про накладення штрафу за невиконання судового рішення
11 грудня 2025 року м. Київ №320/27578/24
Київський окружний адміністративний суд Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження питання про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2024, якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , було визнано придатним до військової служби;
- зобов'язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, у вигляді постанови, щодо повторного або контрольного проведення медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024, що набрала законної сили 18.06.2024 та є обов'язковою до виконання, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази по справі від відповідача: витяг із ЄДР на відповідача; копію Положення (Статуту) про військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 ; склад Комісії станом на 30.05.2024; письмові пояснення щодо підстав придатності позивача до військової служби із нормативним обґрунтуванням; завірену копію постанови військово-лікарської комісії від 30.05.2024. Витребувані документи зобов'язано надати до суду в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 16.09.2025 витребувано у відповідача докази у справі, а саме:
- належним чином завірену копію постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2024, якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , було визнано придатним до військової служби;
- всі інші докази, на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.05.2024.
Витребувані документи зобов'язано надіслати до суду через підсистему "Електронний суд" або подати до канцелярії суду протягом п'яти днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Попереджено начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені статтями 147, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копії ухвал суду від 18.06.2024 та від 16.09.2025 були направлені відповідачу в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», які отримані відповідачем, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа, наявні в матеріалах справи.
Отже, крайній строк на подання витребуваних документів сплив.
Водночас, станом на день прийняття ухвали витребуваних судом документів від відповідача до суду не надійшло.
Отже вимоги ухвал суду від 18.06.2024 та від 16.09.2025 в частині подання витребуваних доказів відповідачем не виконані.
Заяв, клопотань або пояснень щодо причин неможливості виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі та про витребування доказів, а також про продовження процесуального строку на виконання вимог ухвали відповідачем суду не подано.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої-третьої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Частиною другою цієї норми визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках.
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Отже, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних судом доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за необхідне накласти штраф на ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн за неповідомлення суду про неможливість подати витребовувані докази або неподання таких доказів без поважних причин.
Відповідно до частини п'ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відтак, ухвала суду про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в дохід Державного бюджету України є виконавчим документом, оригінал даної ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.
Також суд доходить висновку про повторне витребування у відповідача доказів, оскільки, згідно із частиною третьою статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 6, 9, 80, 145, 149, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Повторно витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 докази у справі:
- належним чином завірену копію постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2024, якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , було визнано придатним до військової служби;
- всі інші докази, на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.05.2024.
Витребувані документи подати до суду у якісно виготовлених копіях не пізніше трьох днів із дня отримання (ознайомлення) копії цієї ухвали шляхом надсилання засобами підсистеми «Електронний суд» та одночасно у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку.
Попередити посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Застосувати до ІНФОРМАЦІЯ_1 захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) на рахунок Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5).
Ухвала є виконавчим документом.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України:
Стягувач: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5).
Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання становить три місяці з дня набрання ухвалою законної сили.
Попередити посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини шостої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Попередити посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.