Справа 681/1233/25
№ 1-кп/688/275/25
Ухвала
12 грудня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі когегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
бвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12025244000001423 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мостове Вознесенського (колишнього Доманівського) району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 13 ч.2 ст.115 КК України,
встановив:
У провадженні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, судовий розгляд якого призначено на 10 год 00 хв 12.12.2025.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою на 60 діб. В обґрунтування клопотання послався на те, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшились, у зв'язку із чим виникла необхідність у його продовженні. Вважає, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки злочин вчинив із застосування насильства, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, належним чином не гарантуватимуть належної поведінки обвинуваченого. А тому, просив клопотання задовольнити.
Педставник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Потерпіла ОСОБА_7 всудовому засіданні просила продовжити судовий розгляд у відсутності її представника, підтримала клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_6 всудовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати обвинуваченому цілодобовий домашній арешт за місцем проживання.
Заслухавши думки учасників судового провадження про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, суд дійшов наступних висновків.
З ст. 131 КПК України слідує, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_11 від 03.08.2025 до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 01.10.2025 включно, а ухвалою слідчого судді від 19.09.2025 - продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 03.11.2025 включно.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.10.2025 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 22.12.2025.
Зазначений запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою був обраний та продовжувався в зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені частиною 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
З урахуванням наведеного та встановленого ст.ст. 23, 95 КПК України порядку дослідження показань свідків безпосередньо в судовому засіданні, суд вважає, що встановлений при обранні запобіжного заходу ризик незаконного впливу на свідківпродовжує існувати.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується у вбивстві - умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 13 ч.2 ст. 115 КК України, тому суд також враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у його вчиненні.
При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що судом лише розпочато судовий розгляд, допит свідків не проведено, обставини, що враховувалися слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та судом під час його продовження не змінилися, на теперішній час відсутні дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
Суспільний інтерес у неупередженому розгляді даної справи та винесенні остаточного рішення виправдовує такий ступінь втручання у право обвинуваченого на свободу, як застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не є підставою для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Суд також зазначає, що наявність у ОСОБА_8 постійного місця проживання, не є беззаперечною підставою, відповідно до вимог КПК України, для зміни обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки така враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, визначеними ст. 178 КПК України, а також ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в строк до 22.12.2025 неможливо закінчити судове провадження, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів до 09.02.2026включно без визначення застави відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України. Таким чином, суд дійшов висновку клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого задовольнити.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 09 лютого 2026 року включно.
Копію ухвали невідкладно вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання та судовий розгляд у суді першої інстанції.
Повний текст ухвали проголошений о 08 год 30 хв 15 грудня 2025 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_12
Судді: ОСОБА_13
ОСОБА_14