11 грудня 2025 рокуСправа №160/28940/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо самовільного поновлення на військовому обліку ОСОБА_1
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 з 17.02.2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було визнано не придатним до військової служби за станом здоров'я та виключено з військового обліку на підставі ст.54 "а" гр.ІІ Наказу МОУ №402-2008, про що зазначено у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 . Проте при перевірці документів працівниками ТЦК та СП позивачу було повідомлено, що він є військовозобов'язаним та перебуває на обліку та йому необхідно з'явитись до ТЦК та СП для проходження ВЛК. Окрім того вказано про наявність порушення військового обліку та перебування у розшуку. Завантажився додаток Резерв+ позивачем дійсно з'ясовано, що він має статус військовозобов'язаного та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо автоматичного поставлення його на облік.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 . Службові примітки: автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.2025 до постанови КМУ №932. 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, яким було внесено зміни до Закону № 2232-XII. Відповідно до вищевказаних змін, а саме положень п.2 ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які в тому числі прибули після відбування покарання з установ виконання покарань. Також, згідно ч.4 ст.39 Закону №2232-XII, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Отже, у зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було розширено коло осіб, щодо яких діє військовий обов'язок і які можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Вказаний закон поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, в тому числі й на тих, які були раніше виключені з військового обліку як засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його існуючих конституційних прав і свобод. Також, у позовній заяві позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б дозволяли стверджувати, що виключення з військового обліку особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, може вважатися саме правом особи, що не може бути скасоване або змінене.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно копії Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 17.02.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :
п.7 - 17.02.2022 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби в виключенням з військового обліку ст.54 а гр.ІІ наказу МОУ №402-2008.
п.8 - призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 зарахований у запас 30.05.2008 абз.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за досягненням 25 річного віку.
п.9 - не підлягає повторному медичному пересвідченню.
п.13 - взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 14.02.2022; виключено з військового обліку військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_5 17.02.2022 п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
п.14 - 17.02.2022 року виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно витягу Резерв+ Військово-обліковий документ, сформованого 23.09.2025 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 має статус військовозобов'язаного та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також наявне повідомлення "Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку". Причина розшуку: не уточнили дані до 16.07.2024. Дата початку розшуку: 27.06.2025.
Також наявні відомості: постанова ВЛК -; група інвалідності - ; причина -; дата ВЛК -; діє до -; звання рекрут; ВОС 999; номер в реєстрі Оберіг 170520251425232400008. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки. Дата уточнення даних: 21.05.2024 Дані уточнено вчасно.
Листом від 04.08.2025 року №11546 ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянуто адвокатський запит представника позивача від 24.07.2025р. стосовно ОСОБА_1 та повідомлено, що стосовно нього в порядку п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 внесено відомості про порушення правил військового обліку за неуточнення персональних даних у встановлений законодавством строк.
Під час розгляду справи судом досліджено: витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" станом на 04.09.2025 згідно якого відносто ОСОБА_1 відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні; копії медичних документів.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо поновленні на військовому обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Отже, відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч.5 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз.1 п. 81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 151 цього Порядку та підпункті 101 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 101 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Згідно з абзацами першим та другим п.15 Порядку № 1487 за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі органи реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з ч.2 ст.13 Закону №1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого володільцем Реєстру.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Тобто, вказаний Закон визначає та покладає певні права та обов'язки на відповідача, у т.ч. щодо внесення актуальних відомостей про особу до Реєстру.
Частиною 1 ст.9 Закону №1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості по себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (ч.1 ст.141 Закону №1951-VIII).
«Резерв+» є мобільним застосунком для уточнення облікових даних та отримання обмеженої інформації з «Оберіг» (Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
У пункті 8 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2024 №559 «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів» вказано, що військово-обліковий документ в електронній формі містить відомості з Реєстру.
Отже, джерелом інформації, яку особа отримує із мобільного застосунку «Резерв+», та інформації, що міститься у військово-обліковому документі в електронній формі, є Реєстр.
Частиною 5 ст.1 Закону №2232-ХІІ визначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Так, відповідно до п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, виключенню з військового обліку у відповідних ТЦК підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби та до їх військово-облікового документа вносяться відповідні дані.
Відповідно до п. 1.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Як передбачено п. 3.8. Положення про ВЛК, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
- "Придатний до військової служби";
- "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
- "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Цій нормі кореспондують положення п. 20.3. б Положення про ВЛК - при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку.
Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, затверджений додатком №1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністерством оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Розклад хвороб).
Згідно з п."а" ст.54 графи ІІ Розкладу хвороб непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку є особи у разі таких хвороб зі значними порушеннями функцій: хвороби печінки К70-К77 (алкогольна хвороба печінки, токсичне ураження печінки, печінкова недостатність; хронічні гепатити, фіброз та цироз); хвороби жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози К80-К87 (холецистит, холангіт, панкреатит та інші).
Згідно відмітки у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 17.02.2022 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку ст.54 а гр.ІІ наказу МОУ №402-2008.
п.13 - взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 14.02.2022; виключено з військового обліку військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_5 17.02.2022 п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
На час виключення позивача з військового обліку був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі - Порядок № 921).
Відповідно до п. 56 Порядку № 921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством. Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
В подальшому Порядок № 921 втратив чинність у зв'язку з прийняттям Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Таким чином, визначена Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" підстава для виключення позивача з військового обліку, а саме визнання його непридатним до військової служби ВЛК, була дотримана.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 зауважив, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
У зв'язку з тим, що позивача вже було правомірно виключено з військового обліку на підставі постанови ВЛК, запис у Реєстрі призовників має бути приведений у відповідність на підставі цієї постанови і запису у військово-обліковому документі (тимчасовому посвідченні), без потреби у додаткових діях або повторному огляді.
Отже, після виключення позивача з військового обліку на підставі п."а" ст.54 графи ІІ Розкладу хвороб, як непридбаного до військової служби, без визнання підробленими відповідних документів чи переогляду зі встановленням іншого медичного діагнозу відповідач не мав правових та фактичних підстав повторно взяти його на військовий облік. То ж, оскільки відомостях застосунку «Резерв +» станом на 23.09.2025 позивач обліковується як військовозобов'язаний, відомості щодо розпорядчих документів, на підставі яких відповідач поновив позивача на військовому обліку невказані, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про протиправність оскаржуваних дій відповідача.
Крім того, судом встановлено, що у позивача наявне порушення правил військового обліку, а саме "не уточнили дані до 16.07.2024".
Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Закон № 3633-IX набрав чинності 18.05.2024 року, отже, останнім днем уточнення даних є 16.07.2024 року.
Позивач оновив персональні дані 21.05.2024, тобто у визначений законодавством строк.
Також відповідачем у відзиві на позов зазначено, що позивача поновлено на військовому обліку у зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII, яким було розширено коло осіб, щодо яких діє військовий обов'язок і які можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави - які були раніше виключені з військового обліку як засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Проте зазначене не підтверджується матеріалами справи, оскільки позивача було виключено з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України Про військовий обов'язок та військову службу - які визнані непридатними до військової служби.
Жодних доказів того, що позивач є особою, яка була раніше виключена з військового обліку як засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, матеріали справи не містять, відповідачем надані не були.
Окрім того, згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" станом на 04.09.2025, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності щодо ОСОБА_1 відсутні.
Беручи до уваги досліджені судом докази, та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджується, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в виключенням з військового обліку ст.54 а гр.ІІ наказу МОУ №402-2008, поновлення позивача на військовому обліку є протиправним.
Суд, враховуючи норми частини 8 та 9 статті 5 Закону № 1951-VIII, звертає увагу суб'єкта владних повноважень на покладений Законом обов'язок забезпечити ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
При цьому слід зауважити, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів це єдина інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України, тому відповідач, як повноважний орган ведення Реєстру, не може уникати вчинення дій щодо внесення актуальних даних особи відповідно її облікових даних, зокрема і за заявою такої особи.
У спірному випадку позивач має обліковуватись у такому Реєстрі, як особа непридатна до військової служби, з виключенням з військового обліку, що відповідачем не спростовано під час розгляду цієї адміністративної справи.
Відповідач всупереч приписам закону, своїми протиправними діями поновив позивача на військовому обліку, а тому, визнаючи дії відповідача протиправними, суд повинен в силу закону застосувати такий спосіб захисту порушеного права, який спонукає відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
Конституційний Суд України у своїх рішенням неодноразово висловлював правовий висновок про те, що гарантування ефективного поновлення в правах забезпечується, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, яке за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та здійснюється на основі принципу верховенства права; держава має запровадити таку процедуру перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки.
Водночас, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів-владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 51 встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме на відповідача покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача сплачену ним суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на військовому обліку військовозобов'язаних.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про виключення його з військового обліку, відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 17.02.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова