04 грудня 2025 рокуСправа № 160/30772/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка А.В.
при секретарі судового засідання - Коростильові П.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Соборного відділу Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (пр.Дмитра Яворницького, 21а, м.Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 34984523) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
24 жовтня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі, що полягає у нерозгляді заяви від 16.09.2025 р. та неповерненні помилково сплачених коштів.
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Соборного ВДВС щодо утримання коштів у сумі 1700 грн, отриманих у межах виконавчого провадження № 76464241;
- визнати незаконною та скасувати постанову ДВС, на підставі якої стягували кошти, оскільки вона скасована судом і провадження закрито;
- зобов'язати Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути 1 700 грн за наступними реквізитами: Отримувач: Лазарєва Катерина Вячеславівна IBAN: НОМЕР_2 Банк: АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» (Monobank) ІПН отримувача: 3673401324.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.11.2024 р., 17 000 грн були перераховані на рахунок територіального центру комплектування, а 1700 грн залишилися на рахунках Державної виконавчої служби. 16.09.2025 року позивач звернувся до Соборного відділу ДВС із заявою про повернення помилково сплачених коштів. Відповіді на вказану заяву позивач не отримав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2025р. позов залишено без руху. Встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме надати до суду належним чином нотаріально посвідчену довіреність від ОСОБА_2 на представництво її інтересів у даній справі або подати уточнену позовну заяву, в якій викласти позовні вимоги щодо захисту власних прав та інтересів позивача.
17 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
20 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про долучення документів до справи.
20 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі щодо нерозгляду заяви Позивача від 16.09.2025 р. та неподання до Казначейства висновку/подання на повернення коштів;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Позивача ОСОБА_1 безпідставно набуті активи (грошові кошти) у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень (як виконавчий збір та витрати виконавчого провадження), які були утримані в межах виконавчого провадження №76464241.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025р. у задоволенні клопотання про залучення Головного управління Державної казначейської служби України як другого відповідача та у прийнятті уточнених позовних вимог в частині стягнення коштів з Державного бюджету України відмовлено. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 04.12.2025р. о 13:00 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №10.
Крім того, цією ухвалою витребувано у Соборного відділу Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса):
- засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №76464241;
- докази (за наявності) розгляду заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів;
- докази (за наявності) повернення коштів у сумі 1700,00 грн. у межах ВП№76464241;
- докази щодо підстав стягнення 1700,00 грн. з позивача.
Ухвала від 26.11.2025р. та повістка про виклик до суду на 04.12.2025р. отримана відповідачем 26.11.2025р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
27 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про підтвердження отримання судової повістки та намір взяти участь у судовому засіданні.
Відповідно до протоколу судового засідання від 04.12.2025р., у судове засідання з'явився позивач. Судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду. Позов задоволено частково.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність та допустимість доказів, суд зазначає таке.
Суд встановив, що рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 06.06.2025р. у справі №201/5305/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задоволено частково, а саме: скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №78/6/10931 від 06.09.2024р.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження Соборного відділу Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.11.2024р. ВП №76464241 виконавче провадження з примусового виконання постанови №78/6/10931 від 06.09.2024р. про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн. закінчено.
Суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Соборного відділу Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про повернення помилково сплачених коштів, в якій просить повернути йому суму 1700,00 грн., що перебуває на рахунках Державної виконавчої служби, відповідно до ч.1 ст.296 КУпАП та Порядку повернення коштів, затвердженого наказом Мінфіну №787 від 03.09.2013р.
Відповіді на вказану заяву матеріали справи не містять.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженийнаказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787(далі - Порядок № 787).
Згідно з п. 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Згідно з п. 10 Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм статті 253 та частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Міністерство юстиції є органом, який відповідно до пп. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету зобов'язаний забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Отже, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, тобто органу державної виконавчої служби, на підставі заяви про повернення коштів з бюджету.
Як встановив суд, ОСОБА_1 звернувся до Соборного відділу Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про повернення помилково сплачених коштів, в якій просить повернути йому суму 1700,00 грн., що перебуває на рахунках Державної виконавчої служби, відповідно до ч.1 ст.296 КУпАП та Порядку повернення коштів, затвердженого наказом Мінфіну №787 від 03.09.2013р.
Матеріали справи свідчать, що станом на момент розгляду справи заяву позивача про повернення помилково сплачених коштів Соборним відділом державної виконавчої служби у м. Дніпрі не розглянуто, жодної відповіді позивачу не надано.
Ухвала суду від 26.11.2025 р. в частині надання доказів розгляду заяви, повернення коштів у сумі 1700,00 грн., не виконана, відзив на позовну заяву до суду не подано.
Суд враховує, що частиною четвертою статті 159 КАС України закріплено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач, отримавши заяву позивача був зобов'язаний у встановлений законом строк її розглянути, надати обґрунтовану відповідь та в разі наявності правових підстав оформити та направити до органу Казначейства відповідне подання на повернення коштів.
Вказані обставини свідчать про протиправну бездіяльність органу державної виконавчої служби, яка порушує права позивача на належний розгляд питання щодо повернення коштів.
Разом з тим, оцінюючи заявлену вимогу про оскарження неподання до органу казначейства висновку/подання, суд зазначає, що така вимога є передчасною.
Відповідно до Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органу, що контролює справляння відповідного платежу, тобто у даному випадку органом державної виконавчої служби, на підставі заяви, що має містити перелік необхідної інформації.
На час розгляду справи відповідач не виконав усіх необхідних дій, передбачених Порядком № 787, а саме не розглянув заяву позивача, відтак не перевірив дотримання усіх умов для оформлення подання до органу Казначейства.
Згідно з п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, можливість суду зобов'язати відповідача вчинити певні дії, або прийняти певне рішення, може бути обмежена у зв'язку з такими обставинами: 1. для прийняття такого рішення, чи вчинення дій, виконано не всі умови, визначені законом; 2. прийняття такого рішення передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (дискреційні повноваження).
Суд встановив, що повноваження щодо звернення з поданням не є дискреційними, оскільки законодавство не надає суб'єкту владних повноважень вільного адміністративного розсуду у цих питаннях, разом з цим, відповідач не перевірив, чи для прийняття такого рішення, чи вчинення дій, виконано всі умови, визначені законом.
Отже, оскільки для повернення коштів не встановлено всі необхідні умови, суд відмовляє у позовних вимогах у частині оскарження неподання до органу казначейства висновку/подання.
При цьому, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З метою захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Соборний відділ Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) розглянути заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплачених коштів.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з викладених вище підстав.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Соборного відділу Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про повернення помилково сплачених коштів.
Зобов'язати Соборний відділ Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) розглянути заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплачених коштів.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції відповідно до ст.272 КАС України.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення відповідно до ч.6 ст.287 КАС України.
Повний текст складено 11.12.2025 р.
Суддя А.В. Савченко