Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4021/25
Номер провадження: 2-н/511/363/25
15.12.2025 року Суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С. І., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення аліментів на утримання дитини,
24.11.2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів на його користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення заяви та до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа 03.12.2025 року була розподілена в провадження судді Гринчак С.І.
15.12.2025 року на запит суду в порядку ч.5ст.165 ЦПК України надійшли відомості про зареєстроване місце проживання боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 1 ст. 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо: 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того, з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка немає процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка немає права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою ст. 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Зі змісту положень ч. 3 ст. 181, ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з заявою в порядку наказного провадження про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дитина та на утриманні якого вона знаходиться.
У заяві ОСОБА_1 вказує, що син ОСОБА_5 з травня 2023 року проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні.
Однак, зазначену обставину (факт проживання дитини біля батька) заявник не обґрунтовує належними та достовірними доказами (інформаційні листи, довідка про склад сім'ї до заяви не долучені). Долучено акт-обстеження умов проживання від 05.02.2024 року, не може вважатися достовірним доказом, шо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на теперішній час проживає з батьком, що позбавляє суд можливості перевірити наявність у заявника права вимоги на стягнення аліментів, як у особи, з якою проживає дитина.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що заявнику необхідно відмовити у видачі судового наказу за відсутності доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оскільки право на звернення до суду зі заявою в порядку наказного провадження про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дитина та на утриманні якого вона знаходиться. Вказана стягувачем обставина не підтверджена доказами, що позбавляє суд можливості перевірити її безспірність під час розгляду заяви про стягнення аліментів саме в наказному провадженні.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 258-261, 352, 354 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також для звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С. І. Гринчак