нп 2/490/5321/2025
Справа 490/10261/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІКА-ВЕСТ-ПЛЮС» до ОСОБА_1 про визнання допоміжними приміщень багатоквартирного будинку, витребування їх з чужого незаконного володіння та визнання об'єктом спільної сумісної власності співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку,-
Позивач ОСББ «НІКА-ВЕСТ-ПЛЮС», в особі свого представника - адвоката Недибалюк О.Г., звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: визнати допоміжними приміщення багатоквартирного будинку (група приміщень) за літ. А-5 загальною площею 135,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право: 56797418. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3010843148060; витребувати з чужого незаконного володіння допоміжні приміщення багатоквартирного будинку (група приміщень) за літ. А-5 загальною площею 135,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право: 56797418. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3010843148060; визнати зазначені приміщення об'єктом спільної сумісної власності співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку на підставі ч. 2 ст. 382 ЦК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Таким чином, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці керується тим, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/219 зазначено, що «допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2018 у справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 у справі № 904/1040/18, від 15 травня 2019 у справі № 906/1169/17).
Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку правового режиму допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення, - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень».
За такого, позивачу необхідно вказати належний спосіб захисту порушеного права, оскільки до дискреційних повноважень суду не входить визнання приміщень допоміжними.
Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається реальною вартістю майна.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, а саме: 5806,53 грн. При цьому, ціна позову у розмірі 387102,14 грн визначена позивачем відповідно до вартості спірних приміщень за результатами придбання на аукціоні.
Разом з тим, документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.
За такого, позивачу необхідно надати звіт про оцінку майна, а саме: допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (група приміщень) за літ. А-5 загальною площею 135,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та сплатити 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІКА-ВЕСТ-ПЛЮС» до ОСОБА_1 про визнання допоміжними приміщень багатоквартирного будинку, витребування їх з чужого незаконного володіння та визнання об'єктом спільної сумісної власності співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова