09 грудня 2025 рокуСправа №160/2174/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя - Букіна Л.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Котляревська Г.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши заяву позивача в порядку ст 383 КАС України у справі №160/2174/25 за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Дніпропетровським окружним адміністративним судом 02.04.2025 року у порядку письмового провадження прийнято рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від позивача 24.10.25 року надійшла заява про визнання протиправними дій відповідача, вчинені на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року у справі № 160/2174/25.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно дост.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх висновках, викладених в рішеннях від 28.11.1999 по справі «Вгитагезси V. Котапіа» («Брумареску проти Румунії») та від 24.07.2003 по справі «КуаЬукН V. Киззіа» («Рябих проти Росії»), зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Відповідно до ч.1, 4, 5, 6 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Враховуючи положення статті 383 КАС України, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2020 у справі №2804/2076/17 постановлено, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Подана заява обгрунтована позивачем тим, що Головним управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 від відповідача не надходили (лист від 13.10.2025 року).
Для встановлення обставин виконання рішення суду ухвалами суду від 03.12.2025 року зобов'язано відповідача та Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надати до суду докази виконання рішення суду та отримання від ІНФОРМАЦІЯ_1 довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року.
На вимогу суду Головним управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надано докази того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, довідки про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_3 (ФД-106763), які отримано ним 16.10.2025 року та зареєстровано в підсистемі електронного документообігу за № 4188/5. Отримані довідки долучені до матеріалів електронної пенсійної справи.
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач виконав рішення суду від 02.04.2025 року у справі № 160/2174/25. А тому, в діях відповідача не вбачається протиправних дій та порушення ним прав позивача, а тому відсутні підстави для задоволення поданої заяви.
Встановлені у судовому засіданні обставини щодо допущення описок щодо складення вказаних довідок не свідчать, що такі дії відповідача є умисними з метою ухилення від виконання рішення суду, а тому не можуть свідчити про їх протиправність.
На підставі викладеного, керуючись ст. 248, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 про визнання протиправними дій відповідача, вчинені на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року у справі № 160/2174/25 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складений 11.12.2025 року.
Суддя Л.Є. Букіна