Справа № 686/33292/25
Провадження № 2-а/686/673/25
12 грудня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Козак О.В.,
при секретарі - Сташевській А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що постанова №11446 від 25.09.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки він не отримував жодних листів рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.
У постанові №11446 від 25.09.2025 року зазначається, що повістка надсилалась йому з метою уточнення облікових даних, за адресою прописки, однак він в резерві під час уточнення даних вказував адресу місця проживання іншу: АДРЕСА_1 (ту ж інформацію він вказував при складання протоколу, та вона вказана у постанові), дане свідчить про те, що повістку він не отримував, адже тимчасово проживає за іншою адресою, про що вніс зміни в резерв.
Враховуючи те, що він неодноразово подавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви на отримання відстрочки, відвідував особисто ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання відстрочки, відповідач мав змогу отримати персональні дані військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. На момент направлення повістки в системі «ОБЕРІГ» містилась вся необхідна інформація, а також направлено належним чином документи для оформлення відстрочки засобами Укрпошти з описом цінного листа на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже ним, було вжито всіх заходів щодо інформування ІНФОРМАЦІЯ_2 , про наявність права на відстрочку та її належне оформлення.
З протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови не зрозуміло які саме дані він мав оновити, оскільки у нього згідно із застосунком «Резерв +» не міститься відомостей про порушення військового обліку та у 2024 році ним було вчасно оновлено військово-облікові дані про що у нього у застосунку Резерв + наявна графа «дані уточнено вчасно».
Відповідно до застосунку «Резерв +» у нього наявна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на даний час продовжена відстрочка до завершення мобілізації.
Таким чином йому належним чином не відправлялась повістка рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення за адресою його реєстрації та невідомо, які саме дані він повинен був уточнити, оскільки отримував відстрочку від призову на військову службу та оновив свої дані у застосунку «Резерв +». Оскаржувана постанова теж не містить жодних відомостей, які саме дані мав уточнити позивач.
Він не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме порушення передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210,210- 1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Враховуючи те, що він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, відповідач мав змогу отримати персональні дані військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Вказані вище обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач не врахував, не вжив заходів для повного з'ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищевикладене, постанова №11446 від 25.09.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки він не отримував повістки у передбаченому законом порядку, оновив облікові дані через застосунок «Резерв+», і отримував відстрочку від призову на військову служку, а також в його діях відсутній склад правопорушення. Крім того, ТЦК та СП мали можливість отримати необхідні дані в електронному вигляді, тому притягнення до відповідальності є безпідставним.
З врахуванням наведеного позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову №11446 від 25.09.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати на розгляд справи.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою № 11446 від 25.09.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесеною тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000грн., враховуючи що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно вказаної постанови, з метою уточнення облікових даних засобами поштового зв'язку Укрпошта 14.01.2025 року громадянину було направлено повістку за адресою АДРЕСА_2 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням з'явитись 24.01.2025.
У визначені в повістці дату та час, ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неприбуття у встановленому законом порядку ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомляв.
У зв'язку з цим, до правоохоронних органів скеровано електронне звернення від 06.12.2024 про розшук і доставлення даного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
17.09.2025 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за наслідками невиконання вимог оповіщення, представником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №3874 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у визначені в повістці дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, про поважність причин неприбуття у встановленому законом порядку не повідомив, констатується факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Дане правопорушення вчинене в особливий період, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно абзацу 1 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Також абз.3 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до положень п.2 ч.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто" підлягають врученню особисто адресатам.
Згідно військово-облікового документа роздрукованого з застосунку «Резерв +» позивач військовозобов'язаний, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення на адресу реєстрації місця проживання чи проживання позивача ( АДРЕСА_1 ) повістки 14.01.2025 року для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 24.01.2025р.
Не надано суду відповідачем належних та допустимих доказів і на підтвердження належного (відповідно до вимог чинного законодавства) оповіщення позивача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.09.2025р. №14865 солдату ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 05.11.2025 року на підставі абз.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З наведеного слідує, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 11446 від 25.09.2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністивного правопорушення.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1,3ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу
При задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
11.11.2025 року між АО "Хмельницьке міське об'єднання адвокатів" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №186, предметом якого є надання Адвокатським об'єднанням Клієнту правової допомоги у всіх справах, що пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
Згідно п.п. 3.2, 3.3 вказаного Договору, обсяг та вартість послуг (робіт) за даним Договором визначається в Актах про надання правової допомоги (юридичних послуг) та виконаних робіт. Оплата наданих послуг здійснюється Клієнтом протягом 2-х календарних днів з моменту підписання даного Договору в безготівковому порядку на офіційні банківські рахунки Виконавця.
14.11.2025 року адвокатом Уродою О.В. та Малевичем В.В. було підписано Акт №1 про надання юридичних послуг та виконаних робіт, згідно якого Виконавець згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги №186 від 14.11.2025р. надав, а Замовник прийняв юридичні послуги (виконані роботи) Виконавця, детальний опис яких вказаний в п.2 даного Акту. Загальна вартість, вказаних у п.2 даного Акту, послуг (виконаних робіт) виконавця наданих Замовнику становить 15000грн.
Разом з тим, зі змісту вказаного Акту вбачається, що сторонами включено до вартості витрат на правничу допомогу 4000грн. за участь у судових засіданнях, та складання процесуальних документів по справі. Однак, адвокат у даній справі участі в судових засіданнях не приймав, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Не обґрунтовано адвокатом і складання яких саме процесуальних документів було включено у дану суму, враховуючи, що вартість складання адвокатом позовної заяви у Акті зазначено окремо і вартість такої послуги становить 5000грн..
Отже, поданими позивачем та його представником доказами доведено надання позивачу адвокатом правничої допомоги у суді першої інстанції на суму 11000грн..
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).
Відповідачем до суду не подано заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Враховуючи наведене вище, виходячи з принципу співмірності, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у даній справі у розмірі 11000грн., які позивач зобов'язаний сплатити адвокату Уроді О.В., згідно умов Договору про надання правничої (правової) допомоги №186 від 14.11.2025р., акту про надання юридичних послуг від 14.11.2025р., рахунку від 14.11.2025р., і які на переконання суду, є реальними витратами, доведені належними доказами та достатніми і співмірними із часом, витраченим адвокатом та обсягом наданих ним послуг.
Приймаючи до уваги те, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60грн., та обгрунтованість витрат на правничу допомогу в розмірі 11000грн., суд приходить до висновку, що слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору та 11000грн. витрат на правничу допомогу, а всього разом 11605,60 грн.
Керуючись, ст.ст.7,9, 210-1 ч.3, 247,251,278-280,293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77, 132,139, 229,286 КАС України,суд,-
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 11446 від 25.09.2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністивного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору та 11000грн. витрат на правничу допомогу, а всього разом 11605,60 грн.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного тексту рішення суду - 15.12.2025 року.
Суддя: