Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4180/25
Номер провадження: 1-кп/511/374/25
11.12.2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (дистанційно)
захисників - ОСОБА_6 , (дистанційно) ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області в режимі відеоконференції з ДУ «Одеській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025162390000493 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєве, Ширяєвського району, Одеської області, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.369, ч.3 ст.332 КК України,
09.12.2025 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Роздільнянської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12025162390000493 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3ст.369, ч.3 ст.332 КК України.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.12.2025 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання на 11.12.2025 року.
Під час досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.11.2025 року був продовжений, в межах досудового розслідування до 16 грудня 2025 року (включно).
Суть клопотання, що розглядається судом.
Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, оскільки вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,4,5, ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу на даний час продовжують існувати та не зменшилися.
Клопотання обґрунтовано наступним.
Так, обгрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 , підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме показаннями свідків, оглядом речових доказів, доказами, отриманими в результатами проведення стосовно обвинуваченого негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Стороною обвинувачення встановленні ризики, відповідно до яких є достатні підстави вважати що обвинувачений ОСОБА_5 у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу, може вчинити дії передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, останній перебуваючи на волі, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що може призвести до невиправданого затягування досудового розслідування;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих чи інших підозрюваних, полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 діяв у складі групи осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28 КК України), тому має реальні можливості для узгодження показань із співучасниками, тиску на свідків, потерпілих чи інших учасників кримінального провадження з метою уникнення відповідальності або спотворення фактичних обставин злочину;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинювалось у тому числі із невстановленим на даний час органом досудового розслідування колом осіб, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності, а також повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного, вчиняти дії, спрямовані на узгодження позицій із співучасниками, передачу інформації про хід досудового розслідування третім особам, а також на створення перешкод для встановлення істини у справі;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, вчинив злочин у сфері недоторканності державного кордону, отже є підстави вважати, що підозрюваний є достатньо рішучим для вчинення й інших кримінальних правопорушень. Крім того, у зв'язку із військовою агресією збройних сил Російської Федерації та впровадженням на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головнокомандувача №64/2022, вказані ризики лише збільшились, оскільки повсякденний уклад цивільного способу життя порушений, що лише сприятиме можливим спробам підозрюваного переховатися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні; його перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином - ускладненню проведенню процесу, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, у розумні строки, у зв'язку із намаганням уникнути кримінальної відповідальності.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Отже інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
Стислий виклад позиції сторін відносно клопотання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вважає, що прокурором в повній мірі недоведені ризики на які він посилається, про що подав письмові заперечення, в яких, крім іншого зазначив.
Так, сторона захисту звертає увагу суду, що обвинувачений ОСОБА_5 має зареєстроване та постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; має міцні соціальні зв'язки а саме, він проживає однією сім'єю із батьком - ОСОБА_9 , інвалідом Першої Б групи який потребує постійного стороннього догляду; до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 раніше не притягувався. ОСОБА_5 працевлаштований, а саме надає послуги з перевезення пасажирів, став на шлях виправлення та не збирається повторювати своїх помилок.
Отже на даний час відсутні будь-які переконливі підстави вважати, що ОСОБА_5 може ухилятися від суду, чи іншим шляхом перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, жодних доказів будь-якого незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому кримінальному провадженні не існує.
На підставі викладеного, сторона захисту просила у задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Крім того, сторона захисту просила суд, розглянути питання щодо можливості зменшення застави зі 100 розмірів до 20 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «ОСІ» , підтримав думку свого захисника.
Нормативно-правове обгрунтування та висновки суду за результатом розгляду клопотання.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити.
Висновок суду обґрунтовується наступним.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання доцільності обрання обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, суд має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5,ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. ст. 332 та ч.3 ст.369 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним (покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років), офіційно не працевлаштований, джерела доходів його не відомі, не одружений, утриманців не має, тобто міцні соціальні зв'язки у нього відсутні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд вважає, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, суд вважає, що ризики, встановленні слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не відпали та захисником не надано доказів про їх зменшення, або про те що вони перестали існувати.
Суд приймає до уваги посилання захисника щодо наявності у ОСОБА_5 постійного місця проживання та наявність у обвинуваченого хворого батька, який потребує постійного догляду, однак суд наголошує на тому, що такі обставини жодним чином не зменшують існування вищенаведених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, з огляду на інші, встановлені судом обставини.
Водночас суд вважає необхідним зазначити, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК.
При цьому, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, врахувавши підстави та обставини, передбачені статтями 177 - 178 КПК України, суд прийшов до висновку, що прокурором доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі ста (100) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Вказаний розмір застави буде відповідати практиці ЄСПЛ, зокрема, у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави, суд не вбачає.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора та/або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з - під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 315 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025162390000493 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.07.2025 року, - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 лютого 2026 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерствв юстиції України, місцезнаходження юридичної особи: Люсторфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 гривень.
Роз'яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора та/або суду;
3. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків у разі внесення застави - до 09 лютого 2026 року (включно).
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений , будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання, прокурору Роздільнянської окружної прокуратури, ОСОБА_5 - до відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 15 грудня 2025 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1