02 грудня 2025 р.Справа № 480/6608/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025, (головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, повний текст складено 20.06.25 року) по справі № 480/6608/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 570318282314 від 02.05.2024.
В обґрунтування позову зазначило, що протягом 2017-2019 рр. проводило виплату доходу на користь нерезидента компанії Agroprosperis 2 Limited у вигляді процентів за кредитними договорами. При виплаті такого доходу товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
Позивач вказував, що при виплаті доходів у вигляді відсотків за кредитом на користь компанії-нерезидента Agroprosperis 2 Limited, платником податків на виконання вимог податкового законодавства правомірно утримано податок з такого доходу за ставкою 2 відсотки (а не 15 відсотків, як наполягає контролюючий орган), оскільки Agroprosperis 2 Limited є резидентом Республіки Кіпр та бенефіціарним отримувачем доходу. Натомість, підхід контролюючого органу до аналізу руху коштів та структури грошових потоків здійснений без урахування усіх обставин, що призвело до хибних висновків щодо здійснення транзиту коштів.
На думку позивача, податковий орган дійшов помилкового висновку, що Agroprosperis 2 Limited не є бенефіціарним отримувачем доходу (відсотків за користування кредитом), а тому безпідставно донарахував податок розмірі 13% та штрафні санкції.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи, що призвело до помилкових висновків, просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки доводам позивача щодо правомірного застосування ним ставки податку в розмірі 2% при виплаті доходів у вигляді відсотків за кредитом на користь компанії-нерезидента Agroprosperis 2 Limited.
Вказує, що факт укладення договору про реструктуризацію у 2016 році не підтверджує, що компанія Agroprosperis 2 Limited не є бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках.
Звертає увагу на відсутність у матеріалах справи жодного доказу на підтвердження того, що в результаті укладення Договору про реструктуризацію від 01.12.2016, компанія Agroprosperis 2 Limited набула статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вона стала.
Зауважує, що компанія Agroprosperis 2 Limited є самостійною від інших компаній групи NCH юридичною особою, не мала юридичних зобов'язань з подальшого перерахування отриманого від позивача процентного доходу за Кредитними договорами та самостійно приймала рішення щодо подальшої економічної долі отримуваного процентного доходу, мала власні активи для надання позик українським підприємствам.
Натомість, висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, про подальше перерахування компанією Agroprosperis 2 Limited процентного доходу, отриманого від позивача на користь компанії Haugens Enterprises Limited, від якої в подальшому передавав дохід компанії NCH New Europe Property Fund (Кайманові Острови) не відповідає дійсності.
Крім того, на думку апелянта, податковий орган не мав повноважень оцінювати правомірність застосування компанією Agroprosperis 2 Limited режиму відрахування умовних відсотків (NID) за законодавством Республіки Кіпр.
Так, NID є спеціальним податковим режимом, який надається законодавством Кіпру, юридичним особам-резидентам Кіпру, яким є компанія Agroprosperis 2 Limited. В свою чергу, ГУ ДПС не має повноважень для надання оцінки відповідності діяльності компанії Agroprosperis 2 Limited законодавству Кіпру, у тому числі у питаннях правомірності та особливостей застосування місцевих режимів оподаткування.
Враховуючи наведене, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Головне управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Вказує, що компанія Agroprosperis 2 Limited була посередником щодо отриманого доходу з джерелом походження з України, адже відповідно до фінансової звітності, за рахунок нього здійснював викуп привілейованих акцій у свого акціонера компанії Haugens Enterprises Limited, від якої в подальшому процентний дохід передавав NCH New Europe Property Fund на Кайманові острови. Це виключає можливість застосування позивачем пільгової ставки оподаткування.
Стверджує, що висновки контролюючого органу про співставність сум підтверджуються даними фінансової звітності нерезидентів та банківськими виписками про рух коштів на рахунках Agroprosperis 2 Limited, що містяться в матеріалах справи.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 21.03.2024 до 27.03.2024 ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Біо Лат" з питань виплати доходів із джерелом походження в Україні на користь нерезидента "Agroprosperis 1 Limited" та утримання податку з таких доходів за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 за результатами якої складено акт від 03.04.2024 № 3740/18-28-23-14/34072544.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем:
- п. 103.2 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст. 141 ПК України, ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яку ратифіковано Законом № 412-VII від 04.07.2013, в результаті чого занижено податкове зобов'язання щодо утриманого податку з доходів нерезидента Agroprosperis 1 Limited із джерелом походження з України всього на загальну суму 13 737 205 грн., в тому числі 2017 року - 4 921 404 грн, 2018 рік 3 798 116 грн, 2019 рік 5 017 685 грн.
02.05.2024 податковим органом, на підставі висновків акту перевірки, з урахуванням заперечень ТОВ «Біо Лат» від 22.04.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 570318282314 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 17 171 506,00 грн (з них: податкове зобов'язання у розмірі 13 737 205 грн та штрафні санкції у розмірі 3 434 301 грн).
Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за наслідками розгляду якого ДПС України прийняла рішення від 19.06.2024, яким залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що компанія Agroprosperis 1 Limited є технічною компанією, створеною для мінімізації податків при виплаті доходів від українських підприємств, та не відповідає параметрам бенефіціара процентів, що виплачувались позивачем протягом 2017 - 2019 років.
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений податковим законодавством.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 14.1.54 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з пп.141.4.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Відповідно до п.141.4.2 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15 % підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
Поряд із цим, як слідує з п. 3.2 ст. 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.
Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Отже, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013.
За змістом положень зазначеної Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.
Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань.
Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.
Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.
При цьому, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
За правилами п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником.
Разом з тим, чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах №817/1045/17 та №803/1005/17, №560/8133/24.
В подальшому подібну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 27.10.2025 у справі № 120/7999/24, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України врахована судом апеляційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Біо Лат» зареєстроване в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Сумській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У січні 2007 р., червні 2007 р., грудні 2007 р., червні 2009 р. ТОВ «Біо Лат» уклало три кредитні договори та договір позики з компанією Trittico Holdings Limited, відповідно до яких компанія Trittico Holdings Limited надала позивачу кредити з метою поповнення обігових коштів та налагодження фінансово- господарської діяльності.
Також, у квітні 2008 р. та лютому 2012 р. компанія Trittico Holdings Limited уклала договори кредиту та позики з ТОВ «Радивилів Агро» та ТОВ «Краєвид Агро», за умовами яких компанія Trittico Holdings Limited надала названим підприємства кредити з метою поповнення обігових коштів та налагодження фінансово- господарської діяльності.
У жовтні 2016 року утворено компанію Agroprosperis 1 Limited, акціонером якої стала компанія Haugens Enterprises Limited.
У свою чергу, акціонером Haugens Enterprises Limited є NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові острови).
В акті перевірки зазначено, що Haugens Enterprises Limited до 2018 р. мала позику від New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) з відсотковою ставкою 8,5% та станом на 31.12.2017 розмір накопичених збитків становив 196 569 358 доларів США в результаті нарахованих процентних витрат на користь NCH New Europe Property Fund LP.
01.12.2016 укладено Договір реструктуризації, відповідно до якого: компанія Trittico Holdings Limited зменшує свій акціонерний капітал шляхом викупу своїх акцій привілейованих акцій, що підлягають викупу у свого акціонера компанії Haugens Enterprises Limited, а взамін передає цій компанії кредитний портфель, який включає кредитні договори та договори позики з окремими українськими аграрними підприємствами групи NCH, зокрема, вищеописані кредитні договори та договори позики, як компенсацію за свої викуплені акції.
У подальшому компанія Agroprosperis 1 Limited збільшує свій акціонерний капітал шляхом випуску привілейованих акцій, що підлягають викупу, та їх передачі своєму акціонеру компанії Haugens Enterprises Limited в обмін на всі пов'язані з кредитним портфелем права, титули та відсотки, що належать компанії Haugens Enterprises Limited. При цьому такий кредитний портфель передається компанії Agroprosperis 1 Limited як внесок в її акціонерний капітал.
У зв'язку з укладенням 01.12.2016 договору реструктуризації між компанією Trittico Holdings Limited, компанією Haugens Enterprises Limited, компанією Agroprosperis 1 Limited, компанія Trittico Holdings Limited у грудні 2016 року замінена на нового кредитора у вищеописаних кредитних договорах та договорах позики - компанію Agroprosperis 1 Limited.
Вказане, у свою чергу, свідчить про подальшу діяльність Agroprosperis 1 Limited у сфері інвестування.
Крім того, як пояснив позивач, з огляду на укладення договору реструктуризації від 01.12.2016, ТОВ «Радивилів Агро» та ТОВ «Краєвид Агро» були замінені на нового позичальника - ТОВ «Біо Лат», що також не заперечується відповідачем.
Сторонами у справі не заперечується, що Agroprosperis 2 Limited є резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується також свідоцтвами від 20.02.2017, від 19.04.2018, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр.
Дотримання ТОВ «Біо Лат» пункту 103.2 статті 103 ПК України не заперечується контролюючим органом та не є спірним у цій справі.
Своєю чергою, спір між сторонами виник у зв'язку з невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанія Agroprosperis 2 Limited не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ «Біо Лат», оскільки, на думку відповідача, здійснювала подальше перерахування процентів на користь компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначив, що компанія Agroprosperis 1 Limited при отриманні процентного доходу від ТОВ «Біо Лат» здійснювало викуп привілейованих акцій у власного акціонера Haugens Enterprises Limited, що давало змогу останньому погасити проценти позикою перед NCH New Europe Property Fund LP.
В результаті аналізу фінансового звіту суд першої інстанції вказав, що при виплаті українськими підприємствами, в тому числі ТОВ «Біо Лат» процентних доходів компанії Agroprosperis 1 Limited, остання перераховувала їх у 2017 році безпосередньо компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), а у 2018 та 2019 роках компанії Haugens Enterprises Limited, яка в свою чергу перераховувала їх NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).
У фінансовій звітності Haugens Enterprises Limited за 2017-2019 роки при зменшенні розміру інвестицій (викупу привілейованих акцій компанією Agroprosperis 1 Limited, коли остання отримувала процентний дохід від ТОВ «Біо Лат») одночасно зменшувався розмір позик від акціонерів в 2017 році та авансів акціонерів у 2018-2019 роках на однакові суми.
Суд констатував, що прослідковується послідовний взаємозв'язок між виплатою процентного доходу, викупом привілейованих акцій і зменшенням суми позики NCH New Europe Property Fund LP.
Отже, за висновком суду першої інстанції, «процентний дохід», в той, чи інший спосіб, перераховувався компанії NCH New Europe Property Fund LP.
Серед іншого, суд першої інстанції зауважив, що жодних «власних фінансових ресурсів» компанія Agroprosperis 1 Limited не мала, а утворювалась внаслідок «фінансових домовленостей» між Haugens Enterprises Limited та NCH New Europe Property Fund LP.
Отже, головна мета її утворення є переведення кредитного портфеля від Trittico Holdings Limited, через викуп останньою власних акцій і одночасного випуску компанією Agroprosperis 1 Limited додаткових привілейованих акцій.
Водночас, суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 24 червня 2025 року у справі № 120/10439/24, згідно якого наявність вітки корпоративної мережі жодним чином не свідчить про те, що створені компанії, зокрема й Agroprosperis 1 Limited, - не є самостійними учасниками відповідного ринку послуг.
Структурування бізнес моделі груп компаній є виключною компетенцією акціонерів (бенефіціарів) такої групи. Податковий кодекс України не містить такої підстави для спростування статусу бенефіціарного власника доходу як наявність зв'язку між компаніями, наявність спільних бенефіціарів, пов'язаності компаній, структурування активів між компаніями тощо. Для встановлення наявності чи відсутності статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу пов'язаність осіб та корпоративна структура правового значення не має.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що договір про реструктуризацію від 01.12.2016 укладено з метою передачі функцій фінансування в межах групи компаній Agroprosperis 2 Limited.
Тобто, за наслідками укладення такого договору компанія Agroprosperis 2 Limited набула права вимоги до українських компаній групи за кредитними договорами, стороною яких вона стала, однак остання не набула статусу агента, номінального утримувача (номінальним власником) чи посередника щодо доходу, отримуваного за такими кредитними договорами.
Вказане підтверджується й аналізом додаткових угод від 21.03.2016, від 16.12.2016, від 22.12.2016, від 30.08.2017, від 24.10.2017 до кредитних договорів та договорів позики, якими, відповідно, замінено особу, що має право вимоги .
Також оцінюючи зміст договорів та додаткових угод компаній Agroprosperis 2 Limited, останні не містять зобов'язань з передання отриманих за кредитними договорами процентів третім особам.
При цьому, спрямування отриманих Agroprosperis 2 Limited відсотків на викуп привілейованих акцій не свідчить, про те, що останнє не є кінцевим бенефіціаром.
Поза увагою суду апеляційної інстанції не може залишитися той факт, що у п. 32 листа компетентного органу Республіки Кіпр від 18.01.2021 щодо компанії Agroprosperis 1 Limited, вказано, що отримані проценти не були передані далі, оскільки відсутні договірні або законні зобов'язання передавати отримані проценти іншій стороні. Компанія має повне право використовувати та користуватися отриманими проценти. Директори Компанії уповноважені здійснювати операції по рахунку, з контролем функції в офісі у Нью- Йорку.
З огляду на наведене, факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році не може доводити відсутність у Agroprosperis 1 Limited статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у ході своєї діяльності.
Крім того, загальнодоступним є факт розгалуженості структури компаній групи NCH.
Водночас наявність вітки корпоративної мережі жодним чином не свідчить про те, що створені компанії, зокрема й Agroprosperis 1 Limited, - не є самостійними учасниками відповідного ринку послуг.
За твердженням податкового органу, функції директорів компаній Agroprosperis 1 Limited повністю контролюються офісом в Нью Йорку, компанією NCH, яка є материнською компанією NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).
Разом з тим, у листі уповноваженого органу Республіки Кіпр від 18.01.2021 зазначено, що звичайні бухгалтерські функції компанії виконуються на Кіпрі, водночас операційні рішення, пов'язані з такими інвестиціями, приймаються директорами компанії в рамках повсякденного ведення бізнесу, а не під час офіційних нарад директорів з консультаціями та під професійним керівництвом Джорджа Рора, Моріса Табачініча і співробітників офісу у Нью-Йорку.
Окрім того, у пункті 19 цього листа чітко зазначено, що компанія надає кредити пов'язаним компаніям, таким чином компанія виконує функції, пов'язані з такою діяльністю (зокрема, фінансування, нагляд та бухгалтерський облік). Вказані обов'язки виконують директори компанії.
При цьому, слід наголосити, що структурування бізнес моделі груп компаній є виключною компетенцією акціонерів (бенефіціарів) такої групи.
Щодо тверджень відповідача, з якими погодився суд першої інстанції про те, що група компаній повністю залежіть від фінансування головної материнської компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях.
Як зазначено вище, в результаті укладення договору про реструктуризацію від 01.12.2016 компанія Agroprosperis 1 Limited отримала від компанії Trittico Holdings Limited портфель дебіторської заборгованості українських юридичних осіб, що входять до групи компаній NCH, який включав і кредитні договори.
При цьому, матеріали акту перевірки не містять аналізу фінансової звітності Trittico Holdings Limited, як особи саме від якої надійшов відповідний кредитний портфель.
До того ж, компанія Agroprosperis 1 Limited має право вимоги не лише щодо кредитних договорів, які першочергово були укладені з Trittico Holdings Limited, а й за договорами укладеними самостійно.
Водночас, податковим органом не враховано, що компанія використовувала отримані від українських дочірніх компаній процентні доходи для надання нових позик.
Такі доходи також використовувалися і для здійснення інвестицій в акції дочірніх компаній. Вказане відображено у фінансовій звітності підприємства за 2019 рік.
Як слідує зі звітів про рух грошових коштів компанії Agroprosperis 1 Limited за 2017-2019 роки та листа Agroprosperis 1 Limited від 26.03.2024:
за 2017 рік: позики, видані компанією Agroprosperis 1 Limited пов'язаним особам на території України, складали 6 664 000 дол. США; суми позик, повернутих пов'язаними особами на території України компанії Agroprosperis 1 Limited, складали 15 374 497 дол. США; cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов'язаними особами компанії Agroprosperis 1 Limited, становили 54 220 874 дол. США;
за 2018 рік: позики, видані компанією Agroprosperis 1 Limited пов'язаним особам на території України, складали 98 460 928 дол. США; позики, повернутих пов'язаними особами на території України компанії Agroprosperis 1 Limited, складали 96 331 875 дол. США; cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов'язаними особами компанії Agroprosperis 1 Limited, становили 24 021 632 дол. США;
за 2019 рік: позики, видані компанією Agroprosperis 1 Limited пов'язаним особам на території України, складали 25 113 000 дол. США; суми позик, повернутих пов'язаними особами на території України компанії Agroprosperis 1 Limited, складали 40 814 364 дол. США; cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов'язаними особами компанії Agroprosperis 1 Limited становили 22 119 674 дол. США.
Аналіз сум звітності товариства спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність у компанії активів для надання кредитів пов'язаним особам на території України, зокрема й за рахунок повернутих позик.
Крім того, як слідує з фінансової звітності компанії Agroprosperis 1 Limited за 2017-2019 роки, в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів позивачу) остання самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик нормативно-правової невідповідності, судовий ризик, репутаційний ризик.
В основу тверджень контролюючого органу щодо того, що Agroprosperis 1 Limited є кондуїтною компанією покладено те, що вибудована корпоративна структура із ланцюга міжнародних компаній Haugens Enterprises Limited, NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) спрямована лише на виведення виплачуваного нерезиденту процентного доходу з-під оподаткування, шляхом випуску та викупу привілейованих акцій.
Водночас, аналіз норм законодавства та матеріалів справи свідчить про те, що такі операції не є дзеркальними у контексті встановлення транзиту коштів.
Кредитні договори, на підставі яких компанія Agroprosperis 1 Limited отримувала дохід у вигляді процентів є фінансовим інструментом, спрямованим виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності, оскільки надання фінансування є єдиною діяльністю компанії.
Так, нараховані компанією Agroprosperis 1 Limited проценти за такими кредитними договорами відображаються у складі її активів.
Водночас права, надані певному класу привілейованих акцій, є основними факторами при визначені того, чи є привілейована акція фінансовим зобов'язанням або інструментом власного капіталу, адже привілейовані акції є гібридними цінними паперами.
У контексті цієї справи, випуск та викуп компанією певного класу привілейованих акцій є виключно рішенням ради директорів спрямованих на залучення фінансових ресурсів на максимально зручних для себе умовах.
Тобто рішення про викуп акцій мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є очевидним підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.
Колегія суддів також зауважує, що, чинне законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику платнику податків, як щодо умови, яка визначає беніфіціарного власника процентів, виплачених за позикою.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 25.10.2021 року у справі № 160/1062/19.
Також колегія суддів погоджується з доводами апелянта з приводу необґрунтованості посилання контролюючого органу на застосування Agroprosperis 1 Limited режиму NID, як на доказ того, що компанія не є бенефіціарним власником, з огляду на наступне.
Формування власного капіталу (акційної премії) за рахунок кредитного портфелю дозволяється в частині застосування режиму NID на Кіпрі.
Режим NID - інструмент, який дозволяє скоротити запозичені кошти, шляхом заміни запозичених коштів на фінансування за рахунок власного капіталу.
Водночас, NID вираховується з оподатковуваного доходу компанії до тих пір, поки нове фінансування акціонерного капіталу використовується в її діяльності та приносить оподатковуваний дохід. Відрахування залежить від низки умов, включаючи 80% обмеження оподатковуваного доходу.
Кваліфікація нового капіталу включає акціонерний капітал будь-якого класу та премію за акції, випущену та погашену після 1 січня 2015 року, сплачену готівкою або в натуральній формі.
Судом апеляційної інстанції враховано, що режим NID, окрім зниження ефективного податку кіпрської компанії до 80%, тим самим зниження ефективної ставки податку до 2,5%, не може свідчити про те, що кіпрська компанія не може бути бенефіціарним власником доходу.
Водночас, податкові органи не мають повноважень оцінювати правомірність застосування компанією Agroprosperis 1 Limited режиму відрахування умовних відсотків за законодавством Республіки Кіпр, оскільки такі повноваження відносяться до компетенції уповноваженого органу Республіки Кіпр.
З урахування вищенаведеного, формування висновків про транзитність грошових коштів на рахунках Agroprosperis 1 Limited в 2017-2019 роках є безпідставним та таким, що свідчить про формування висновків акту перевірки на відомостях з відкритих баз даних та припущеннях, за відсутності їх документального підтвердження.
Колегія суддів також враховує, що у постанові від 21.03.2018 у справі №803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
В іншій постанові від 19.03.2025 у справі №560/8133/24 Верховний Суд аналізуючи подібні правовідносини, зазначив, що відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду цієї справи не довів, що Агропросперіс 2 не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь-які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу. Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%."
Положеннями частин 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів також зауважує, що повноваження щодо витребування, дослідження й аналізу первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, обов'язкових платежів, порушення інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою визначення сум грошових зобов'язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією останніх.
Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, інакше було б порушено принцип поділу влади.
Отже, саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій (ст.ст. 19-1, 75, 85 ПК України) уповноважений отримувати від платників податків у порядку, визначеному законодавством, документи про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов'язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України.
Натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що відповідач неодноразово вказує на пов'язаність осіб, як аргумент відсутності в Agroprosperis 2 статусу бенефіціарного власника доходу. Така аргументація контролюючого органу, з твердженням якого погодився суд першої інстанції є помилковою, оскільки лише наявність вітки корпоративної мережі жодним чином не свідчить про те, що створені компанії, зокрема й Agroprosperis, - не є самостійними учасниками відповідного ринку послуг.
Структурування бізнес моделі груп компаній є виключною компетенцією акціонерів (бенефіціарів) такої групи. Податковий кодекс України не містить такої підстави для спростування статусу бенефіціарного власника доходу як наявність зв'язку між компаніями, наявність спільних бенефіціарів, пов'язаності компаній, структурування активів між компаніями тощо. Для встановлення наявності чи відсутності статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу пов'язаність осіб та корпоративна структура правового значення не має.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №120/10439/24.
Колегія суддів також вважає за доцільне зазначити, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини 4 статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.
Водночас, трактування норм податкового законодавства, нехтуючи загальними принципами права, - суперечить пріоритетам державної політики та звужує потенціал економіки України до зростання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції, що нерезидент Агропросперіс 2, Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, з якими погодився суд першої інстанції щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15% та, як наслідок, протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, неповне встановлення обставин справи, що призвело до її неправильного вирішення, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Біо Лат» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 30 280,00 грн та апеляційної скарги 45 420,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 75 700 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 480/6608/24 скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 570318282314 від 02.05.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43995469, вул. Іллінська, 13 м. Суми, 40009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" (ЄДРПОУ 34072544, 1-й провулок Шевченка, 25, смт. Дубов'язівка, Сумська область, 41655) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 75 700,00 грн (сімдесят п'ять тисяч сімсот гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 12.12.2025 року