Справа № 490/8282/25
нп 2/490/4592/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
15 грудня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03.10.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 19066,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 28.03.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №28.03.2025-100002589. Відповідно до укладеного між сторонами договору, позичальнику було надано кредит у сумі 2500,00 грн строком на 168 днів з розміром погоджених відсотків за користування кредитом та неустойки за кожен день неналежного виконання зобов'язання.
Крім того, між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено ряд додаткових угод, за якими сума наданого кредиту збільшувалась, кінцева сума наданого кредиту становить 7400,00 грн.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на дату подання позову утворилась заборгованість, в розмірі 19066,40 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 6995,00 грн, заборгованості по процентам у сумі 7345,10 грн, додаткової комісії у сумі 1026,30 грн, неустойки у сумі 3700,00 грн, яку з метою захисту прав кредитора, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
Ухвалою судді від 07.10.2025 року позовну заяву було залишено без руху.
13.10.2025 року позивачем було усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою судді від 14.10.2025 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 14.10.2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась ухвала про відкриття провадження у справі. Вказані поштові відправлення повернулись на адресу суду 10.11.2025 року та 05.12.2025 року з відмітками «за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній».
Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.
Відповідач, який повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України та телефонограмою, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між ТОВ «Споживчий Центр», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено Кредитний договір №28.03.2025-100002589 (кредитної лінії) від 28 березня 2025 року, шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) «Е175», отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний під час її ідентифікації на сайті - 0975159116.
З положень обумовленого Кредитного договору слідує, що за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається позичальнику на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту та сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит та дата повернення (виплати) кредиту, встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору (п. 3.1, 3.2 та 3.3 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача №5457-08ХХ-ХХХХ-0575. Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісія нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту (п. 4.1, 4.3 та 4.4. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії)).
Згідно Заявки кредитного договору №28.03.2025-100002589, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №28.03.2025-100002589 та інформаційного повідомлення позичальника, які відповідно підписані за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), сторонами обумовлені наступні умови, які є істотними для даної категорії договорів: дата надання/видачі кредиту 28 березня 2025 року; сума кредиту - 2500,00 грн; строк кредитування - 168 днів з дати його надання по 11 вересня 2025 року; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору - не передбачена; процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 125,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 125,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, обліковується у день видачі кредиту; неустойка 37,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
04.04.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року, за умовами якого: п. 1.1 сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 3500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші); п. 1.2. за даним додатковим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1000,00 грн.
Вказаний додатковий договір від 04.04.2025 року до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року було підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) «К369».
18.04.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року, за умовами якого: п. 1.1 сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 4500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші); п. 1.2. за даним додатковим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 1000,00 грн.
Вказаний додатковий договір від 18.04.2025 року до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року було підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) «К141».
19.04.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року, за умовами якого: п. 1.1 сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 6000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші); п. 1.2. за даним додатковим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальнику 4-й транш у розмірі 1500,00 грн.
Вказаний додатковий договір від 19.04.2025 року до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року було підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) «К958».
23.04.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року, за умовами якого: п. 1.1 сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 7400,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші); п. 1.2. за даним додатковим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальнику 5-й транш у розмірі 1400,00 грн.
Вказаний додатковий договір від 23.04.2025 року до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року було підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) «К352».
Суд зважає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного Кредитного договору між його сторонами в електронній формі, відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції; надав відповідні данні для заповнення формуляра заявки (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, данні паспорту та ін.) та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію» погодився із запропонованими умовами договору та підписав його.
Факт підписання сторонами зазначеного Договору не спростований та не оспорюється. За таких обставин, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та кредитодавцем ТОВ «Споживчий Центр» виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний Кредитний договір №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року та додаткові угоди від 04.04.2025 року, 18.04.2025 року, 19.04.2025 року, 23.04.2025 року до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року.
На переконання суду, вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсними у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.
Згідно з наданою ТОВ «Споживчий Центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року, загалом заборгованість становить 19066,40 грн, з яких: 6995,00 грн - основний борг; 7345,10 грн - відсотки; 1026,30 грн - комісія за обслуговування; 3700,00 грн - неустойка.
Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Разом з тим, з досліджених судом матеріалів справи, встановлено, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст. 77 - ст. 80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за Кредитним договором №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року, позивачем було надано копію кредитного договору, копії додаткових договорів до договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року, довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №120-2909 від 29.09.2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року та додаткові угоди від 04.04.2025 року, 18.04.2025 року, 19.04.2025 року, 23.04.2025 року до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року.
Натомість до матеріалів справи позивачем було долучено повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №120-2909 від 29.09.2025 року, з якого вбачається, що на платіжну картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 1400,00 грн, тобто за останнім додатковим договором від 23.04.2025 року до кредитного договору №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року.
Доказів надання кредитних коштів за кредитним договором №28.03.2025-100002589 від 28.03.2025 року на суму 2500,00 грн та додатковим угодам від 04.04.2025 року на суму 1000,00 грн, 18.04.2025 року на суму 1000,00 грн, 19.04.2025 року на суму 1500,00 грн матеріали справи не містять.
Позивачем в позовній заяві зазначалось, що відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 1000,00 грн від 07.04.2025 року, 600,00 грн від 09.05.2025 року, 300,00 грн від 09.05.2025 року.
З вищенаведеного вбачається, що відповідачем було сплачено позивачу 1900,00 грн, що перевищує документально підтверджену суму наданого йому кредиту у розмірі 1400,00 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по вищевказаному кредитному договору та додатковим договорам до нього були перераховані грошові кошти у розмірі, який зазначений позивачем.
З огляду на викладені судом обставини справи, вимог чинного законодавства, оцінюючі належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити у зв'язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін