зокрема, при розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт ініціювався з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому накладення арешту в даному випадку надасть можливість використати вказане майно як доказ у кримінальному провадженні, вилучене майно саме по собі або в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечить проведення необхідних експертиз.
Як на підставу для скасування арешту майна представник ТзОВ «Ісполін плюс» адвокат ОСОБА_3 покликається на те, що: у кримінальному провадженні проведені всі необхідні слідчі дії (щодо майна проведено огляд, відібрано зразки, проведено дослідження); майно зберігається в неналежних умовах, що зумовлю його псування; подальше обтяження майна арештом створює негативні наслідки для власника, а тому в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідча суддя вважає такі доводи заявника безпідставними, виходячи з наступного.
Так, слід звернути увагу власника майна, що за результатом здійсненого досудового розслідування слідчим чи прокурором не прийнято рішення про закриття кримінального провадження за №42025142410000142 від 10.04.2025 року. Досудове розслідування триває, на виконанні перебуває призначена товарознавча експертиза, а відповідно, в сторони обвинувачення може виникнути потреба в доступі до згаданих у клопотанні про скасування арешту майна об'єктів, які й надалі зберігають статус речового доказу, що слідчий підтвердив у поданій заяві.
Відтак слідча суддя вважає, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно, яке постановою слідчого визнано речовим доказом, і надалі має суттєве значення для проведення досудового розслідування та відповідає критеріям речового доказу. Доводи заявника, про відсутність підстав для накладення арешту на майно, підлягають з'ясуванню в процесі розслідування кримінального провадження чи розгляду справи по суті (та прийняття відповідного процесуального рішення) у випадку, якщо кримінальне провадження надійде до суду, під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Що стосується оцінки сукупності доказів з точки зору вагомості, належності, достатності та взаємозв'язку, то така буде надана судом, відповідно до вимог ст.ст. 89, 94 КПК України, на стадії судового розгляду кримінального провадження по суті.
Окрім цього, оглядом системи документообігу суду Д-3 та реєстру судових рішень встановлено, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» адвокат ОСОБА_3 із вищенаведених підстав уже звертався із клопотанням про скасування арешту майна, проте ухвалою слідчого судді від 15.09.2025 у задоволенні такого було відмовлено, саме у зв'язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, зокрема, є необхідним для проведення судової експертизи, яка триває, а відтак наведене зумовлює необхідність збереження цього майна у такому стані, який був на час його вилучення.
Всупереч наведеному, не дочекавшись виконання згаданої експертизи, представник заявника, належних висновків з ухвали від 15.09.2025 та повторно звертається з аналогічним клопотанням.
Відтак за даних конкретних обставин слідча суддя дійшла висновку, що представником ОСОБА_3 не доведено, що в застосуванні арешту майна відпала потреба.
Згідно з положеннями ч. 3-4 ст. 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відтак нормою кримінального процесуального закону визначений загальний порядок скасування арешту майна, яке здійснюється прокурором у випадку закриття кримінального провадження або судом у разі закінчення справи постановленням судового акту.
Враховуючи потреби досудового розслідування, наявність в арештованого майна статусу речового доказу, обґрунтованість накладення арешту та необхідність забезпечення проведення товарознавчої експертизи із цим майном, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000142 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 191 КК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки слідчої судді про відсутність підстав для задоволення клопотання не впливають.
Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, і про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв'язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають.
Такий висновок зробила об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанова ОП ККС від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23).
Керуючись ст. 2, 170-174, 372 КПК України, слідча суддя
постановила:
В задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000142 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 191 КК України, відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_5