11 грудня 2025 р. Справа № 520/33786/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, по справі № 520/33786/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 06.02.2024 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 по справі № 520/33786/24 залишено без змін.
Вказане рішення суду набрало законної сили 11.07.2025.
21.08.2025 представником позивача подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій він просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі №520/33786/24 з поданням відповідачем звіту.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 по адміністративній справі №520/33786/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду від 02.09.2025, подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі № 520/33786/24 скасовано. Адміністративну справу №520/33786/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю від 21.08.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 по адміністративній справі №520/33786/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року по справі № 520/33786/24 та направити на продовження розгляду справи в суд першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги, позивач зазначає, що на виконання рішення суду розмір пенсії згідно до розрахунків з матеріалів пенсійної справи з 06.02.2024 становить 16971,76 грн., з 01.03.2024 - 16971,76 грн., з 01.03.2025 - 16971,76 грн., Натомість, розмір мінімальної пенсії за віком визначений законом про Державний бюджет України становив: станом на 01.07. 2021 року- 1854,00 грн., станом на 01.12.2021 року- 1934,00 грн., станом на 01.07.2022 року- 2027,00 грн., станом на 01.12.2022 року- 2093,00 грн., станом на 01.03.2024 року- 2361,00 грн. Тобто, на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок пенсії виходячи із 8 мінімальний пенсій за віком станом на 2024 (2093 грн), однак станом на 2025 мінімальна пенсія за віком становить 2361 грн. Тому розмір пенсії на виконання рішення суду має становити 19115,76 грн (18888 ( 8*2361) + 227.76)
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишивши без задоволення заяву позивача про встановлення судового контролю, суд виходив з того, що відповідачем проведено перерахунок пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Відповідно до ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, застосування судового контролю є наслідком обґрунтованого припущення про невиконання судового рішення зі сторони суб'єкта владних повноважень або достовірно підтвердженого під час розгляду заяви факту невиконання судового рішення.
Водночас, правове значення для наслідків застосованого судового контролю матимуть причини невиконання судового рішення (зокрема, об'єктивна неможливість чи допущене зволікання зі сторони боржника).
Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021р. у справі № 9901/598/19.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Так, з матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду розмір пенсії згідно до розрахунків з матеріалів пенсійної справи з 06.02.2024 становить 16971,76 грн., з 01.03.2024 - 16971,76 грн., з 01.03.2025 - 16971,76 грн.
Відповідно до протоколу від 15.07.2025 на підставі рішення суду від 22.04.2025 у справі №520/33786/24 позивачу здійснено перерахунок пенсії (а.с.80).
Так, розмір пенсії з 06.02.2024 - 16744,00 грн, у тому, числі додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС за пост. №112 п.5 - 227, 76 грн. Всього 16971,76 грн.
Розмір пенсії з 01.03.2024 - 16744,00 грн, у тому, числі додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС за пост. №112 п.5 - 227, 76 грн. Всього 16971,76 грн.
Розмір пенсії з 01.04.2024 - 16744,00 грн, у тому, числі додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС за пост. №112 п.5 - 227, 76 грн. Всього 16971,76 грн.
Розмір пенсії з 01.01.2025 - 16744,00 грн, у тому, числі додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС за пост. №112 п.5 - 227, 76 грн. Всього 16971,76 грн.
Розмір пенсії з 01.03.2025 - 16744,00 грн, у тому, числі додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС за пост. №112 п.5 - 227, 76 грн. Всього 16971,76 грн.
Тобто, відповідачем здійснено нарахування позивачу пенсії із розрахунку восьми пенсій станом на дату, з якої проведено перерахунок, а саме: 01.01.2023 у розмірі 16744,00 грн (2093 грн х 8) і після цього пенсію обчислено виходячи з основного розміру пенсії 16744,00 грн грн.
Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність станом на 01.01.2024 - 2361 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність станом на 01.01.2025 - 2361 грн.
Отже, враховуючи визначення Законами про бюджет розміру прожиткового мінімуму у кожному році, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії, в залежності від прожиткового мінімуму.
Висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем здійснено правомірний перерахунок пенсії позивачу, суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір мінімальної пенсії за віком, з врахуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, визначена Законами України «Про Державний бюджет України» станом на 01.01.2024 (2361 грн), 01.01.2025 (2361 грн), а не станом на 01.01.2023 року (2093 грн).
Судом першої інстанції не надано оцінку доводам позивача про неправильний розрахунок пенсії, як і не надано оцінку поданому протоколу перерахунку пенсії позивача.
В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зроблено висновок щодо невиконання рішення суду лише в частині виплати заборгованості, проте, зовсім не досліджено правильність застосування під час перерахунку пенсії розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до положень ч.1 ст.382 КАС України саме суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, не дотримався норм процесуального права в частині забезпечення належного розгляду заяви в порядку ст.382 КАС України, не врахував вказаних апеляційним судом обставин та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви.
Також, колегія суддів наголошує, що відповідно до положень ст.382 КАС України саме суд першої інстанції наділений повноваженнями, які вказані в ч.1 згаданої статті щодо ухвалення рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви в порядку ст.382 КАС України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 по справі № 520/33786/24 - скасувати.
Справу № 520/33786/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій