12 грудня 2025 року м. Київ № 320/38693/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовомОСОБА_1
доДепартаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України; Національної поліції України в особі Сектору з питань пенсійного забезпечення
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (відповідач-1), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо відмови у перерахунку та зарахуванні ОСОБА_1 до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років вислугу років в пільговому обчисленні;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та зарахувати до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років вислугу років в пільговому обчисленні, підготувати та направити документи до пенсійного органу для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (в редакції, чинній на момент звільнення зі служби).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що редакція Порядку №393 до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ. Натомість, новою редакцією пункту 3 Порядку № 393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії. За висновками позивача, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХП календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року. Враховуючи те, що станом на дату звільнення позивача зі служби в поліції (14 липня 2021 року) діяла стара редакція пункту 3 Порядку № 393 у відповідача були законні підстави для зарахування на пільгових умовах позивачу часу проходження ним служби в органах внутрішніх справ, органах Національної поліції, до вислуги років для призначення пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від представника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі №320/38693/24 - Національну поліцію України в особі Сектору з питань пенсійного забезпечення (код ЄДРПОУ 40108578, адреса: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 залучено до участі у справі №320/38693/24 в якості другого відповідача - Національну поліцію України в особі Сектору з питань пенсійного забезпечення (код ЄДРПОУ 40108578, адреса: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) (відповідач-2), розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідач-1 у поданому відзиві зазначає, що Департамент не заперечує про наявність пільгової вислуги у позивача, однак пільгова вислуга зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії лише під час звільненні зі служби в поліції при наявності календарної вислуги років. Щодо зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги років для призначення пенсії варто звернути увагу, що згідно з пунктом «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (зі змінами) (далі - Закон № 2262-XII), пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідач-2 у поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав їх необґрунтованості, зазначає, згідно з наказом НПУ від 14.05.2019 № 455 уповноваженим структурним підрозділом центрального органу управління поліції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, у центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції України визначено - Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України.
Відповідач-2 акцентує, що з інформації наданої Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України листом від 30.01.2025 № 10587/48-2025 вбачається, що ОСОБА_1 до Сектору не звертався взагалі, що в свою чергу свідчить про передчасність позовних вимог останнього, оскільки останній до НПУ не звертався та відповідно НПУ не відмовляла позивачу у підготовці та направленні документів до пенсійного органу для призначення пенсії за вислугу років, а відтак вказане підтверджує відсутність порушеного права чи інтересу позивача з боку Національної поліції України та свідчить про відсутність публічно-правового спору (лист Сектора додається до відзиву). Крім того, з інформації наданої Департаментом документального забезпечення Національної поліції України (далі - ДДЗ) листом від 23.01.2025 № 7926-2025 вбачається, що відповідно до даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи «Канцелярія» у період з 13 липня 2021 року по 06 листопада 2023 року не виявлено записів про надходження звернень ОСОБА_1 . Також за даними системи електронного документообігу записів про надходження до НПУ звернень ОСОБА_1 у період з 06.11.2023 по теперішній час також не виявлено (лист ДДЗ додається до відзиву).
Як вказує відповідач -2, позивач ані із заявою про підготовку та направлення документів до пенсійного органу для призначення пенсії за вислугу років, ані із заявою про включення до вислуги років останнього вислуги в пільговому обчисленні, що дає право на призначення пенсії за вислугу років до Національної поліції України не звертався, що свідчить про відсутність порушеного права позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до витягу з наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 13.07.2021 №209 о/с відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби полковника поліції ОСОБА_1 , головного оперуповноваженого- інспектора відділу захисту майна управління попередження злочинності із 14 липня 2021 року, з виплатою компенсації за 7 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році, установивши премії за липень 2021 року в розмірі 57,783%.
Згідно з наказом від 1307.2021 №209 о/с станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби становить 24 роки 11 місяців 00 днів; вислуга років у пільговому обчисленні - 06 років 09 місяців 02 дні.
Уповноважений адвокат позивача 16.07.2024 звернувся до Голови Національної поліції України із адвокатським запитом щодо надання підтверджуючі документи (накази, розрахунок вислуги років) про включення до вислуги (24 роки 11 місяців 00 днів) ОСОБА_1 вислугу в пільговому обчисленні 06 років 09 місяців 02 дні, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України Листом «Про розгляд адвокатського запиту» від 01.08.2024 №СЕД-20629-2024 проінформував, що згідно з наказом Департаменту від 13.07.2021 № 209 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 14 липня 2021 року.
У згаданому наказі зазначено, що станом на день звільнення стаж служби ОСОБА_1 для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби становить 24 роки 11 місяців 00 днів, а вислуга років у пільговому обчисленні становить 06 років 09 місяців 02 дні.
Зазначено, згідно з пунктом «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (зі змінами, далі - Закон № 2262-XII), пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ закріплено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону № 2262-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1993 р. № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (зі змінами, далі - Порядок № 393).
Проінформовано, що Порядок № 393 не містить норм про призначення пенсії на пільгових умовах, а містить окремі види та періоди служб, які зараховуються на пільгових умовах до календарної вислуги років при набутті права на пенсію за умов, визначених у статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Таким чином, на теперішній час, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393, вирішити позитивно питання щодо здійснення зарахування (включення) до календарної вислуги років (загального стажу служби) вислуги років у пільговому обчисленні, загальною кількістю 06 років 09 місяців 02 дні наразі неможливо, оскільки пільгова вислуга років зараховується до календарної вислуги років при звільненні зі служби в поліції саме при набутті права на пенсію за умов, визначених у статті 12 Закону № 2262-ХІІ».
Позивач, вважаючи таку відмову у перерахунку та зарахуванні до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років вислугу років в пільговому обчисленні, протиправною, а свої права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Частиною другою статті 17 Закону №2262-XII передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років, які стосуються колишніх поліцейських:
- вислуга років для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ;
- вислуга років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ.
На час звільнення позивача зі служби (2021 рік) діяла редакція пункту 3 Порядку №393, яка визначала види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським, на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.
Зокрема, з огляду на матеріали справи позивач звільнений зі служби в поліції з 14.07.2021 згідно з наказом від 13.07.2021 №209 ос/с, на час звільнення стаж служби в календарному обчисленні складав 24 роки 11 місяців 00 днів, вислуга років у пільговому обчисленні - 06 років 11 місяці 00 днів.
Разом з тим, постановою №119, яка набрала чинності 19.02.2022, до Порядку №393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок №393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.»
Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Отже, пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Отже, правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв'язку з такими змінами, як Закон №2262-ХІІ, так і Порядок №393 (в редакції постанови №119) виникнення, зокрема, в колишнього поліцейського права на таку пенсію пов'язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.
Постанову №119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і стаття 12 Закону №2262-XII, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Так, виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
Отже, умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності постанови №119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.
Відповідач -2 зазначає, що не заперечується позивачем, у період з 13 липня 2021 року по 06 листопада 2023 року не виявлено записів про надходження звернень ОСОБА_1 .
Крім того за даними системи електронного документообігу записів про надходження до НПУ звернень ОСОБА_1 у період з 06.11.2023 по теперішній час також не виявлено.
Таким чином, позивач ані із заявою про підготовку та направлення документів до пенсійного органу для призначення пенсії за вислугу років, ані із заявою про включення до вислуги років останнього вислуги в пільговому обчисленні, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, до Національної поліції України не звертався.
Отже, позивач після звільнення зі служби у 2021 році не реалізував своє право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки не звернувся до ГУ Нацполіції з метою оформлення необхідних документів та їх направлення до пенсійного органу з метою призначення пенсії. Тобто, за обставинами цієї справи, не настав юридичний факт, з яким закон пов'язував би виникнення, зміну чи припинення правовідносин щодо призначення пенсії за вислугу років.
Суд наголошує, що наявність в особи певного права не означає його автоматичної реалізації. У позивача в 2021 році, при звільненні з поліції, було право на призначення пенсії (на підставі чинного тоді законодавства), натомість він його не реалізував шляхом вчинення визначених законодавством дій. Наразі законодавство зазнало певних змін і вже по-іншому врегульовувало питання обрахунку вислуги років.
Відсутність підстав для оформлення та направлення документів до пенсійного органу, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, обумовлені саме відсутністю достатньої вислуги років у календарному обчисленні, як того вимагає чинне на момент вирішення цього питання законодавство.
Суд враховує, у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23 сформульовано такий правовий висновок: «призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись до ГУ Нацполіції для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19 лютого 2022 року (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років».
Судом встановлено, що вислуга років позивача складає: в календарному обчисленні 24 роки 11 місяців 00 днів, вислуга років на пільгових умовах - 06 років 09 місяців 02 дні.
Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, які виникли у справі, суд дійшов висновку про те, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 календарних років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, відповідач-1, вказуючи на відсутність підстав для зарахування (включення) до календарної вислуги років (загального стажу служби) вислуги років у пільговому обчисленні, загальною кількістю 06 років 09 місяців 02 дні, оскільки пільгова вислуга років зараховується до календарної вислуги років при звільненні зі служби в поліції саме при набутті права на пенсію за умов, визначених у статті 12 Закону № 2262-ХІІ, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом № 2262-XII та Порядком № 393, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини четвертої статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених цією статтею, можуть бути подані до Шостого апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня їх проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом двох днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.