11 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/15080/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025р. у справі № 160/15080/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
23.05.2025р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів (далі - 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об'єктів) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та 10.06.2025р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/15080/25 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач, в особі свого представника, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно при виплаті на виконання рішення суду грошового забезпечення не здійснив грошову компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з індексації грошового забезпечення, а також утримав з індексації грошового забезпечення військовий збір у розмірі 5%, тому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об'єктів щодо не проведення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/17297/24; - зобов'язати 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об'єктів провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , який утримано з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/17297/24; - визнати протиправною бездіяльність 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об'єктів щодо утримання при виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/17297/24 - військового збору у розмірі 5 відсотків; - зобов'язати 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об'єктів повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/17297/24 - в розмірі 3,5 відсотка.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025р. у справі №160/15080/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено /а.с. 43-46/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 01.10.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/15080/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 14.08.2025р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач та її представник правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 , проходила службу у 5 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області на посаді диспетчера 38 державної пожежно-рятувальної частини, правонаступником якого є 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об'єктів.
Наказом т.в.о. начальника ГУ ДСНС у Дніпропетровській області від 20.01.2021 №25 молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту у відставку, з виключенням з кадрів ДСНС за п. 176 пп. 4 (у зв'язку зі скороченням штатів) з 21.01.2021.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024р. у справі №160/17297/24, яке набрало законної сили 12.12.2024р., зокрема, зобов'язано 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об'єктів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 21.01.2021 року; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; грошової допомоги при звільненні; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні та на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024р. у справі №160/17297/24, відповідачем здійснено виплату належного позивачу грошове забезпечення в розмірі 33198,55 грн, з одночасним утримання військового збору у розмірі 5% та податку на доходи фізичних осіб 18%, що підтверджується випискою з банку про надходження коштів.
Саме бездіяльність відповідача щодо не здійснення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з індексації грошового забезпечення, а також утримання з індексації грошового забезпечення військового збору у розмірі 5%, обумовили звернення позивача до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ.
Відповідно до ст. 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби регламентовано Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктів 2-5 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність у позивача права на отримання компенсації податку на доходи фізичних осіб при виплаті відповідачем індексації грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.202р. у справі №160/17297/24, у зв'язку з чим обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/17297/24, та з метою ефективного відновлення порушеного права позивача зобов'язав відповідача провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , який утримано з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/17297/24.
Крім того, колегія суддів звертає увагу що пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.
Отже, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 відсотків військового збору (5 відсотків замість 1,5 відсотків) з виплаченого грошового забезпечення позивача, у зв'язку з чим наявні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо утримання при виплаті позивачу грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024р. у справі №160/17297/24 - військового збору у розмірі 5 відсотків, та зобов'язання повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/17297/24 - в розмірі 3,5 відсотка.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 14.08.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025р. у справі №160/15080/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 11.12.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов