11 грудня 2025 року Справа № 280/4541/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, м.Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м.Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3, код ЄДРПОУ 39411771),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька обласна військова адміністрація (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 00022504),
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - відповідач, Міндовкілля), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (третя особа 1, Держгеокадастр), в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (01648, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липського, буд. 35; код ЄДРПОУ 43672853) виключити з Інформаційного шару “Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України відомості про те, що земельні ділянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 знаходяться в межах Ботанічного заказника місцевого значення “Солов'їний гай».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач не виконує обов'язку відносно належного ведення Інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України в частині відображення відомостей щодо належних на праві власності позивачу земельних ділянок із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816. Згідно цих відомостей належні позивачу земельні ділянки знаходяться в межах Ботанічного заказника місцевого значення “Солов'їний гай», що не відповідає дійсності та порушує права та законні інтереси позивача.
Відповідач позовну заяву не визнав. У письмовому відзиві від 25.06.2025 вх. №31666 посилається на те, що Міндовкіллям після надходження адвокатського запиту представника позивача направлено Запорізькій обласній військовій адміністрації запит про надання картографічних матеріалів з чіткими межами Ботанічного заказника місцевого значення “Солов'їний гай». Після надходження таких матеріалів, відповідач звернувся з листом щодо уточнення векторних даних Ботанічного заказника місцевого значення “Солов'їний гай» до проєкту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», що фінансується Урядом Німеччини через Кредитну Установу для Відбудови KfW, в рамках якого проводиться уточнення та оновлення меж об'єктів природно-заповідного фонду України. В подальшому, проєктом «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» надано уточнені у векторному форматі межі Ботанічного заказника місцевого значення “Солов'їний гай». На підставі цього Міндовкілля листом повідомило Держгеокадастр про оновлення інформаційного шару «Природо-заповідний фонд» у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру, до якого було внесено відповідні зміни. Таким чином, вважає, що Міндовкіллям було вжито вичерпних заходів щодо внесення змін до шару «Природно-заповідний фонд» Державного земельного кадастру.
30.06.2025 за вх.№32529 від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України у зв'язку з тим, що відповідачем було усунуто оскаржувані порушення після подання позовної заяви. До відзиву надано лист Держгеокадастру від 05.06.2025, згідно якого вбачається оновлення інформаційного шару «Природо-заповідний фонд» у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру стосовно Ботанічного заказника місцевого значення “Солов'їний гай».
Пояснення від третьої особи 1 надійшли до суду 01.07.2025 за вх.№32877, в яких зазначено про наступні обставини. Розміщений на офіційному вебсайті Держгеокадастру у розділі «Публічна кадастрова карта» інформаційний шар «Природно-заповідний фонд» не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру та має інформаційний характер, відображається на картографічній основі Державного земельного кадастру згідно з даними, наданими Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. На виконання доручення Міндовкілля адміністратором Державного земельного кадастру оновлено дані стосовно земельних ділянок із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816, а саме частково виключені з Інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України.
02.07.2025 за вх.№ 32953 від відповідача надійшли заперечення проти клопотання представника позивача про закриття провадження. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідач листом від 14.05.2025 №25/8-11/16724-25 надав до Держгеокадастру оновлену версію інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України щодо меж Ботанічного заказника місцевого значення “Солов'їний гай». За таких обставин, відповідач до подання позову 02.06.2025 вчинив вичерпні заходи щодо внесення змін до інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України, а тому у позовних вимогах слід відмовити у повному обсязі замість закриття провадження у справі.
02.07.2025 від представника позивача за вх.№33110 надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про закриття провадження у справі. Зазначає, що згідно наданих пояснень третьої особи 1 земельні ділянки позивача частково знаходяться в межах згідно Інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України, а тому порушене право позивача не усунуто. Позовні вимоги підтримано у повному обсязі.
14.07.2025 за вх.№35437 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача заперечено. Наполягає на тому, що згідно пояснень третьої особи 1 земельні ділянки із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816, що належать позивачу, частково знаходяться в межах інформаційного шару «Природо-заповідний фонд» у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру, що не відповідає дійсності та порушує права та законні інтереси позивача.
Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4541/25 без виклику сторін.
17.07.2025 ухвалою суду залишено без розгляду клопотання представника позивача про закриття провадження.
Ухвалою суду від 11.08.2025 розгляд адміністративної справи №280/4541/25 продовжено в порядку загального провадження. Призначено підготовче судове засідання на 04.09.2025.
14.08.2025 ухвалою суду забезпечено участь представника відповідача у підготовчих та судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою суду від 04.09.2025 залучено до участі у справі Запорізьку обласну військову адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа 2), та відкладено підготовче засідання до 24.09.2025.
Ухвалою суду від 04.09.2025 витребувано докази у третьої особи 2 стосовно наступного:
1) чи входять земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 до меж Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай»;
2) чи виключалися ці земельні ділянки з меж Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» та на якій правовій підставі.
22.09.2025 від третьої особи 2 надійшло клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду. Повідомлено, що згідно відповіді Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної держаної адміністрації №1539/021-06/05.1 від 22.09.2025, площа заказника місцевого значення «Солов'їний гай» з 1984 року по цей час не змінювалася. Будь які рішення щодо зміни площі або меж території заказника не приймалися. Згідно ж відповіді Держлісагенства Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Філія «Східний лісовий фонд» на запит Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної держаної адміністрації роз'яснено що відсутня інформація стосовно входження земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 до меж Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай».
24.09.2025 протокольною ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.10.2025.
10.10.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд провести судове засідання, що відбудеться 14.10.2025 без його участі.
У судове засідання 14.10.2025 сторони не прибули.
14.10.2025 за вх.№51246 від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшла заява про заміну у справі сторони відповідача на правонаступника Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Ухвалою суду від 10.12.2025 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, а саме Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (01648, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липського, буд. 35, код ЄДРПОУ 43672853) на її правонаступника - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596).
За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач на підставі права приватної власності володіє земельними ділянками із кадастровими номерами:
2322188400:06:001:0812 площею 0,1800 га, категорія земель - для сільськогосподарського призначення (ведення садівництва), що розташована на території Розумівської сільської ради Запорізького району, ОСК «ГАЙ», ділянка №3, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НГ №351957 від 03.11.2006;
2322188400:06:001:0815 площею 0,1500 га, категорія земель - для сільськогосподарського призначення (ведення садівництва), що розташована на території Розумівської сільської ради Запорізького району, ОСК «ГАЙ», ділянка №2, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НГ №351955 від 03.11.2006;
2322188400:06:001:0816 площею 0,1500 га, категорія земель - для сільськогосподарського призначення (ведення садівництва), що розташована на території Розумівської сільської ради Запорізького району, ОСК «ГАЙ», ділянка №1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НГ №351956 від 03.11.2006.
Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 24.02.2025 № 24/02-25/1 про приведення у відповідність даних інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України, в частині зазначення відомостей про невходження земельних ділянок позивача до меж Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» (далі - Заказник).
Листом від 07.03.2025 вих. №11/11-02/881 Відповідачем було повідомлено, що з метою проведення уточнення меж територій заказника на інформаційному шарі «Природнозаповідний фонд» Публічної кадастрової карти департамент листом від 07.03.2025 № 11/11-02/875-25 звернувся до Запорізької обласної державної адміністрації з проханням надати картографічні матеріали з чіткими межами Заказника.
Запорізька обласна військова адміністрація листом від 17.03.2025 № 03576/08-39 направила до Міндовкілля схему розташування Заказника.
Міндовкілля листом від 18.03.2025 № 11/11-02/999-25 звернулось до проєкту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» щодо уточнення векторних даних Заказника відповідно до листа Запорізької обласної військової адміністрації від 17.03.2025 № 03576/08-39.
Проєкт «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» листом від 09.05.2025 № 823 надало уточнені у векторному форматі 4 межі природно-заповідних об'єктів та оновлену версію шару з межами природно-заповідних об'єктів для подальшого оприлюднення. Відповідно до додатку 1 до вказаного листа проєктом «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» надано актуалізовані межі Заказника.
Міндовкілля листом від 14.05.2025 № 25/8-11/6724-25 надало до Держгеокадастру оновлену версію шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти щодо меж Заказника, зазначивши відомості про межі Заказника.
Держгеокадастр листом від 21.05.2025 № 24-28-0.204-4703/2-25 доручив державному підприємству «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії» розмістити оновлену версію шару «Природно-заповідний фонд» на національному геопорталі.
Позивач не погодився з бездіяльністю відповідача, вважаючи порушеними свої права та законні інтереси, звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої та третьої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
За змістом частин першої та другої статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.
За визначенням, наведеним у статті 43 ЗК України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Згідно статті 46 ЗК України до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.
Суд зазначає, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначено положеннями Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон № 2456-XII).
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2456-XII відносини в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2456-XII до природно-заповідного фонду України належать:
природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 7 Закону № 2456-XII, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 2456-XII, межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Отже, до встановлення в натурі межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У розумінні статті 8 Закону № 2456-XII збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У частині четвертій статті 52 Закону № 2456-XII наведено, що розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, у тому числі, шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов'язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.
Згідно з частиною третьою статті 53 Закону № 2456-XII рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану», для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки i порядку утворено Запорізьку обласну військову адміністрацію.
Станом на виникнення спірних правовідносин Запорізька обласна військова адміністрація є уповноваженим органом на затвердження меж Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай».
Судом було витребувано у Запорізької обласної військової адміністрації відомості щодо віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 до меж Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» та щодо їх виключення з меж Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай».
У відповідь Запорізька обласна військова адміністрація повідомила суд, що межі Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» з 1984 року по цей час не змінювалися. Будь які рішення щодо зміни площі або меж території заказника не приймалися. Інформація стосовно входження земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 до меж Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» відсутня.
Також, судом встановлено, що наразі відсутні визначені в натурі межі Ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», відтак, ідентифікацію території природно-заповідного фонду, достаменно наразі встановити неможливо.
Щодо наявності порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначені Законом України “Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №3613-VI Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Частинами 1-2 ст. 6 Закону №3613-VI передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Абзацами 1-2 ст. 9 Закону №3613-VI визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормами статті 10 Закону №3613-VI передбачено, що об'єктами Державного земельного кадастру є, зокрема обмеження у використанні земель та земельні ділянки.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №3613-VI внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель здійснюється у формі: державної реєстрації обмежень у використанні земель; внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією.
Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку №1051 визначено, що публічна кадастрова карта - частина програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за допомогою якої здійснюється надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру та оприлюднення у вигляді відкритих даних визначених Законом України “Про Державний земельний кадастр» відомостей.
Згідно з підпунктом 13 пункту 45 Порядку №1051 під час ведення Державного земельного кадастру можуть створюватися тематичні карти (плани), зокрема, карти (плани), що відображають інформацію, отриману в порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами.
Відповідно до підпункту 4-2 пункту 102 Порядку №1051 Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у пункті 23 цього Порядку, на підставі проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №483 затверджено Порядок інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами (далі - Порядок №483).
Згідно з положеннями пунктів 4, 12-1, 12-3 Порядку №483 взаємодія між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами здійснюється шляхом надання картографічної основи та іншої інформації Державного земельного кадастру для інших кадастрів та інформаційних систем, а також шляхом надання до Державного земельного кадастру геопросторових даних та інших матеріалів кадастрів та інформаційних систем.
Перелік відомостей, обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, наведено у додатку до Порядку №483.
Згідно пункту 26 додатку до Порядку №483 планово-картографічні та інші матеріали щодо розташування та режиму природоохоронних територій та об'єктів, інші дані Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду відносяться до відомостей, обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами.
Відповідальність за об'єктивність, достовірність та повноту даних інших кадастрів та інформаційних систем, розміщених на картографічній основі Державного земельного кадастру у вигляді інформаційних шарів та атрибутів, покладається на держателів таких кадастрів та інформаційних систем.
Згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614 (далі - Положення №614), Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень підпункту 105 пункту 4 Положення №614 Міндовкілля відповідно до покладених на нього завдань забезпечує відповідно до компетенції відображення в Інтернеті геопросторових даних та метаданих, а також безперешкодний доступ користувачів до Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі: забезпечує замовлення, створення, використання, оновлення, оприлюднення та виконання інших дій з геопросторовими даними та метаданими для територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх функціональних та охоронних зон, територій, зарезервованих з метою наступного заповідання, території Смарагдової мережі, водно-болотних угідь міжнародного значення, біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, забезпечує актуальність, достовірність, обґрунтованість, повноту, точність, відкритість, інтероперабельність геопросторових даних та метаданих, забезпечує доступ до своїх геопросторових даних та метаданих, інформаційну взаємодію з іншими держателями даних, у тому числі за допомогою сервісів геопорталів.
З урахуванням цих положень та виконання протоколу наради під головуванням Прем'єр-міністра України від 26 вересня 2019 р. «Питання функціонування державних кадастрів» адміністратором Державного земельного кадастру - державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» на офіційному вебсайті Держгеокадастру у розділі «Публічна кадастрова карта» було опубліковано Інформаційний шар «Природно-заповідний фонд».
Аналіз вищезазначених норм дає підстави зробити висновок, що розроблений інформаційний шар містить виключно інформаційний характер та не надає жодних підстав для обмеження права користування, володіння та розпорядження земельними ділянками.
Сторонами не заперечується, що позивачу земельні ділянки із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 належать на праві приватної власності, що підтверджується відповідними державними актами на право власності.
Матеріалами справи підтверджується, що Міндовкіллям після надходження адвокатського запиту представника позивача надано до Держгеокадастру оновлену версію Інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» до Публічної кадастрової карти з урахуванням земельних ділянок позивача із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816.
Держгеокадастр листом від 04.06.2025 № 3/1448 повідомив Міндовкілля про оновлення інформаційного шару «Природо-заповідний фонд» у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру. Земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 частково виключені з Інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України.
Суд зауважує, що наявні відомості в інформаційному шарі «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України за своєю правовою природою є довідковими та не можуть використовуватись як офіційне джерело інформації для визначення меж природно-заповідного фонду та застосування відповідних природоохоронних обмежень.
У позовній заяві та в ході проведення судових засідань позивачем не обґрунтовано, яким чином внесені відомості до інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти впливають на його права та законні інтереси. Не зазначено, як саме частково невірне геопросторове накладення інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» на Публічну кадастрову карту України в межах розташування земельних ділянок 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 заважає позивачу здійснювати його правомочності власника в частині володіння, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у Рішенні №6-зп від 25.11.1997 зазначив, що стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлює принцип, відповідно до якого, в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії та бездіяльність.
Разом з тим, Конституційний Суд України у зазначеному вище Рішенні вказав, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто, громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що рішення, дія чи бездіяльність порушують або обмежують права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому, потребують правового захисту в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
В розумінні КАС України, відповідно до приписів п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Отже, адміністративний позов подається собою для відновлення її прав, свобод та інтересів.
Враховуючи наведене, обов'язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів позивача є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем - суб'єктом владних повноважень, а також наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.
Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Такої ж позиції дотримується Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
Враховуючи викладене, судом не було встановлено порушення прав та законних інтересів позивача через часткове геопросторове накладення інформаційного шару “Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України на земельні ділянки із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені сторонами, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3, код ЄДРПОУ 39411771), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька обласна військова адміністрація (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 00022504), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.12.2025.
Суддя Л.Я. Максименко