П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/10260/24
Категорія:111020300 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту:03.07.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Божко А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У жовтні 2025 року Головного управління (далі - ГУ) ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки накористь місцевого бюджету Баштанської ТГ на суму 154 043,12 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг, який є непогашеним, а саме податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що прийняття податкових повідомлень - рішень з таким значним порушенням строків їх прийняття є грубим порушенням процедури прийняття податкових повідомлень рішень. Адміністративний позов в частині стягнення суми податкового боргу за нерухому майно в розмірі 39 605,90 грн. є безпідставним та в цій частині задоволенню не підлягає.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року позов ГУ ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 податкову заборгованість в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на користь місцевого бюджету Баштанської ТГ на суму 154 043,12 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що позивач у справі, ГУ ДПС у Миколаївській області мало проінформувати суд про зміни в сумі податкового боргу, зміну статусу податкового боргу вже після відкриття провадження у справі. Так, відповідачем ОСОБА_1 , 22 січня 2025 року згідно до квитанції №0.0.4149536073.2 від 22 січня 2025 року було сплачено повністю податковий борг в сумі 154 044,0 грн. А отже, станом на дату ухвалення судового рішення - 03 липня 2025 року податковий борг з податку на нерухоме майно по ОСОБА_1 був відсутній. Податковий борг був сплачений 22 січня 2025 року. Отже, ГУ ДПС у Миколаївській області отримавши платіж з податку на нерухоме майно в розмірі 154 044 грн. мало повідомити Миколаївський окружний адміністративний суд про повне погашення податкового боргу, що однак зроблено не було.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Згідно розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 154 043,12 грн, який нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №0161289-2409-1411 UA48020010000091496 від 14 липня 2023 року у сумі 39 605,90 грн., строк сплати 20.10.2023, часткова сплата - 30 000 грн., залишок несплаченого зобов'язання 9 605,90 грн., за період 2020 року (повернено за закінченням терміну зберігання 21 серпня 2023 року) - нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №0157418-2409-1411 UA48020010000091496 від 06 липня 2023 року у сумі 1 083,40 грн., строк сплати - 14 листопада 2023 року, за період 2021 року (повернено за закінченням терміну зберігання 15 вересня 2023 року) - нараховано пені на податкове повідомлення-рішення №0161289-2409-1411 UA48020010000091496 від 14 липня 2023 року у сумі 1 083,40 грн., строк сплати - 24 липня 2024 року, за період 19 січня 2024 року - 24 липня 2024 року - нараховано пені на податкове повідомлення-рішення 0161289-2409-1411 UA48020010000091496 від 14 липня 2023 року у сумі 1 355,12 грн., строк сплати - 24 липня 2024 року, за період 19 січня 2024 року - 13 вересня 2024 року - нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №0582741-2409-1411 UA48020010000091496 від 31 травня 2024 року у сумі 74 912,70 грн., строк сплати 27 серпня 2024 року, за період 2023 року (вручено 28 червня 2024 року).
Зазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилались контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою відповідача та вважаються врученими платнику податків у день фактичного вручення або у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а тому сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку. Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як визначено пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності з пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У відповідності п.54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені ст. 57 ПК України, відповідно до п.57.1 якої передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
За правилами п.59.1 ст. 59 ПК України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пп.266.1.1 та пп.266.1.2 п.266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Підпунктами 266.2.1 п.266.2 та пп.266.3.1 п.266.3 передбачено, що об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПК України).
Згідно пп.266.6.1. п.266.1 ст. 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Сума нарахованого податкового зобов'язання підлягає сплаті фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення відповідно до п.266.10 ст. 266 ПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача було наявне узгоджене грошове зобов'язання (податковий борг).
Разом з тим апелянт вказував, що податковий борг ним сплачено.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до відповіді ГУ ДПС у Миколаївській області на адвокатський запит за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України "Податковий блок" ОСОБА_1 2025 році сплачено податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (КБК 18010300) 165 494 грн., з яких 154 044 грн. надійшли 22 січня 2025 року.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що рішення суду першої інстанції датовано 03 липня 2025 року, тоді як сплата оскаржуваного податкового боргу відбулась 22 січня 2025 року.
Тобто, податковий борг на час розгляду справи до винесення рішення судом першої інстанції було сплачено в повному обсязі.
За таких обставин, колегія суддів вказує, що в порушення вимог п.2 ч.2 ст. 77 КАС України ГУ ДПС у Миколаївській області не надало до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, зокрема, відомості щодо сплати податкового боргу апелянтом.
Підсумовуючи, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Миколаївській області і, відповідно, необхідність у відмові в їх задоволенні.
Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.1 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Миколаївській області.
Колегія суддів вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції у розмірі 3 634 (три тисячі шістсот тридцять чотири гривні), що підтверджується квитанцією №9387-1384-9764-4715 від 07 серпня 2025 року.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.1 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (54005, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, 6, ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 634 грн. (три тисячі шістсот тридцять чотири гривні) за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.