про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2025 року м. Рівне№460/22269/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 р. по 01.12.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 01.12.2024 (включно) із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення обрахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.07.2024 по 01.12.2024, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік».
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 01.12.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX на 01.01.2024 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2024 по 01.12.2024 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно, за весь час затримки виплати.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суд встановив, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачем визначено ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте вимоги позивач пред'являє до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 .
Суд зауважує, що жодна з позовних вимог не стосується відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд звертає увагу на те, що позовна заява містить позовну вимогу зобов'язального характеру до Військової частини НОМЕР_2 , однак у позовній заяві позивач не обґрунтовує свої вимоги до зазначеного відповідача.
Суд зауважує, що позовні вимоги про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних стосуються періоду з 01.07.2024 по 01.12.2024, однак, як зазначено позивачем у позовній заяві, позивач звільнений з військової служби 09.09.2024.
На обґрунтування вказаних обставин, позивачем не наводено жодних доводів та аргументів.
Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 КЗпП України.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 03 липня 2025року (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Як зазначено позивачем у позовній заяві, позивач звільнений з військової служби 09.09.2024.
З доданих до позовної заяви додатків прослідковується, що позивач звернувся із заявою до відповідача про надання інформації про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення 25.06.2025. Листом від 27.06.2025 №12/2/597 останній повідомив позивача про запитувану інформацію. Відтиск печатки на конверті, яким надіслано вищенаведений лист датований 02.07.2025.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, суд дійшов висновку, що адміністративний позов, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду 03.12.2025, пред'явлено з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом позивач не подав, не подав також і клопотання про поновлення такого строку.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов необхідно залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви.
Керуючись статтями 123, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:
- позовної заяви, яка відповідатиме вимогам ст.160 КАС України (позовної заяви із правильно визначеним суб'єктним складом сторін та відповідно сформульованими позовними вимогами);
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя О.М. Дудар