10 грудня 2025 року Справа № 280/5202/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Іорової К.Я.,
за участі
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Ковтун В.І.
представника відповідачів - Грантовська І.І.
третя особа 1 - не прибув
третя особа 2 - не прибув
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відео конференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області, Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області (далі - відповідач 1), Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області ( далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову від 06.05.2025 року № 612 Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області;
зобов'язати Розівську селищну раду Пологівського району Запорізької області прийняти рішення про зміну адреси об'єкта нерухомого майна - житлового будинку, що є самостійним об'єктом нерухомого майна, загальною площею 39,8 кв.м., житлова 26,4 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (видане виконавчим комітетом Пролетарської сільської ради народних депутатів Розівського району Запорізької області та зареєстроване в реєстраційній книзі ПУЖКГ БТІ за № 16 під реєстраційним № 3180 від 05.05.1997 року) за адресою: Україна, Запорізька область, Розівський район, село Маринопіль, вулиця Шевченко, будинок 4 (чотири), присвоїти нову адресу: АДРЕСА_1 (шість).
Позовна заява обгрунтована тим, що позивачка з метою упорядкування нумерації об'єкта нерухомого майна звернулась до відповідача 1 із заявою про внесення змін до адреси об'єкта нерухомого майна, а саме адреси розташування житлового будинку, що є самостійним об'єктом нерухомого майна та належить позивачці на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (видане виконавчим комітетом Пролетарської сільської ради народних депутатів Розівського району Запорізької області та зареєстроване в реєстраційній книзі ПУЖКГ БТІ за № 16 під реєстраційним № 3180 від 05.05.1997 року). Від відповідача 2 надійшла відповідь, якою у задоволенні заяви було відмовлено, аргументуючи це відсутністю фактичного доступу до території, неможливістю перевірки місця розташування об'єкта нерухомого майна органом, уповноваженим на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, оскільки територія Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області з 03.03.2022 і по теперішній час відноситься до тимчасово окупованих російською федерацією територій України, а також згідно наказу Міністерства юстиції України від 11.04.2022 № 1429/5 «Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних ресурсів, держателем яких є Міністерство юстиції України в умовах воєнного стану», припинено доступ користувачів Пологівського району Запорізької області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивачка 01.05.2025 повторно звернулась до відповідача 1 зі скаргою на протиправну діяльність щодо відмови у внесенні змін до обєкту нерухомого майна. 06.05.2025 від відповідача 2 надійшла відповідь про неможливість прийняти рішення щодо зміни адреси об'єкта нерухомого майна, з огляду на ч. 15 ст. 26-3 Закону № 3038.
Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки причини, на які посилається відповідач 2, як на підставу відмови у внесенні змін до об'єкту нерухомого майна, не входять до переліку, передбаченого ч. 15 ст. 26-3 Закону № 3038.
Окрім того, в обгрунтування своїх позовних вимог, позивачка зазначає, що належний житловий будинок, згідно Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 05.05.1997 № 3180 та Технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 05.05.1997 інвентарний номер № 3517, значиться за адресою: АДРЕСА_1 , фасад будинку виходить на вулицю, однак фактично на місцевості зазначений будинок знаходиться за географічними координатами, які співпадають з координатами за адресою: АДРЕСА_1 (третій будинок на правому боці АДРЕСА_1 , яка відходить від центральної АДРЕСА_2 ). Порівнюючи знімки із супутника на Google Maps, за вказаними координатами зі схематичним планом земельної ділянки в Технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 05.05.1997 інвентарний № 3517, убачається, що розташування будівель і зовнішні контури співпадають.
15.04.2025 позивачкою було отримано у Виконавчому комітеті Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 (довідка № 422695680 від 15.04.2025) та адресою: АДРЕСА_1 (довідка № 422698730 від 15.04.2025).
Так, згідно із Інформаційною довідкою № 422695680 від 15.04.2025 будинок за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 136,4 кв.м., житлову плащу 21,4 кв.м., матеріал стін - саман обмурований шлакоблоком, номер запису 1683 в книзі 17, власник - ОСОБА_2 , форма власності приватна, частка власності - 1/1.
Позивачка зазначає, що відомості у довідці № 422695680 від 15.04.2025 суперечать характеристикам належного їй житлового будинку, згідно даних Технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 05.05.1997 інвентарний номер № 3517.
В свою чергу згідно із Інформаційною довідкою № 422698730 від 15.04.2025 будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відомості відсутні.
Зазначає, що право власності на нерухоме майно, що належить їй на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 05.05.1997 № 3180, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не реєструвала.
Вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів її позбавлено гарантованого права на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, забезпечення визнання та захисту державою таких прав, а тому змушена звернутися до суду. Враховуючи вищевикладене, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 25.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.07.2025 відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, де зазначено, що на теперішній час, інформаційні, інформаційно-комунікаційні, електронні системи та публічні електронні реєстри, зокрема і Реєстр будівельної діяльності не функціонують на території Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області у зв'язку з її тимчасовою окупацією. Це унеможливлює реалізацію дій, передбачених пунктом 5 Постанови № 690, а саме - присвоєння, зміну, коригування чи анулювання адреси об'єкта нерухомого майна.
Окрім того, зазначає, що під час розгляду звернення позивачки було встановлено, що у свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок від 05.05.1997 власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 зазначено ОСОБА_1 . Натомість у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (згідно наданій Позивачем інформаційній довідці від 15.04.2025 № 422695680) як власник житлового будинку за цією адресою зареєстрований ОСОБА_2 (на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2006 №285). Така розбіжність у правовстановлюючих документах і реєстраційних відомостях, на думку відповідача 2, свідчить про наявність однієї або кількох із наступних обставин: спір щодо належності права власності на вказаний житловий будинок; дублювання адресного запису; технічну (реєстраційну) помилку під час формування реєстраційних даних. Згідно з відомостями про зареєстрованих у житловому приміщені осіб (додається) в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який заявляє позивач, зареєстрована (прописана) інша фізична особа. На думку відповідача 2 зазначена обставина ставить під сумнів достовірність тверджень позивачки щодо належності цього житлового будинку саме їй, оскільки вони не підтверджені належними правовстановлюючими документами. Зазначені обставини потребують додаткового з'ясування і перевірки на місцевості - зокрема, з метою підтвердження фактичного розташування об'єкта, перевірки наявності дублювання та уточнення адресних даних. Водночас, проведення таких заходів на теперішній час є об'єктивно неможливим у зв'язку з тимчасовою окупацією відповідної території, що унеможливлює доступ до об'єкта та перевірку фактичних даних на місці. Крім того, ставить під сумнів достовірність відомостей зазначених у технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 05.05.1997 року інвентарний № 3715, зокрема - щодо географічних координат та поштового індексу, тому що географічні координати не могли бути внесені до технічного паспорта у 1997 році, оскільки на той час така практика не застосовувалась і не була передбачена жодним нормативно-правовим актом, а також та, що поштовий індекс 70314 не відповідає системі індексації, що діяла у 1997 році. На той момент в Україні використовувалась шестизначна радянська система поштових індексів. П'ятизначна система поштової індексації була введена в дію з 25.12.1999 року відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 18.11.1999 № 121 «Про затвердження та введення в дію системи п'ятизначної поштової індексації». Враховуючи вищенаведене, просить у задоволенні позову відмовити.
Позивачкою 24.07.2025 подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку та відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивачка зазначає, що відповідач 2 посилається на норми права, які не застосовуються до даних спірних правовідносин. При цьому станом на сьогоднішній день місцезнаходження відповідача 1 є м. Запоріжжя, яке не відноситься до території можливих, активних бойових дій, а тому посилання відповідача 2 на постанову КМУ від 12.03.2022 № 263 та наказ Міністерства розвитку громад та території України від 28.02. 2025 № 376 вважає необгрунтованим. Також позивачка вважає неналежним та недопустимим доказом відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 02.07.2025 № 03-18/81, оскільки у цього документа відсутні реквізити та гербова печатка, притаманні такого роду документам та підписаний він не головою Розівської селищної ради, а начальником селищної військової адміністрації. Окрім того, це документ виданий ОСОБА_3 , яка, наскільки відомо позивачці, проживає на тимчасово окупованій території та відсутні посилання на документи, які б підтверджували право власності на дане нерухоме майно ОСОБА_3 .
Відповідачем 2 не надано пояснень щодо різних технічних характеристик обєкта нерухомого майна, належного позивачці та ОСОБА_2 .
Повторно наголошує на позбавленні гарантованого права на держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно, із посиланням на норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» які визначають підстави для відмови в державній реєстрації прав, а саме наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Просить позов задовольнити.
28.07.2025 відповідачем 2 до суду було подано заперечення на відповідь на відзив, де вказано, що переміщення апарату Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області та її виконавчих органів до м. Запоріжжя не впливає на факт обмеження доступу до Реєстру будівельної діяльності щодо окупованої території, оскільки обмеження зумовлені саме воєнним станом і тимчасовою окупацією, а не місцем перебування/переміщення органу місцевого самоврядування. Зазначає, що наявність декількох суперечливих документів щодо власності на будинок свідчить про відсутність правової визначеності, що унеможливлює прийняття рішення про зміну адреси. Внесення змін до адреси за заявою позивача, без урахування позиції іншого власника (особи, яка є власником згідно інформаційної довідки 422695680 від 15.04.2025) призведе до порушення прав цієї особи, яка фактично не бере участі у справі. Стосовно належності та допустимості доказу відповідач 2 зазначив, що Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 02.07.2025 № 03-18/81 було згенеровано автоматично через офіційну інформаційну систему Реєстру територіальної громади, яка функціонує відповідно до чинного законодавства України. Формат і зміст Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, отриманих через офіційну систему, визначаються програмним забезпеченням реєстру і не можуть бути змінені чи довільно редаговані. Таким чином, будь-яке посилання на порушення ДСТУ 4163-2003 щодо оформлення цього документа є юридично нікчемним, адже Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб сформовано у встановленому порядку та належним чином підтверджують інформацію, яка в ньому зазначена. Крім того, законодавство не містить вимоги до оформлення Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб згідно з конкретним ДСТУ. Посилання позивачки на необхідність підписання Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 02.07.2025 № 03-18/81 та відсутність гербової печатки вважає також необгрунтованими. Звертає увагу на те, що жоден із наданих позивачем документів не є достатнім і належним доказом для підтвердження її реєстрації або фактичного проживання саме за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення про зміну або уточнення адреси житлового будинку орган місцевого самоврядування/військова адміністрація населеного пункту приймає виключно на підставі належних правовстановлюючих документів та відповідно до чинного законодавства, а не на підставі довідок чи договорів. Що стосується надання в якості доказів позивачкою знімків з онлайн-картографічного сервісу Google Maps, то відповідач 2 зазначає, що Google Maps є приватним комерційним сервісом, який не здійснює топографо-геодезичних робіт відповідно до вимог Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» та не має юридичного статусу офіційного джерела географічних координат. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 21.08.2025 відзив на позовну заяву було повернуто без розгляду.
Ухвалою від 21.08.2025 до участі у справі залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 25.08.2025 поновлено позивачці строк для подачі відповіді на відзив по справі та прийнято відповідь на відзив по справі до розгляду.
01.09.2025 суддя Сіпака А.В. перебував у відпустці, відповідно до Довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2025 № 02-35/25/80.
Ухвалою суду від 02.09.2025 заперечення Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області на відповідь на відзив за вх. № 14772 від 28.07.2025 у даній справі повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 05.09.2025 постановлено здійснити перехід із спрощеного позовного провадження до загального, призначено підготовче засідання на 29.09.2025.
Згідно із Довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 № 02-35/25/87 суддя Сіпака А.В. був відсутній на роботі в період з 22.09.2025 по 26.09.2025 - наказ від 15.09.2025 № 12-вд «Про участь у підготовці суддів окружних адміністративних судів 22.09.2025-26.09.2025 в онлайн режимі».
Ухвалою від 29.09.2025 судом постановлено провести підготовче засідання у справі, призначене на 29.09.2025, в режимі відеоконференції в приміщенні суду та допущено до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 .
Протокольною ухвалою суду від 29.09.2025 підготовче засідання відкладено на 22.10.2025.
Ухвалою суду від 22.10.2025 від Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України та Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області витребувано докази по справі.
В підготовчому засіданні 22.10.2025 оголошено перерву до 24.11.2025.
Протокольною ухвалою суду від 24.11.2025 підготовче засідання відкладено на 10.12.2025.
Ухвалою від 10.12.2025 постановлено підготовче судове засідання у справі №280/5202/25, призначене на 10 грудня 2025 року, провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника ОСОБА_1 за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Ухвалою суду від 10.12.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.
Ухвалою суду від 10.10.2025 вимоги ОСОБА_1 , викладені у запереченнях вх. № 48446 від 29.09.2025, - задоволено частково, заяву “Про усунення недоліків відзиву на позовну заяву» від 25.08.2025 вих.№1158» разом із відзивом на позовну заяву та додатками до нього повернуто Розівській селищній військовій адміністрації Пологівського району Запорізької області без розгляду, у задоволені іншої частини вимог, викладених у запереченнях вх. № 48446 від 29.09.2025, - відмовлено. У задоволені вимог ОСОБА_1 , викладених у запереченнях вх. № 52341 від 20.10.2025, - відмовлено.
В підготовчому судовому засіданні 10.12.2025 ОСОБА_1 після винесення на розгляд судом питання про закриття провадження у справі, у зв'язку з непідсудністю даної справи адміністративному суду, зазначила, що звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів та вважає дії відповідача протиправними щодо відмови змінити адресу обєкта нерухомого майна, яке належить їй на праві приватної власності.
Представник відповідачів в підготовчому судовому засіданні поставлене на розгляд судом питання щодо закриття провадження у справі підтримала.
Треті особи повідомлялися про дату, час та місце слухання справи відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства, враховуючи, що адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження учасника справи знаходиться на тимчасово окупованій території України, перелік яких визначено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 11.03.2025 № 376.
Суд, заслухавши думку позивача, представника відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Пролетарської сільської ради народних депутатів Розівського району Запорізької області та зареєстрованого в реєстраційній книзі ПУЖКГ БТІ за № 16 реєстраційний номер 3180 від 05.05.1997, на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із довідкою виконавчого комітету Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області від 21.09.2021 № 257 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
09.04.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою до голови Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області з проханням внести зміни до адреси об'єкта нерухомого майна, а саме адреси розташування житлового будинку, що є самостійним об'єктом нерухомого майна та належить їй на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Пролетарської сільської ради народних депутатів Розівського району Запорізької області та зареєстрованого в реєстраційній книзі ПУЖКГ БТІ за № 16 реєстраційний номер 3180 від 05.05.1997. У поданій заяві зазначено, що належний їй житловий будинок значиться за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично знаходиться за географічними координатами: 47 29 21.3 № 36 50 38.9 Е та адресою: АДРЕСА_4 (третій будинок на правому боці АДРЕСА_1 , яка відходить від центральної вулиці села з назвою Центральна).
Розівська селищна військова адміністрація Пологівського району Запорізької області листом від 10.04.2025 № 499 повідомила ОСОБА_1 про те, що у зв'язку з відсутністю фактичного доступу до території, неможливістю перевірки місця розташування об'єкта нерухомого майна органом, уповноваженим на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, оскільки територія Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області з 03 березня 2022 року і по теперішній час відноситься до тимчасово окупованих російською федерацією територій України, повідомили про неможливість прийняття рішення щодо зміни адреси об'єкта нерухомого майна. Також повідомили, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 11.04.2022 № 1429/5 «Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12 квітня 2022 року № 413/37749, припинено доступ користувачів Пологівського району Запорізької області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
01.05.2025 позивач на ім'я голови Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області подала скаргу з вимогою розглянути її заяву від 09.04.2025 про внесення змін до адреси належного їй об'єкта нерухомого майна, з урахуванням відомостей, викладених у скарзі.
Розівська селищна військова адміністрація Пологівського району Запорізької області листом від 06.05.2025 № 612 повідомила ОСОБА_1 про те, що територія Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області з березня 2022 року і по теперішній час відноситься до тимчасово окупованих російською федерацією територій України (зокрема, село Маринопіль Розівської селищної територіальної громади тимчасово окуповане з 03.03.2022). У зв'язку із зазначеним, орган уповноважений на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна не має можливості здійснити перевірку місця розташування об'єкта нерухомого майна. Окрім того, зазначила, що твердження про те, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право особистої власності від 05.05.1997 № 3180, фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , документально не підтверджені.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому слід зазначити, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Аналогічна права позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №243/4405/17, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частин 1-5 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Таким порядком, є Порядок присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №690 від 07.07.2021 (далі - Порядок №690).
Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті 26-3 Закону №3038-VІ) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується, в тому числі, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
Згідно із частини 8, 9 статті 26-3 Закону №3038-VI, у разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об'єкта нового будівництва (зміна місця розташування об'єкта, головного входу, зміна кількості об'єктів тощо), замовник у повідомленні про такі зміни зазначає про необхідність коригування (зміни, присвоєння, скасування) адреси згідно з частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону.
Орган з присвоєння адреси протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення, визначеного частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону:
1) приймає рішення про коригування адреси, що повинно містити відомості про раніше присвоєну адресу та ідентифікатор об'єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про коригування адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про коригування адреси (у тому числі копію рішення про коригування адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Адреса вважається зміненою, присвоєною, скасованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування.
Рішення про коригування адреси доводиться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про коригування адреси до Реєстру будівельної діяльності.
Частина одинадцята статті 26-3 Закону №3038-VI, передбачає, що підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об'єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта; 4) об'єднання, поділ закінчених будівництвом об'єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об'єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Рішення про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта є одночасно рішенням про зміну адреси.
Частини сімнадцята - двадцята статті 26-3 Закону №3038-VI, передбачають, що У разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, скасування адреси у строк, визначений цією статтею, заявник має право звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації із заявою про присвоєння, зміну, коригування адреси, яка подається у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.
До заяви про зміну адреси додаються документи, що подавалися органу з присвоєння адреси для зміни адреси (крім випадків, якщо такі документи подавалися в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою).
Місцева державна адміністрація протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси:
1) приймає рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (крім рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси щодо об'єктів, яким не присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) забезпечує внесення інформації про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про зміну, коригування адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу.
Рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
Відомості про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси до Реєстру будівельної діяльності.
У день внесення відомостей про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси до Реєстру будівельної діяльності програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про присвоєння, зміну, коригування адреси до відома.
Підставами для відмови у прийнятті місцевою державною адміністрацією рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси є:
1) розміщення об'єкта за межами території, на яку поширюються повноваження місцевої державної адміністрації;
2) наявність у Реєстрі будівельної діяльності рішення органу з присвоєння адреси з цього питання;
3) наявність підстав, визначених частиною п'ятнадцятою цієї статті, - у разі зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта.
Органу з присвоєння адреси забороняється вимагати від замовника додаткові документи для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, якщо вони не передбачені цим Законом.
Додаткові документи та інформацію, необхідні для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, орган з присвоєння адреси отримує відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".
Орган з присвоєння адреси при виконанні повноважень, визначених цією статтею, має право доступу до інформаційних ресурсів та баз даних в обсязі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку визначення адрес.
Абзацом 2 пункту 1 Порядку №690, передбачено, що органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п'ятої статті 26-3 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - уповноважені органи з присвоєння адрес).
Згідно із пунктом 1-1 частини 1 статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, серед інших, належить прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до пункту 50 Порядку №690, упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об'єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об'єктів; у випадку подвоєння адрес внаслідок об'єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9 та 41 цього Порядку; у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.
Наведені норми дають підстави для висновку про те, що присвоєння, зміна та коригування адреси об'єкта нерухомого майна є рішеннями суб'єкта владних повноважень, зокрема виконавчого органу відповідної ради, яке приймається за наявності для того підстав.
В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що не дивлячись на те, що об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 належить їй на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Пролетарської сільської ради народних депутатів Розівського району Запорізької області та зареєстрованого в реєстраційній книзі ПУЖКГ БТІ за № 16 реєстраційний номер 3180 від 05.05.1997, однак фактично знаходиться за географічними координатами: 47 29 21.3 № 36 50 38.9 Е та адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до даних місця проживання ОСОБА_1 , зазначених у паспорті серії НОМЕР_1 , виданого 23.11.2011 Розівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 26.08.2005. однак у позовній заяві стверджує, що проживала у житловому будинку саме по АДРЕСА_1 .
Разом з тим при розгляді справи судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 422695680) власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 136,4 кв.м., являється ОСОБА_2 . Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу № 285 від 19.05.2006.
При цьому відповідно до Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 02.07.2025 № 03-18/81, виданих за запитом Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області № 894 від 02.07.2025 власнику житлового приміщення ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по теперішній час.
Тобто за адресою реєстрації домоволодіння, на яку просить змінити та присвоїти нову адресу ОСОБА_1 , зареєстровано місце проживання за іншою особою.
При цьому звернення до суду з даним позовом щодо зміни адреси майна зумовлене неможливістю державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, забезпеченням визнання та захисту прав згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з метою надання можливості розпоряджатися своїм майном.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство може здійснюватись в порядку окремого провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд зазначає, що в даному випадку, позивач по суті хоче присвоїти житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , іншу поштову адресу, враховуючи обставини реєстрації права власності за даною адресою за іншою особою та зареєстроване місце проживання іншої особи за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд не бере до уваги твердження позивачки про неналежність та недопустимість доказу, а саме Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 02.07.2025 № 03-18/81 із тих підстав, що механізм декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради передбачено Постановою КМ України від 07.02.2022 № 265, якою затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування). При цьому Порядком створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад саме на виконавчий орган сільської, селищної або міської ради (далі - орган реєстрації) для потреб декларування та реєстрації місця проживання (перебування) осіб, зокрема для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, покладено обов'язок формування та ведення в електронній формі реєстр територіальної громади засобами власної інформаційно-комунікаційної системи або засобами відомчої інформаційної системи ДМС із доступом через офіційний веб-сайт ДМС.
У розумінні ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином Відомості про зареєстрованих осіб є належним, офіційним документом, що підтверджує факт реєстрації за певною адресою.
При цьому доказів, що свідчать про неналежність та недостовірність такого доказу, як Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 02.07.2025 № 03-18/81, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надано.
Суд зазначає, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових інтересів, а стосується захисту його приватних інтересів, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись ст. 189, 238, 243, 248, 256 КАС України, суд
Провадження в адміністративній справі №280/5202/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області, Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.
Роз'яснити позивачу що розгляд даної справи віднесено до суду в порядку цивільної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 12.12.2025.
Суддя А.В. Сіпака