Справа № 504/1638/25
Номер провадження 2-а/504/61/25
28.10.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Вінської Н.В.,
секретаря Коцар А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 1508 від 02.04.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25 000 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Причиною притягнення до відповідальності у відповідності стало те, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 в строк до 26.01.2025 року зазначений у повістці №1709986 від 06.01.2025 року, та належним чином не повідомив причини неявки.
Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки з 14.05.2019 року позивача взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 де він перебуває на обліку по теперішний час, з ІНФОРМАЦІЯ_5 він знятий з обліку з 07.05.2019 року.
Повістку про виклик його то ІНФОРМАЦІЯ_5 №1709986 від 06.01.2025 р. позивач не отримував та міг отримати оскільки проживає в іншому районі більше 5 років.
Також позивач вказує, що 20.11.2024 року отримав повторно відстрочку до 07 лютого 2025 року. Таким чином, позивач находиться на військовому обліку, однак відповідач не перевірив належність до його компетенції розгляду справи та без особової справи виніс оскаржувану постанову
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 19.05.2025 року за вищевказаним позовом відкрито провадження та призначено судове засідання..
Вказану ухвалу відповідач отримав 18.07.2025 року про, що свідчить наявне у справі поштове повідомлення. Проте станом на 28.10.2025 року відповідач не реалізував свого права, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Згідно до статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 1508 від 02.04.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25 000 грн. за ч.3 ст.210 -1 КУпАП. Причиною притягнення до відповідальності у відповідності стало те, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 в строк до 26.01.2025 року зазначений у повістці №1709986 від 06.01.2025 року, та належним чином не повідомив причини неявки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідачем до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, а з постанови не вдається встановити, що позивач ОСОБА_1 дійсно не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом. Суду не було надано доказів виклику ОСОБА_1 , а саме доказів вручення йому повістки №1709986 від 06.01.2025 року.
Крім того, до постанови № 1508 від 02.04.2025 року не додано, та відповідачем після відкриття провадження у справі не долучено до справи підстав для розгляду т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 справ про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме за неявку за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також судом приймається до уваги надана позивачем копія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 у відповідності до якого ОСОБА_1 знатий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 07.05.2019 року та взятий на відповідний облік ІНФОРМАЦІЯ_4 14.05.2019 року.
Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення призовниками, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Диспозиція статті 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яких не дотримано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі, ч, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа № 537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа № 524/7184/16-а).
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-яких письмових відзивів чи заперечень до суду не надав.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд доходить висновку про те, що постанова т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 1508 від 02.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 9, 76-78, 244-246, 257, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 1508 від 02.04.2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, та піддання його адміністративному стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Вінська Н. В.