П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 521/11577/25
Перша інстанція суддя Михайлюк О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
при секретарі Ісмієвій А.І.
за участі представників апелянта Сігнаєвського А.О., Опалюка С.В.
представника відповідача Ревенко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 1175/50000/24 від 10 червня 2025 року, із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним судовими рішеннями позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги на рішення суду обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення позовних вимог, без встановлення усіх обставин вчинення позивачем спірного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, а також без належного встановлення та дослідження доказів, які входять до предмету доказування у даній справі та доказів, які зібрані у матеріалах справи.
При цьому, апелянт зазначає про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки його не було належним чином повідомлено про розгляд справи митним органом.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначається про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права під час розгляду справи, зокрема щодо позбавлення можливості участі представників позивача у розгляді даної справи.
В свою чергу, Одеською митницею подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки митним органом належним чином доведено вину позивача у вчиненні спірного правопорушення.
З іншого боку, позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Одеської митниці в справі про порушення митних правил № 1175/50000/24 від 10 червня 2025 року ОСОБА_1 без присутності особи, що притягається до відповідальності, та без присутності представника особи, що притягується до відповідальності, визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, що на день вчинення порушень складає 240473,55 грн.
Постанова обґрунтована тим, що 20 грудня 2024 року близько 09 години 30 хвилин в зону діяльності відділу митного оформлення № 5 пункту пропуску «Орлівка», митного поста «Придунайський» Одеської митниці, в напрямку руху «в'їзд на митну територію України», прибув автобус марки «Neoplan N122», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна (UA), який прямував сполученням «м. Софія (Болгарія) - м. Київ (Україна)», під керуванням водія, громадянина України ОСОБА_2 , який прямував з пасажирами, у тому числі з громадянкою України ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю водій вказаного автобусу, громадянин України ОСОБА_2 , та пасажир, громадянка України ОСОБА_1 , обрали проходження через зону митного контролю «червоний коридор».
Таким чином, водій вказаного автобусу, громадянин України ОСОБА_2 , надав контрольний талон для проходження митного контролю по смузі руху «червоний коридор», що належним чином інформаційно обладнано, згідно Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у пункті пропуску через державний кордон України для поромного, морського та річкового вантажно-пасажирського сполучення на території товариства з обмеженою відповідальністю «Поромний комплекс Орлівка», затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10 2022 № 8-ОД.
Під час здійснення митного контролю та усного опитування, водій автобуса марки «Neoplan N122», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна (UA), громадянин України ОСОБА_2 , та пасажири, в тому числі й громадянка України ОСОБА_1 , яка прямувала у вказаному автобусі, заявили наявність особистих речей та повідомили про відсутність товарів та предметів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, тобто своїми діями засвідчили факти, що мають юридичне значення.
У зв'язку з вищевикладеним, громадянка України ОСОБА_1 митну декларацію не заповняла та не зверталась до посадових осіб Одеської митниці щодо надання їй митної декларації для декларування будь - яких переміщуваних нею товарів та предметів, які підлягають обов'язковому декларуванню.
На підставі оцінки та аналізу ризиків було здійснено поглиблений спільний прикордонно - митний огляд вказаного автобусу марки «Neoplan N122», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна (UA), для проведення повного митного огляду транспортного засобу, багажу та особистих речей водія вказаного автобусу та пасажирів, які в ньому прямували.
В ході проведення митного контролю, під час огляду вказаного транспортного засобу марки «Neoplan N122», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна (UA), особистих речей водіїв й пасажирів, при огляді багажу та особистих речей пасажира вказаного автобусу, громадянки України ОСОБА_1 , яка прямувала з м. Софія (Болгарія) до м. Київ (Україна), окрім її особистих речей, в одній з переміщуваних нею валіз, серед одягу та особистих речей було виявлено не заявлений при усному опитуванні, не записаний в митній декларації поліетиленовий пакет з товарами іноземного виробництва, а саме: 124 (сто двадцять чотири) товари, серед яких 123 (сто двадцять три) найменування виробів, виготовлених з металу сріблястого та жовтого кольору, а також з каміння різних кольорів та походження в асортименті (браслети, ланцюжки, сережки кулони, намисто), оздоблені камінцями, загальною вагою приблизно 10,00 кг, та 1 (один) тестер діамантів та автентичності алмазів з маркуванням «Diamond Selector II», які переміщувались громадянкою України ОСОБА_1 без бирок, етикеток та будь - яких товаросупровідних документів та інформації щодо вартості товарів. Вищезазначений товар знаходився у багажному відділенні вказаного автобусу марки «Neoplan N122», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна (UA), у валізі, яка належить громадянці України ОСОБА_1 . Доступ до виявленого товару нічим не було ускладнено, виявлення стало можливе після звичайного візуального огляду багажного відділення автобусу, відкриття багажних місць, та огляду багажу громадянки України ОСОБА_1 , без застосування технічних засобів митного контролю. За результатами проведеного огляду складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20.12.2024 № UA500420/2024/001224.
Водій автобусу марки «Neoplan N122», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна (UA), громадянин України ОСОБА_2 , повідомив, що громадянка України ОСОБА_1 , сіла в автобус в якості пасажира в м. Софія відповідно до квитка, про вміст її багажу йому нічого не відомо.
За вказаних обставин, на підставі ст.ст. 459, 494 МК України, посадовою особою Одеської митниці у відношенні громадянки України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 1175/50000/24 від 20.12.2024 року за ознаками ч. 2 ст. 471 МК України.
Від надання пояснень по даному факту та від отримання примірника протоколу про порушення митних правил № 1175/50000/24 громадянка України ОСОБА_1 відмовилась. На підставі ч. 8 ст. 494 МК України примірник протоколу їй направлено листом Одеської митниці від 24.12.2024 № 7.10-5/20-06/10/22362.
У зв'язку з відсутністю на виробах, переміщуваних громадянкою України ОСОБА_1 , бирок з позначенням їх найменування, виробника, їх характеристик, пломби виробника, сертифікатів чи будь-яких документів, що містять відомості про вартість та якість виробів, відтиски державного пробірного клейма, а також через відсутність можливості оцінити їх на етапі складання протоколу про порушення митних правил № 1175/50000/24, незадекларовані товари загальною вагою приблизно 10,00 кг, вилучено в повному обсязі, та відповідно до опису предметів від 27.12.2024 у справі про порушення митних правил № 1175/50000/24 розміщено на склад Одеської митниці, а саме: 124 (сто двадцять чотири) товари, серед яких 123 (сто двадцять три) найменування виробів, виготовлених з металу сріблястого та жовтого кольору, а також з каміння різних кольорів та походження, в асортименті (браслети, ланцюжки, сережки кулони, намисто), оздоблені камінцями, та 1 (один) тестер діамантів та автентичності алмазів з маркуванням «Diamond Selector II».
З метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення справи про порушення митних правил № 1175/50000/24 від 20.12.2024, керуючись ст. 510 МК України, Одеською митницею, громадянці України ОСОБА_1 , направлено лист від 14.03.2025 № 7.10-5/20-01/10/4214 з вимогою про необхідність надати належним чином завірені копії та оригінали (за наявності) наступних документів:- які містять інформацію щодо походження, маркування та вартості переміщуваних виробів;- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичним та/ або подібними (аналогічними) вказаним товарам;- висновки експертів, які містять інформацію щодо ідентифікації вилучених виробів та визначення їх якісного складу, а саме: з якого металу виготовлено, яке каміння наявне у вказаних виробах та яким є його походження;- митну декларацію, заповнену у країні відправлення щодо вищевказаних товарів;- банківські платіжні або інші документи щодо оплати за даний товар.
У відповідь на вищевказану вимогу громадянкою України ОСОБА_1 на адресу Одеської митниці не направлено будь якої інформації.
Для з'ясування питань щодо ідентифікації товарів та визначення якісного складу виробів, вилучених на підставі ч. 1 ст. 511 МК України за протоколом про порушення митних правил № 1175/50000/24, Одеською митницею призначено фізико - хімічну експертизу.
На підставі листа Одеської митниці від 04.04.2025 №7.10-5/20-01/7/5318, 124 (сто двадцять чотири) товари, серед яких 123 (сто двадцять три) найменування виробів, виготовлених з металу сріблястого та жовтого кольору, а також з каміння різних кольорів та походження, в асортименті (браслети, ланцюжки, сережки кулони, намиста), оздоблені камінцями, загальною вагою приблизно 10,00 кг, та 1 (один) тестер діамантів та автентичності алмазів з маркуванням «Diamond Selector II», без бирок, етикеток та будь - яких товаросупровідних документів, затримані за протоколом про порушення митних правил № 1175/50000/24 від 20.12.2024, відповідно до фототаблиці до протоколу про порушення митних правил № 1175/50000/24 від 20.12.2024 та опису предметів від 27.12.2024 у справі про порушення митних правил № 1175/50000/24, направлено для проведення експертного фізико-хімічного дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 09.05.2025 № 1420003102-0084, серед наданих на дослідження 123 (сто двадцять три) найменувань виробів, виготовлених з металу сріблястого та жовтого кольору, а також з каміння різних кольорів та походження, в асортименті (браслети, ланцюжки, сережки кулони, намисто), оздоблені камінцями, загальною вагою приблизно 10,00 кг, за визначеним хімічним складом та конструктивними особливостями зразки №№ 15, 20, 26, 30, 31, 33, 34, 42, 44, 46, 47, 51, 57, 58, 66, 67, 70-74, 76?82, 84, 85, 87, 89, 92-94, 96, 98, 100-105, 108, 109, 111, 112, 114, 115, 117, 119, 121-123 повністю або частково вироблено з дорогоцінних металів, та зразки №№ 8, 17, 19, 21, 24, 27, 32, 36, 37, 55, 56, 59, 60, 64, 68, 75, 86, 88, 90, 91, 99,107,120, частини яких мають покриття дорогоцінними металами, є «ювелірними виробами» відповідно до примітки 9 до групи 71 УКТЗЕД та пояснень до товарної позиції 7113 УКТЗЕД. Зразки №№ 13, 18, 51, 106 виготовлено з використанням дорогоцінного каміння органогенного походження - бурштину. Зразки №№ 23, 31, 32, 43, 52 вироблені з використанням дорогоцінного каміння органогенного походження - перлів. Детальний опис зразків №№ 1-123, визначений матеріал їх виготовлення, елементний склад та вагу, наведено у таблиці п.11 вказаного висновку.
Для з'ясування питань щодо вартості товарів, вилучених за протоколом про порушення митних правил № 1175/50000/24, виникла потреба в спеціальних знаннях у галузі товарознавчих досліджень. На підставі листа Одеської митниці від 16.05.2025 № 7.10-5/20-01/7/7692, зразки під назвою « 123 (сто двадцять три) найменування виробів, виготовлених з металу сріблястого та жовтого кольору, а також з каміння різних кольорів та походження, в асортименті (браслети, ланцюжки, сережки кулони, намисто), оздоблені камінцями, загальною вагою приблизно 10,00 кг, та 1 (один) тестер діамантів та автентичності алмазів з маркуванням «Diamond Selector II», затримані за протоколом про порушення митних правил № 1175/50000/24 від 20.12.2024, направлено для проведення експертного товарознавчого дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 09.06.2025 № 1420003301-0266 (далі - Висновок) встановлено, що проведені порівняльні, органолептичні та фізико-хімічні дослідження об'єктів експертизи в своїй сукупності достатні для їх ідентифікації відповідно до Пояснень до УКТЗЕД й Закону України від 18.11.1997 № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» як:- ювелірних виробів, фрагментів ювелірних виробів (предмети, серед описаних в таблиці в пп. 3 п. 11 Висновку, основні складові фрагменти яких, включно замки, повністю чи частково, виготовлені з дорогоцінних металів);- низок дорогоцінного каміння органогенного утворення чи виробів (особистих прикрас) з дорогоцінного каміння органогенного утворення (бурштин та перли), що описані в таблиці в пп. 3 п. 11 Висновку;- виробів з дорогоцінного/напівдорогоцінного каміння, описаних в таблиці в пп. 3 п. 11 Висновку, що не містять основні елементи з дорогоцінних металів; основних - біжутерії, фрагментів біжутерії, описаних в таблиці в пп. 3 п. 11 Висновку (що не містять фрагментів з дорогоцінних металів, дорогоцінного/ напівдорогоцінного каміння) включно з сплавів недорогоцінних металів, перламутру, коралів, слонової кістки, полімерних матеріалів (бакеліту тощо) муранського скла, кришталевого скла, смальти (матове скло), говліту, штучної бірюзи тощо;- старовинного годинника та тестера дорогоцінного каміння, бувшого у використанні. Деякі вироби, враховуючи результати порівняльних (аналітичних) досліджень щодо періоду їх виготовлення, також можуть бути віднесені до предметів старовини й колекціонування, орієнтовно виробництва середини та другої половини XX сторіччя, та деякі можуть бути віднесені до антикваріату віком понад 100 років (наприклад, вироби виконані в стилі вікторіанської епохи XIX сторіччя, рідкісні вироби з коралів, баламутів тощо).
Не погоджуючись з отриманою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, так як суб'єктом владних повноважень правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на позивача спірне адміністративне стягнення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч. 1 ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 471 МК України, недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.
Згідно ч. 2 ст. 471 МК України, недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Згідно ч. 3 ст. 471 МК України, недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.
Примітка. Недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 515 МК України, експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Згідно ч. 2 ст. 515 МК України, експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Згідно ч. 3 ст. 515 МК України, поставлені перед експертом питання та його висновок не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовій формі від свого імені. У висновку викладаються суть проведеної ним експертизи та обґрунтування відповіді на поставлені запитання.
Згідно ч. 6 ст. 515 МК України, у разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертам).
Згідно ч. 1 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Згідно ч. 2 ст. 526 МК України, про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Згідно ч. 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Одеської митниці про порушення митних правил № 1175/50000/24 від 10 червня 2025 року.
В даному випадку, оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення накладено на позивача адміністративне стягнення за порушення вимог митного законодавства, а саме за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час перетину державного кордону України, окрім багажу та особистих речей, переміщував у валізі товар без будь-яких товаросупровідних документів, а саме 123 вироби, виготовлених з металу сріблястого та жовтого кольору, а також з каміння різних кольорів (браслети, ланцюжки, сережки кулони, намисто), загальною вагою приблизно 10,00 кг, та 1 (один) тестер діамантів та автентичності алмазів з маркуванням «Diamond SelectorII».
Так, митним органом, за наслідком проведення експертиз для з'ясування питань, що виникли у справі про порушення митних правил, встановлено, що вартість ввезених позивачем товарів складає 823 367,00 грн.
При цьому, позивачем не здійснено письмового декларування ввезених в Україну товарів у встановленому порядку, вартість яких перевищує еквівалент 500,00 євро.
Між тим, згідно п. 3 ч. 1 ст. 370 МК України, особистими речами вважаються особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні.
В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками митного органу та суду першої інстанції про те, що виявлена митним органом кількість прикрас та обладнання для перевірки діамантів, з урахуванням оціненої вартості останніх, виключає будь-які сумніви у тому, що такі прикраси не є особистими речами позивача.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, виявлені вироби, які виявлено у позивача, були розфасовані в індивідуальні поліетиленові пакунки, у кожному з яких містився аркуш з інформацією про контактні телефони, прізвища, імена та адреси осіб, яким ці вироби призначались, що підтверджується наданими відповідачем фотодоказами.
Також, суд першої інстанції встановив, що позивач у мережі «Фейсбук» на регулярній основі, протягом 5 років, веде сторінку групи «Дім коралів», адміністратором якої вона є, де демонструє, з метою продажу, ювелірні прикраси та старовинні вироби у великих кількостях.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у діях позивача складу спірного правопорушення.
При цьому, колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги про порушення порядку проведення експертиз виявленого у нього товару, з посиланням на процедуру проведення судових експертиз, оскільки експертизи у межах даної справи про порушення митних правил проведено у встановленому Митним кодексом України порядку експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
З іншого боку, позивач, у випадку прийняття участі у розгляді його справи про порушення митних правил, мав би можливість у встановленому Митним кодексом України подати свої заперечення щодо проведених митним органом експертиз, але не скористувався відповідним правом.
З іншого боку, щодо дотримання процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в наведених нормах законодавцем чітко закріплено обов'язок митного органу вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
Тобто, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, справа про таке порушення може бути розглянута лише в разі, якщо є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
В свою чергу, є помилковими доводи апелянта про те, що суб'єктом владних повноважень не повідомлено позивача про розгляд його справи про адміністративне правопорушення, оскільки про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлено позивача у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що про час і місце розгляду справи про порушення митних правил позивача повідомлено листами Одеської митниці від 14 березня 2025 року № 7.10-5/20-01/10/4214 та від 04 червня 2025 року № 7.10-5/20-01/10/8826.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач був повідомленим про розгляд справи та відповідачем дотримана процедура розгляду справи про порушення митних правил щодо позивача.
З іншого боку, небажання позивача, який був безумовно обізнаний щодо наявності відносно нього провадження у справі про порушенням митних правил, з'являтись до митного органну під час усього строку розгляду такої справи, не може бути єдиною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Крім того, колегія суддів не приймає доводів представника позивача про те, що достатнім та належним видом адміністративного стягнення для позивача у межах спірних правовідносин є його попередження, оскільки відповідного стягнення ч. 2 ст. 471 МК України не передбачає.
Щодо доводів апеляційної скарги про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права під час розгляду справи, зокрема щодо позбавлення можливості участі представників позивача у розгляді даної справи в режимі відеоконференції, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 16 липня 2025 року призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні на 23 вересня 2025 року.
В свою чергу, від представників позивача Трунова Ю.А., Опалюка С.В., Гераська М.Г. до Хаджибейського районного суду міста Одеси 31 липня 2025 року надійшли окремі заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що призначено на 23 вересня 2025 року.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 195 КАС України, учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.
Згідно ч. 3 ст. 195 КАС України, суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не постановлено ухвали за наслідком отримання зазначених заяв від представників позивача, чим порушено вищевикладені вимоги КАС України.
З іншого боку, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції 22 вересня 2025 року складено акт про неможливість проведення відеоконференції у даній справі з підстав відсутності технічних можливостей.
Вказані обставини стали підставою для перенесення судового засідання на 30 вересня 2025 року, про що завчасно було повідомлено позивача та його представників.
При цьому, будь-яких клопотань та заяв щодо судового засідання, призначеного на 30 вересня 2025 року, від позивача та від трьох її представників до суду першої інстанції не надходило.
Крім того, про причини своєї неявки у судове засідання 30 вересня 2025 року, позивачем та його трьома представниками суд не повідомлено.
Між тим, згідно п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
В даному випадку, вищеописана хронологія розгляду даної справи, навіть за умови допущення судом першої інстанції зазначених порушень норм процесуального права, не є підставою для обов'язкового скасування рішення суду першої інстанції у розумінні положень п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, колегія суддів вважає, що за наслідком розгляду даної справи належним чином надано правову оцінку основним доводам позивача, якими не спростовано факту вчинення спірного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 286, 310, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук