Справа № 240/16285/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
12 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про відмову у зміні (перегляді) формулювання причини його захворювання - "ЗАХВОЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ", "ЗАХВОЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ", оформлене Витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України №4142 від 22.05.2024;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України повторно розглянути його заяву від 18.06.2024 та скласти постанову (протокол) про пов'язаність хвороби його з виконання обов'язків військової служби відповідно до Закону України "Про військову службу та військовий обов'язок" та п. 21.5 (а) Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 21.04.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у перегляді причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження Військово-лікарської комісії, викладену у листі від 28.06.2024 вих.№598/6/14764.
Зобов'язав Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2024 щодо перегляду причинного зв'язку діагностованих його захворювань за протоколом №4142 від 22.05.2024, з урахуванням висновків суду у даній справі. У іншій частині заявлених позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що з огляду на фактичний розгляд по суті порушених позивачем питань за результатами розгляду звернення позивача від 11.04.2024 та прийняття відповідного рішення оформленого Протоколом ВЛК ЦВЛК ЗС України від 22.05.2024 № 4142, не можна погодитись із висновками суду першої інстанції про те, що ЦВЛК ЗС України допустила протиправні дії під час розгляду заяви позивача від 11.04.2024 року, а саме, що ЦВЛК ЗС України “фактично відмовила позивачу у перегляді висновків гарнізонної ВЛК, викладених у Свідоцтві про хворобу від 21.03.2024 № 2128, оскільки згаданий висновок вже був переглянутий ЦВЛК ЗС України за результатами розгляду звернення позивача від 11.04.2024.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що у позовній заяві були відсутні жодні докази, які б підтверджували доводи позивача та позицію суду першої інстанції про порушення ЦВЛК ЗС України процедури прийняття оскаржуваного позивачем рішення усі підтверджені об'єктивними
медичними даними діагнози позивача було враховано лікарями-експертами ЦВЛК ЗС України, при цьому розвиток захворювань позивача було досліджено в контексті проходження останнім військової служби, а обов'язку ЦВЛК ЗС України переглядати постанови ВЛК у випадку надходження необґрунтованої заяви про перегляд (скасування) тієї чи іншої постанови ВЛК, тим більше власної постанови, нормами Положення № 402 не передбачено, у зв'язку із чим позивачу було роз'яснено його право судового оскарження прийнятого ЦВЛК ЗС України рішення.
Також зазначає, що усі підтверджені об'єктивними медичними даними діагнози позивача було враховано лікарями-експертами ЦВЛК ЗС України, при цьому розвиток захворювань позивача було досліджено в контексті проходження останнім військової служби, а обов'язку ЦВЛК ЗС України переглядати постанови ВЛК у випадку надходження необґрунтованої заяви про перегляд (скасування) тієї чи іншої постанови ВЛК, тим більше власної постанови, нормами Положення № 402 не передбачено, у зв'язку із чим позивачу було роз'яснено його право судового оскарження прийнятого ЦВЛК ЗС України рішення.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу по мобілізації у Збройних Силах України з 04.03.2022.
За результатами проведеного медичного огляду гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленого свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії та продовженням свідоцтва про хворобу №2128 від 21.03.2024, встановлено, що деякі захворювання позивача, так пов'язані з проходженням військової служби.
Наказом Командувача оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) №68-РС від 06.05.2024 позивач звільнений з військової служби у відставку відповідно до п.2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за підпунктом "б" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) та відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №143 від 16.05.2024 виключений зі списків особового складу частини.
Не погоджуючись із вказаним причинним зв'язком діагностованих захворювань позивач 11.04.2024 надіслав до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України лист, в якому просив переглянути прийняту гарнізонною військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 рішення.
У результаті розгляду звернення позивача, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (далі - ЦВЛК) підтвердила, що захворювання позивача: "Складний короткозорий астигматизм правого ока ступенем 3,ОД при міопії в меридіані найбільшої аметропії 16, ОД, дегенеративна форма, ускладненої центральною хіріоретинальною та периферичною вітреохоріоретинальною дистрофією, субретинальною неоваскулярною мембраною з формуванням фіброзу, лікованою оперативно (1998 рік, 2005 рік, 29.12.2023), первинною висхідною частковою атрофією зорового нерва при гостроті зору 0,05 без корекції та 0,7 з корекцією вдалину. Складний короткозорий астигматизм лівого ока ступенем 3,5Д при міопії в меридіані найбільшої аметропії 19,5Д, дегенеративна форма, ускладненої центральною хоріоретинальної та периферичною вітреохоріоретинальною дистрофією, субретинальною неоваскулярною мембраною, лікованою оперативно (1998 рік, 2005 рік, 29.12.2023), первинною висхідною частковою атрофією зорового нерва при гостроті зору 0,02 без корекції та 0,1 з корекцією вдалину. Рефракційна амбліопія високого ступеня лівого ока. Анізометропія. Двобічний гонартроз І (першої) стадії з больовим синдромом з незначним порушенням функції», що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією, так пов'язане з проходженням військової служби.
Захворювання: "Викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання. Помутніння рогівки правого ока. Вугрева хвороба, нестійка ремісія", що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - не пов'язане з проходженням військової служби. Вказане підтверджується витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України №4142 від 22.05.2024.
Крім того повідомила, що на підставі наданих копій медичних та військово-облікових документів ОСОБА_1 , підстав для задоволення його вимог, викладених у листі від 11.04.2024 щодо перегляду постанови про причинний зв'язок діагностованих у нього захворювань, оформлених свідоцтвом про хворобу гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 21.03.2024 №2128 та прийняття постанови про причинний зв'язок цих захворювань у формулюванні: "Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини" не встановлено.
Позивач не погоджується із рішенням ЦВЛК викладеним у витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії ЦВЛК №4142 від 22.05.2024 та вважає, що його захворювання пов'язані із захистом Батьківщини, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно підпункту 1.2 пункту 1 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до пункту 3.1. глави 3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Згідно з пункту 3.2. глави 3 розділу II Положення №402 повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, псхіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, отриноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення (п. 3.2. гл. 3 розділу II Положення №402).
Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення (п. 3.3. глави 3 розділу II Положення №402).
Пунктом 3.4. глави 3 розділу II Положення №402 передбачено, що перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.
ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.
Відповідно до пункту 3.5. глави 3 розділу II Положення №402 до початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.
Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 року за 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
Згідно з пунктом 3.6. глави 3 розділу II Положення №402 картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.
Пунктом 3.8. глави 3 розділу II Положення №402 передбачено, що постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
При медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Придатний", до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (абз.14 п.20.3 гл.3 розділу II Положення №402).
При цьому, у додатку 1 до Положення №402 вказано назви хвороб/станів здоров'я і їхнє співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби. При цьому перелік захворювань/станів здоров'я, які дають можливість бути непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до висновків гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , які підтверджені ЦВЛК деякі захворювання позивача пов'язали із проходженням військової служби.
Дані спірні правовідносини виникли з приводу оскарження рішення регіональної ВЛК шляхом подання 11.04.2024 скарги до Центральної ВЛК з проханням змінити формулювання причинно-наслідкового зв'язку захворювань у свідоцтві про хворобу №2128 від 21.03.2024 з неправильного "Захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби" та "Захворювання, ні, не пов'язане з проходженням військової служби" - на правильне "Захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини".
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в обох випадках має бути встановлений правильний причинно-наслідковий зв'язок, а саме: "Захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини", оскільки він брав активну участь в бойових діях (з 18.07.2022 по 07.11.2022, з 19.11.2022 по 01.02.2023), про що свідчить довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №59 від 23.02.2024.
Також, у матеріалах справи міститься довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 №4/1497 від 19.03.2024, яка свідчить про те, що на дату призову на військову службу по мобілізації (04.03.2022) в облікових документах ОСОБА_1 відомості щодо непридатності або обмеженої придатності до військової служби відсутні.
Водночас, ЦВЛК відповідно з протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України №4142 від 22.05.2024 підтвердила причинно-наслідковий зв'язок встановлений гарнізонною ВЛК та вказала на відсутність підстав для зміни причинно-наслідкового зв'язку.
18.06.2024 не погоджуючись із такими діями позивач повторно звернувся до ЦВЛК із вимогою переглянути причинний зв'язок діагностованих у нього захворювань за протоколом №4142 від 22.05.2024, у відповідь на яку отримав лист №598/6/14764 від 28.06.2024 яким повідомлено про формулювання причинного зв'язку діагностованих захворювань згідно з вимогами Положення №402 та відсутності підстав для його зміни.
Пунктом 3.4 розділу 3 глави І Положення №402 обумовлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Колегія суддів зазначає, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема періоду його виникнення, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК та інших спеціалізованих експертних установ. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів різних ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та їх причинно-наслідкового зв'язку.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2025 року у справі №600/3273/22-а та від 26.02.2025 року у справі №240/13173/22.
Тобто, наведене вище свідчить про те, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК регіону щодо причинного зв'язку, особа має право звернутись до Центральної ВЛК для перегляду відповідного висновку, чим позивач і скористався.
У той час, Положенням №402 передбачено, що перевірка рішення регіональної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій Центральної ВЛК, зокрема: розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, огляд військовослужбовців, скасування постанови підпорядкованих ВЛК та направлення військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Таким чином, ЦВЛК фактично відмовила позивачу у перегляді висновків гарнізонної ВЛК викладених у свідоцтві про хворобу №№2128 від 21.03.2024 щодо причинно-наслідкового зв'язку його захворювань, тобто фактично визнавши скаргу позивача необґрунтованою.
Як вірно зазначає суд першої інстанції та свідчать матеріали справи, ЦВЛК лише констатувала правильність причинного зв'язку захворювань, вказаних свідоцтві про хворобу регіональної ВЛК. При цьому, яким чином ЦВЛК дійшла саме такого висновку матеріали справи не містять.
За подібних обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №160/31586/23 вважав правильним висновок суду першої інстанції щодо необхідності вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Центральної ВЛК у перегляді причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження ВЛК, оскільки Центральна ВЛК у листі фактично відмовила позивачу у перегляді рішення регіональної ВЛК, лише констатувавши правильність висновку, зазначеного у рішенні останньої, жодним чином не обґрунтувавши свою відмову у його перегляді.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.