Справа № 588/1802/25
Провадження № 2/588/723/25
12 грудня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Представник позивачки адвокат Сумцов Є.С. у жовтні 2025 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з указаним позовом, який мотивував тим, що рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14.04.2015 у справі № 588/425/15-ц було стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 650 грн, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 20.03.2015.
На підставі зазначеного рішення було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження № 47525482 з примусового виконання рішення суду.
Відповідач не виконував обов'язків по утриманню доньки, тому за період з квітня 2018 року по квітень 2023 року утворилася заборгованість по аліментах у сумі 68205,03 грн.
Постановою начальника Тростянецького відділу ВДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ Міністерства юстиції від 14.10.2024 був накладений штраф на боржника ОСОБА_3 , на користь стягувача ОСОБА_2 у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 34102,51 грн.
У липні 2025 року ОСОБА_4 звернулася до Тростянецького районного суду Сумської області із позовною заявою про стягнення заборгованості та стягнення пені (неустойки) за несвоєчасну сплату аліментів.
Заборгованість по аліментам станом на 27.05.2025 становила 68205,03 грн та сума накладеного штрафу у розмірі 34102,51 грн.
Згідно довідки виданої Тростянецьким відділом ДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ Міністерства юстиції станом на 11.08.2025 з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_2 примусово стягнуто заборгованість зі сплати аліментів у сумі 57712,69 грн.
Також станом на дату ухвалення рішення у справі № 588/1201/25 на погашення боргу сплачено ще 12651,29 грн.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 22.09.2025, ухваленим у справі № 588/1201/25, було відмовлено у позові ОСОБА_4 , зокрема у зв'язку із тим, що стягувачем аліментів є ОСОБА_2 і сааме для неї, як одержувача, закон передбачає стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.
Позивачка вважає, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою аліментів відповідач має сплатити пеню за період з квітня 2018 року по день досягнення дитиною повноліття. Оскільки із відповідача було примусово стягнуто заборгованість зі сплати аліментів (57712,69 грн + 12651,26 грн), заборгованість вважається повністю погашенню. Тому розмір неустойки (пені) має бути зменшено на суму, яка була сплачена як штраф та яка повинна становити суму 34102,51 грн.
Посилаючись на вказані обставини представник позивачки просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період із квітня 2018 року по квітень 2023 року в сумі 34102,51 грн та понесені позивачкою судові витрати на отримання професійної правничої допомоги.
Ухвалою суду від 09.10.2025 було відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
27.10.2025 третя особа ОСОБА_4 подала письмові пояснення на позовну заяву, у яких вказала, що вона навчається на умовах контракту у вищому навчальному закладі, оплату якого відповідач не здійснює. Протягом тривалого часу відповідач ухилявся від сплати аліментів, чинив психологічний тиск. Стягнення неустойки (пені) не є повторним стягненням заборгованості, а виступає законною санкцією за несумлінне виконання рішень суду та систематичне порушення обов'язків щодо утримання дитини. Тому ОСОБА_4 просить задовольнити позовні вимоги.
У судове засідання сторони та третя особа не з'явилися.
Представник позивачки подав заяву в якій зазначив, що просить розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи, докази понесених позивачкою витрат на правничу допомогу будуть подані у встановлений законом строк.
Відповідач не повідомив про причину неявки і не подав відзив. Неявка відповідача у судове засідання є повторною.
Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце сімейні правовідносини, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14.04.2015, ухваленим у справі № 588/425/15-ц, було змінено розмір аліментів та стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 650 грн, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 20.03.2015 (а.с. 16-17).
У зв'язку з невиконанням вказаного рішення суду та утворенням заборгованості по аліментам, яка станом на 14.04.2023 складала 68205,03 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, постановою начальника Тростянецького відділу ДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ Міністерства юстиції від 14.10.2024 був накладений штраф на боржника ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_2 у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 34102,51 грн (а.с. 19-21).
Згідно довідки виданої Тростянецьким відділом ДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ Міністерства юстиції від 11.08.2025 за № 13682/25.7-30 станом на 11.08.2025 з боржника ОСОБА_3 на користь стягувачки ОСОБА_2 було примусово стягнуто заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 57712,69 грн (а.с. 22, 23).
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області в інтересах ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів. Однак рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 22.09.2025, ухваленим у справі № 588/1201/25, у задоволенні вказаного позову було відмовлено. Зокрема суд зазначив, що стягувачем аліментів є ОСОБА_2 і саме для неї, як одержувача, закон передбачає стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Також суд установив, що станом на дату ухвалення рішення на погашення заборгованості по аліментам ще було сплачено 12651,29 грн (а.с. 24-25).
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до положень статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
За змістом положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 25.04.2018 по справі №572/1762/15-ц, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Представником позивачки заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі, що не перевищує 100 відсотків заборгованості по аліментам, а також з відрахуванням суми штрафу стягнутого у порядку передбаченому ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Отже проведений представником позивачки розрахунок пені відповідає вимогам закону.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачка була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Питання щодо розподілу судових витрат позивачки на правничу допомогу буде вирішено після подання відповідних доказів.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів за період із квітня 2018 року по квітень 2023 року в сумі 34102 (тридцять чотири тисячі сто дві) грн 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О. О. Огієнко