про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
11 грудня 2025 року м. Київ № 320/57962/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025 року, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії та не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.06.2025 та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним в заяві реквізитам, виплатити компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2005 року по 30.06.2016 року та з 01.06.2025 року по дату фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Ухвалою суду від 02.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: документу про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн; заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та з наданням доказів на підтвердження цього.
У вказаній ухвалі судом зазначено про те, що матеріалами справи підтверджується, що позов подано через підсистему «Електронний суд», позивачем фактично заявлено дві вимоги. Отже, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», сума судового збору повинна становити 1937,92 грн. (3028, 00 грн х 0,4 х 2 х 0,8). Натомість, позивачем не сплачено судовий збір.
Також, судом встановлено, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом та запропоновано позивачці подати заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
05.12.2025 від позивачки через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків. У вказаній заяві позивачка просить суд визначити їй один судовий збір та поновити строк звернення до суду.
Вказана заява позивачки обґрунтована тим, що усі позовні вимоги позивача об'єднуються в одне поняття "пенсія." Фактично суд розкладає це поняття на складові та намагається отримувати від пенсіонера невизначену кількість судових зборів. Таким чином, вимоги про сплату судового збору збільшеному у 2 рази є навмисним обмеженням у доступі до правосуддя та є причиною звернення позивача до ВРП. Таке поводження адміністративного суду не переслідує законної мети та суперечить пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Також, позивачка у заяві стверджує про те, що предметом даного позову є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави. При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Таким чином, законодавчі норми не обмежують будь-якими строками період, протягом якого проводиться перерахунок пенсій, у разі, якщо такий не проведений у встановлені строки з вини органів Пенсійного фонду України. З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9 рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
За результатом дослідження заяви позивачки суд констатує часткове виконання вимог ухвали суду від 02.12.2025 та зазначає таке.
Зокрема, заявником не виконано вимоги ухвали суду в частині подання документу про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн.
Позивачка у заяві стверджує, що судом невірно визначений судовий збір, а саме, що судовий збір слід сплачувати лише за одну позовну вимогу.
Проте, суд зазначає, що позивачкою заявлено дві вимоги немайнового характеру: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025 року, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії та не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.06.2025 та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним в заяві реквізитам, виплатити компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2005 року по 30.06.2016 року та з 01.06.2025 року по дату фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Згідно з частиною третьою статті 6 зазначеного Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому суд наголошує, що твердження позивачки про необхідність сплати судового збору лише за одну вимогу немайнового характеру спростовується висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 22.01.2020 у справі № 120/2365/19-а щодо необхідності сплати заявником судового збору за кожну з вимог немайнового характеру про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд звертає увагу на те, що доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов'язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов'язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід'ємною частиною права на доступ до суду.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.
Отже, вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.
Відповідно до ст.121 КАС України, суду надано право на продовження встановленого ним процесуального строку з власної ініціативи.
З метою забезпечення доступу до правосуддя ОСОБА_1 суд вважає за необхідне продовжити їй строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви та пропонує позивачці усунути недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн за дві вимоги немайнового характеру.
Керуючись статтями 121, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом подачі заяви через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.