10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/5765/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (суддя Неклеса О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ТОВ «Фруталія» звернулося з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000321/1 від 11.10.2024, №UA110130/2024/000330/1 від 21.10.2024, №UA110130/2024/000388/1 від 03.12.2024.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд не врахував, що надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 15.09.2023 між ТОВ «Фруталія» та компанією BIBERCILER ІС DIS GIDA MAD PAZ. TIC. LTD. STI. (Туреччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1509-24 (далі - Контракт), відповідно до пункту 1.1 якого BIBERCILER ІС DIS GIDA MAD PAZ. TIC. LTD. STI. (постачальник) приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність ТОВ «Фруталія» (покупець) свіжі овочі та фрукти (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених даним Контрактом.
Відповідно до пункту 4.2 Контракту відвантаження товару здійснюється на умовах FCA відповідно до правил Incoterms-2020 у строк, погоджений сторонами.
Згідно пункту 5.1 Контракту ціна товару встановлюється на умовах FCA та погоджується між продавцем та покупцем, встановлюється на кожну партію окремо та відображається у специфікації та виставленому рахунку продавця.
У відповідності до пункту 6.1 Контракту оплата за замовлений товар проводиться безготівковим розрахунком, валюта платежу погоджується у Специфікації на кожну поставку.
Згідно п. 6.2 Контракту розрахунок покупцем за товар здійснюється на наступних умовах: 100% вартості товару сплачується покупцем у якості попередньої оплати за товар, узгоджений сторонами у специфікації на поставку такої партії товару.
Сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 14.12.2023 до Контракту, якою, зокрема, змінено умови поставки на FCA або CPT.
Сторонами укладено Додаткову угоду №2 від 27.09.2024 до Контракту, якою, зокрема, змінено умови поставки та розрахунків між сторонами, зокрема, зазначено про регулювання даних умов специфікаціями до Контракту.
У відповідності до інвойсу №IHR2024000001239 від 04.10.2024 (специфікація №14 від 04.10.2024) до Контракту сторони визначили до поставки товар: «Лимон свіжий», вага нетто 13400 кг, ціною 0,90 дол. США за 1 кг; «Мандарин свіжий», вага нетто 6500 кг, ціна 0,90 дол. США за 1 кг. Загальна вартість товарів за інвойсом склала 17910,00 дол. США. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020), Мерсін, Туреччина.
У відповідності до інвойсу №IHR2024000001282 від 12.10.2024 (специфікація №15 від 12.10.2024) до Контракту сторони визначили до поставки товар: «Лимон свіжий», вага нетто 9950 кг, ціною 0,90 дол. США за 1 кг; «Мандарин свіжий», вага нетто 9950 кг, ціна 0,90 дол. США за 1 кг. Загальна вартість товарів за інвойсом склала 17910,00 дол. США. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020), Мерсін, Туреччина.
У відповідності до інвойсу №IHR2024000001589 від 21.11.2024 (специфікація №18 від 21.101.2024) до Контракту сторони визначили до поставки товар: «Мандарин свіжий», вага нетто 15200 кг, ціна 0,90 дол. США за 1 кг; «Лимон свіжий», вага нетто 4600 кг, ціною 0,85 дол. США за 1 кг. Загальна вартість товарів за інвойсом склала 17590,00 дол. США. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020), Мерсін, Туреччина.
З метою митного оформлення поставленого товару декларантом позивача подано до Дніпровської митниці наступні митні декларації, в яких митна вартість товарів визначена за основним методом - за ціною договору (контракту), разом з пакетами товаросупровідних документів:
- №24UA110130023148U1 від 11.10.2024, сертифікат якості №04-10/2024 від 04.10.2024, пакувальний лист №04-10/2024 від 04.10.2024, рахунок-фактура (інвойс) №IHR2024000001239 від 04.10.2024, автотранспортна накладна №771769 від 04.10.2024, супровідний документ №24TR33010001919913 від 04.10.2024, фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5775408 від 04.10.2024, сертифікат походження товару №В1945660 від 04.10.2024, довідка про транспортні витрати №10/10 від 10.10.2024, специфікація №14 від 04.10.2024, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 14.12.2023, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 27.09.2024, зовнішньоекономічний контракт №1509-24 від 15.09.2023, договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023, договір про перевезення №04/10 від 04.10.2024, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів№04-10/2024 від 04.10.2024, інформація про позитивні результати державних видів контролю №11992203 від 09.10.2024, копія митної декларації країни відправлення №24330100ЕХ00188512 від 04.10.2024;
- №24UA110130024106U9 від 21.10.2024, сертифікат якості №12-10/2024 від 12.10.2024, пакувальний лист №12-10/2024 від 12.10.2024, рахунок-фактура (інвойс) №IHR2024000001282 від 12.10.2024, автотранспортна накладна №100124 від 12.10.2024, супровідний документ №24TR33010001974344 від 12.10.2024, фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5777692 від 12.10.2024, сертифікат походження товару №В1945645 від 12.10.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №379 від 21.10.2024, довідка про транспортні витрати б/н від 21.10.2024, специфікація №15 від 12.10.2024, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 14.12.2023, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 27.09.2024, зовнішньоекономічний контракт №1509-24 від 15.09.2023, договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023, договір про перевезення №13/10 від 13.10.2024, інформація про позитивні результати державних видів контролю №12037091 від 20.10.2024, копія митної декларації країни відправлення №24330100ЕХ00194180 від 12.10.2024;
- №24UA110130027880U2 від 03.12.2024, сертифікат якості №21-10/2024 від 21.11.2024, пакувальний лист №21-10/2024 від 21.11.2024, рахунок-фактура (інвойс) №IHR2024000001589 від 21.11.2024, автотранспортна накладна №4511 від 23.11.2024, супровідний документ №24TR330100002682K8 від 23.11.2024, фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5912326 від 21.11.2024, сертифікат походження товару №С1230475 від 23.11.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.12.2024, довідка про транспортні витрати №03/12 від 03.12.2024, специфікація №18 від 21.11.2024, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 14.12.2023, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 27.09.2024, зовнішньоекономічний контракт №1509-24 від 15.09.2023, договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023, договір про перевезення №22/11 від 22.11.2024, інформація про позитивні результати державних видів контролю №12201326 від 30.11.2024, копія митної декларації країни відправлення №24330100ЕХ00223822 від 23.11.2024.
За наслідками опрацювання наданих документів у Дніпровської митниці виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки зазначених вище електронних митних декларацій, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000321/1 від 11.10.2024, №UA110130/2024/000330/1 від 21.10.2024, №UA110130/2024/000388/1 від 03.12.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000716 від 11.10.2024, №UA110130/2024/000738 від 21.10.2024, №UA110130/2024/000840 від 03.12.2024.
Вищезазначений товар був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Дніпровською митницею, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Не погодившись зі спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених рішень не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. ч. 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд вірно врахував, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, а відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості.
Відповідачем було зазначено, що в інвойсі міститься посилання на Контракт. При цьому, Контрактом передбачено 100% передплату за товар. Проте, специфікація містить інші відомості щодо оплати.
На вказане суд першої інстанції вірно зазначив, що питання умов виконання контрактних обов'язків декларанта, з огляду на вимоги ст. 53 МК України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості товарів, а вартість товарів за інвойсами було належним чином включено до митної вартості останніх згідно наданих до митного оформлення митних декларацій.
Стосовно посилань митниці на відмінності між інвойсами, сертифікатами якості, фіто-санітарними сертифікатами, суд вірно врахував, що зазначене це впливає на визначення митної вартості оцінюваних товарів.
Щодо доводів відповідача про те, що в митній декларації країни відправлення зазначено умови оплати - передплата.
Суд обґрунтовано зазначив, що запис у митній декларації країни відправлення mal mukabili і перекладаються як «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Зазначене не може тлумачитись як «передплата». Крім того, декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 53 МК України.
Щодо висновків відповідача про те, що митна декларація країни відправлення в гр.31 опису товару також містить відомості щодо числових значень, проте відомості щодо числового значення не є зрозумілими, оскільки переклад документу відсутній, а здійснення перекладу за допомогою сервісів мережі інтернет неможливе, оскільки дане числове значення супроводжується абревіатурами ADDR, суд вірно зазначив, що ці доводи ґрунтуються на самостійному трактуванні змісту декларації країни відправлення, без врахування місцевого законодавства.
Відповідачем також зазначено, що транзитний документ містить відомості щодо маршруту перевезення товару через країни Турція, Болгарія, Румунія, Україна, проте, відповідні відмітки на товаросупровідних документах відсутні (окрім відміток Румунії на CMR), декларантом не підтверджено здійснення перевезення товару за даним маршрутом або ж не надано документи, що дійсно супроводжували товар та мають містити відповідні відмітки. Згідно п. 4.2 Контракту умовами поставки є FCA. До митного контролю заявлено умови FCA - Mersin.
Суд вірно врахував, що не проставлення певних відміток не вплинуло на цифрові значення митної вартості товарів.
Суд також вірно врахував, що довідка перевізника щодо вартості транспортних витрат є належним доказом на підтвердження розміру витрат на перевезення. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Щодо тверджень митниці про те, що позивачем не забезпечено переклад документів, поданих до митного оформлення, та необхідності забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, слід зазначити наступне.
Також судом вірно було зазначено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтовано необхідність здійснення такого перекладу.
Обов'язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору
За результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш