П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/17883/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Бітова А.І., суддів: Лук'янчук О.В., Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення судових витрат у справі за апеляційної скаргою Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_1 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення оформлене в протоколі №8 комісії з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського ДПП від 02 квітня 2024 року про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого поліцейського ОСОБА_5 , колишнього інспектора взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Зобов'язано ДПП повторно розглянути рапорти (заяви) ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 13 березня 2024 року про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у звязку зі смертю поліцейського ОСОБА_5 , внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, відповідно до п.2 ч.1 ст. 97 Закону України "Про національну поліцію" з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ДПП в особі УПП в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року залишено без змін.
На адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій останній просить суд стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для винесення додаткового судового рішення у даній справі, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 17 березня 2020 року у справі №820/3308/17, від 04 серпня 2020 року у справі №810/3213/16.
Як вбачається з матеріалів справи, що до клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу додано:
- рахунків-фактур №28/04, 28/04/01, 28/04/02 від 28 квітня 2025 року;
- акту про надання правової допомоги №28/04 від 28 квітня 2025 року вартість послуг за надання правової допомоги складає 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 відступила від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23 листопада 2020 року у справі №638/7748/18, відповідно до якого неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Колегія суддів акцентує увагу, що матеріали справи не містять розрахунку детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням наведеного при вирішенні даної справи колегією суддів також враховано, що дана адміністративна справа за апеляційною скаргою ДПП в особі УПП в Одеській області була розглянута в порядку письмового провадження без виклику учасників справи і в матеріалах справи, крім відзиву на апеляційну скаргу, відсутні будь-які докази на отримання позивачем від адвоката правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі №440/7120/20, від 01 грудня 2021 року у справа №640/26041/19 сформульований правовий висновок про те, що послуга по складанню відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до положень ст. 134 КАС України, здійснюється на власний розсуд особи, яка надає правничу допомогу, та не є обов'язковою.
Крім того, заявником не доведено суду, що витрати по складанню відзиву на апеляційну скаргу були необхідними і неминучими, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
При вирішенні клопотання ОСОБА_1 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", який виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що клопотання ОСОБА_1 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду апеляційної скарги - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 12 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач А.І. Бітов
Судді І.Г. Ступакова О.В. Лук'янчук