Справа № 560/21249/25
13 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову представника ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про заборону здійснювати дії та приймати рішення,
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду 12 грудня 2025 року із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої, просить:
" - заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в тому числі вручати повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, до набрання законної сили рішення суду.
- заборони будь-кому у будь-який спосіб виносити рішення чи інші розпорядчі документи про зарахування ОСОБА_1 у штат військових підрозділів".
Обґрунтовуючи вказану вище заяву, представник ОСОБА_1 зазначає, що 12.12.2025 о 06.45 працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 зупинили автомобіль, на якому рухався заявник, незаконно затримали ОСОБА_1 та під конвоєм примусово направили для проходження ВЛК.
Вказує, що на даний час місце знаходження його довірителя невідомо.
Стверджує, що ОСОБА_1 пред'явив працівникам ТЦК та СП Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 560/8055/25, якою встановлено, що ОСОБА_1 виключено з військового обліку.
Також, як зазначає представник ОСОБА_1 , суд встановлює вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відмітку про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та зробити відмітку в облікових системах.
Посилається на те, що на незаконність дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 12.12.2025 р. подана письмова скарги в другий відділ Хмельницького РУ НП Хмельницького ГУ НП , через телефон у ІНФОРМАЦІЯ_4 заява від 12.12.2025 року, в ІНФОРМАЦІЯ_5 заява зареєстрована за №255 від 12.12.2025 року.
На думку представника ОСОБА_1 , дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_6 є незаконними та такими, що порушують право та законні інтереси ОСОБА_1 .
Вказує, що на час затримання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 не був військовозобовязаний , оскільки рішення Хмельницького окружного адміністративного суду вступило в дію, а тому, з моменту набрання законної сили судового рішення ОСОБА_1 встратив статус військовозобовязаного, а тому, на нього не діють закони якими регламентований порядок призову військовозобов'язаних на військову службу.
Зазначає, що до розгляду в судді позовної заяви та прийняття рішення по сутті, є певний проміжок часу на протязі якого є ймовірна можливість того, що працівники ТЦК та СП проведуть дії по мобілізації позивача, крім того, оскарження дій працівників ТЦК та СП до суду не зупиняє їх незаконні дії.
Стверджує, що незаконність їх дій може привести до зміни статусу ОСОБА_1 , що, в свою чергу, істотно ускладнить реалізацію права ОСОБА_1 на захист своїх прав під час розгляду справи у суді .
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За таких обставин і правових підстав, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1- 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
На підставі ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 вказав, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
Отже, із аналізу наведеного видно, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
Із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, судом встановлено, що у заяві про забезпечення позову, представник заявника, зокрема, посилається, що до розгляду в судді позовної заяви та прийняття рішення по сутті, є певний проміжок часу на протязі якого є ймовірна можливість того, що працівники ТЦК та СП проведуть дії по мобілізації ОСОБА_1 , крім того, оскарження дій працівників ТЦК та СП до суду не зупиняє їх незаконні дії.
Стверджує, що незаконність їх дій може привести до зміни статусу ОСОБА_1 що в свою чергу істотно ускладнить реалізацію права ОСОБА_1 на захист своїх прав
під час розгляду справи у суді .
Окрім того, представник заявника посилається на очевидність протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_2 у невнесенні відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Надаючи оцінку аргументам заявника, суд виходить з таких міркувань.
Суд враховує, що представником ОСОБА_1 не додано до матеріалів заяви про забезпечення позову жодних підтверджуючих документів, що свідчать про вжиття ІНФОРМАЦІЯ_7 або іншими державними органами з мобілізації військовозобов'язаних дій щодо призову його довірителя на військову службу.
Так, доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_7 або іншими державними органами з мобілізації військовозобов'язаних вчиняються активні мобілізаційні заходи по відношенню до ОСОБА_1 , які полягають, зокрема, у врученні йому повістки на відправку тощо та що існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов заявника на військову службу під час мобілізації, позивачем не надано.
Також суд звертає увагу, що так само представником ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не долучено жодних доказів на підтвердження тих обставин, на які вказаний представник посилається у самі заяві.
Зокрема, щодо: зупинення автомобіля, на якому рухався ОСОБА_1 12.12.2025 року о 06.45 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлення ОСОБА_1 для проходження ВЛК; подання письмової скарги в другий відділ Хмельницького РУ НП Хмельницького ГУ НП, через телефон - у ІНФОРМАЦІЯ_4 заяви від 12.12.2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_5 , факт реєстрації заяви за №255 від 12.12.2025 року .
Отже, наведені у заяві про забезпечення позову аргументи, серед іншого, про ймовірний призов позивача на військову службу під час мобілізації, на цій стадії судового процесу не дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_3 , то суд зазначає, що, по-перше, як вже зазначено вище, представником заявника не додано до заяви про забезпечення позову доказів на підтвердження вчинення вказаним суб'єктом владних повноважень таких дій по відношенню до ОСОБА_1 ; по-друге, таке, в цьому випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача.
З огляду на викладене вище, необхідно зазначити, що підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
За результатами розгляду заяви про забезпечення позову, суд вважає що підстави для забезпечення позову відсутні.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 560/21249/25 - відмовити
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повне судове рішення складене 13 грудня 2025 року о 09.51 год.
Головуючий суддя Є.В. Печений