12 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/23083/25
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") про визнання відповіді незаконною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України"), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати незаконною відмову ДП "Ліси України", в задоволенні запиту на інформацію на п.2,3 запиту ОСОБА_1 від 29.08.2025 за №394 "29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 1";
- зобов'язати ДП "Ліси України" надати ОСОБА_1 відповідь на його запит від 29.08.2025 за № 394 "29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 1".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.08.2025 звернувся спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") з запитом №394 "29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 1", в якому просив надати інформацію, яка перебуває у розпорядженні відповідача, проте на п.2,3 запиту відповідач відповіді по суті не надав, обмежившись загальними фразами, тому позивач вважає таку відповідь протиправною й такою, що порушує його право на доступ до публічної інформації, гарантоване Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації "Проти придурків та ідіотів".
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 заяву ОСОБА_1 щодо залучення Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залишено без задоволення.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 22.10.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові ОСОБА_1 повністю. ДП "Ліси України" вважає, що підприємством не порушено прав позивача на доступ до публічної інформації, а позивачем не доведено такого порушення.
17.10.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні, 31.10.2025, з 19.11.2025 по 03.12.2025 - у відпустці.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.08.2025 спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") із запитом №394 "29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 1", в якому з посиланням на статтю 34 Конституції України, частину 5 статті 6, пункт 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" позивач просив надати:
"1. Інформацію про дати та суми виплаченої оплати праці, винагороди, додаткового блага члену Наглядової ради ДП "Ліси України" Робертсу Стріпніексу.
2. Інформацію про дати, зміст та обсяг виконаної роботи членом Наглядової ради ДП "Ліси України" Робертсом Стріпніексом.
3. Копію актів приймання-передачі наданих послуг членом Наглядової ради ДП "Ліси України" Робертсом Стріпніексом за 2025 рік.".
У цьому запиті вказано примітку такого змісту: "Директор філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" Сергій Заєць, який 17.04.2025 проводив особистий прийому заявника в режимі онлайн (згідно з п.7 Порядку особистого прийому громадян Генеральним директором), вказував на особистісні дружні стосунки з Генеральним директором, та обіцяв сприяти заявнику в отриманні вказаної інформації. Однак слова не дотримав.
Також на особистому прийомі 01.04.2025 о 15:00 год. каб.102 у заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України ( ОСОБА_2 ), заявник озвучував дане питання, однак також жодної інформації не отримав. (загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа)".
12.09.2025 Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" (ДП "Ліси України") надано відповідь №5977/19-2025 ОСОБА_1 , Громадській організації "Проти придурків та ідіотів", в якій повідомлено, що за весь період роботи наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - Підприємство), починаючи з лютого поточного року і до дати надання відповіді на цей запит, відбулося шість засідань наглядової ради Підприємства, під час яких були розглянуті та вирішені ключові питання діяльності Підприємства, які згідно із Статутом Підприємства (далі - Статут) та Положенням про Наглядову раду Підприємства (далі - Положення) належать до компетенції наглядової ради Підприємства. Також усі члени наглядової ради Підприємства протягом всього періоду роботи активно працювали та продовжують на постійній основі брати участь в роботі комітетів наглядової ради Підприємства. Під час роботи в комітетах, члени наглядової ради безпосередньо опрацьовують усі проєкти документів, які, згідно з законом, та в межах визначеною Статутом та Положенням компетенції, вимагають затвердження та/або узгодження наглядової ради та на постійній основі здійснюють комунікації з керівним складом Підприємства щодо усіх ключових питань діяльності Підприємства, які стосуються компетенції наглядової ради Підприємства.
Додатком до зазначеної відповіді було долучено та направлено позивачу, Інформацію щодо дати та розміру виплат члену Наглядової ради ДП "Ліси України" Робертсу Стріпніексу за 2025 рік (лютий-липень).
Вважаючи відповідь відповідача на п.2,3 запиту протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (надалі також - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до частин 1-2 статті 7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI).
Згідно з ч.1 ст.1 цього Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, серед іншого, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VI).
Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно частиною 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частинами 1-2 статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини 5 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Як встановлено у частинах 1, 3 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Статтею 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач в своєму запиті від 29.08.2025 № 394 позивач просив надати:
1. Інформацію про дати та суми виплаченої оплати праці, винагороди, додаткового блага члену Наглядової ради ДП "Ліси України" Робертсу Стріпніексу.
2. Інформацію про дати, зміст та обсяг виконаної роботи членом Наглядової ради ДП "Ліси України" Робертсом Стріпніексом.
3. Копію актів приймання-передачі наданих послуг членом Наглядової ради ДП "Ліси України" Робертсом Стріпніексом за 2025 рік.".
Відповідаючи на запит позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" у листі від 12.09.2025 №5977/19-2025 обмежилось фактично наданням відповіді на п.1 вищезазначено запиту.
Суд зауважує, що пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону №2939-VI встановлено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації, яку несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, серед іншого - надання недостовірної, неточної або неповної інформації.
Відповідно до абзацу 5 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності, тобто неповні або перекручені.
Неповною є інформація, яка задовольняє лише частину запиту, без належно оформленої відмови у задоволенні решти запиту.
Розпорядник публічної інформації повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит. Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
Водночас, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків та не бути знищеною після закінчення строків зберігання. Стосовно не суб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.
Розпорядник повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит.
Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду 25 червня 2019 року по справі №9901/925/18 викладено правову позицію, згідно з якою розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
Отже, розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив, яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
Зазначене відповідає висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №9901/381/20 та від 02.04.2020 року у справі №9901/22/20.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що інформація в листі від 12.09.2025 №5977/19-2025, надана відповідачем на запит позивача від 29.08.2025, містить не повну інформацію, оскільки відповідач не зазначив обґрунтованих підстав неможливості задовольнити інформаційний запит позивача, зокрема в частині що стосується на п.2,3 запиту.
Відповідач не спростував те, що він є належним розпорядником інформації, запитуваної позивачем, не надав належних доказів відсутності у нього запитуваної позивачем інформації/документів.
З огляду на це суд приходить до висновку, що надану позивачу відповідь на його запит слід визнати протиправною та зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України") повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 29.08.2025 за № 394 "29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 1" в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" та надати відповідь за наслідками розгляду запиту з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") (вул. Руставелі Шота, 9А,м. Київ,01001, ЄДРПОУ: 44768034), про визнання відповіді незаконною, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною відповідь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України"), викладену в листі від 12.09.2025 №5977/19-2025 на п.2,3 запиту ОСОБА_1 від 29.08.2025 за № 394 "29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 1".
Зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України") повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 29.08.2025 за № 394 "29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 1" в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" та надати відповідь за наслідками розгляду запиту з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
12.12.25