01 жовтня 2025 року Справа № 160/20397/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
за участі секретаря судового засідання Буснюк В.В.
за участі:
представника позивача (ВКЗ) Сікачова С.Ю.
представника відповідача Ярмолич К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/20397/25 за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
14.07.2025 року Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2025 року №0282150415.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, вказує на порушення процедури проведення камеральної перевірки та недотримання вимог оформлення результатів такої перевірки, що свідчить про протиправність прийнятого за наслідками такої перевірки податкового повідомлення-рішення. Також позивач зазначає, що податковим органом порушено строки давності під час розрахунку штрафних санкцій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № . Розглядати справу вирішено за правилами загального позовного провадження.
05.08.2025 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що незначні процедурні порушення жодним чином не нівелюють факт порушення вимог податкового законодавства щодо дотримання строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, а отже прийняте за результатами податкове повідомлення рішення є обґрунтованим та правомірним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/20397/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 01.10.2025 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
В судовому засіданні 01.10.2025 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль».
За результатами камеральної перевірки 21.04.2025 року складено акт про результати камеральної перевірки Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток з 01.01.2025 року по 21.04.2025 року № 22117/04-36-04-15/00130850.
Камеральною перевіркою позивача встановлено порушення АТ «КТЦ» вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 ст. 57, пункту 50.1 ст. 50, пункту 57.3 ст. 57, пункту 100.6, пункту 100.7 ст. 100 Податкового кодексу України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток.
01.05.2025 року позивачем направлено заперечення на висновки акту камеральної перевірки від 21.04.2025 року № 22117/04-36-04-15/00130850.
15.05.2025 року за результатами розгляду заперечень відповідачем надано відповідь в якій зазначено про правомірність висновків камеральної перевірки та їх відповідність нормам чинного законодавства.
22.05.2025 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0282150415, відповідно до якого позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 1 673 357,08 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу позивача без задоволення.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.
Згідно із підпунктом 14.1.157 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.
Згідно із пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Стаття 100 Податкового кодексу України регулює питання розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Відповідно з пунктом 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Пунктом 100.7 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
В даному випадку, податковий орган за результатом проведеної камеральної перевірки встановив несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань у сумі 16 733 571,28 грн.
В судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.02.2025 року позивачем було погашено борг у сумі 16 733 571,28 грн., на який було нараховано штрафну санкцію за рішеннями, якими узгоджено суму грошового зобов'язання у розмірах: 7 762 750,04 грн. по ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року у справі №2а-10552/09/0470 за період з 07.01.2009 року по 07.02.2025 року, 8 551 392,24 грн. згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2012 року у справі №201-вр-13/804/692/13-а за період 19.11.2012 року по 07.02.2025 року, 419 429 грн. на податкове повідомлення-рішення №0001612202 від 29.09.2015 року за період з 26.06.2024 року по 07.02.2025 року.
Позивачем в позовній заяві було зазначено про ігнорування відповідачем судових рішень про розстрочку і мораторій та відновлення старих зобов'язань які було тимчасово заморожено (відстрочено або розстрочено), або фактично не підлягало виконанню внаслідок дії судових рішень чи процедури банкрутства.
При цьому, позивачем не наведено жодного доводу та розрахунку податкових зобов'язань, періоду виникнення та/або сплати, які б свідчили про протиправність зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу, передчасність такого зарахування, прощення боргу на погашення якого було направлено кошти та т.п.
В свою чергу, відповідач, керуючись положеннями статті 87 Податкового кодексу України правомірно зарахував кошти, сплачені позивачем, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати визначеного платником податку та нарахував штрафну санкцію у розмірі 10% у сумі 1 673 357,08 грн. за порушення терміну сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Щодо доводів позивача про допущення математичної помилки при визначенні суми штрафної санкції за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд зазначає наступне.
Так, сума несвоєчасно сплачених узгоджених податкових зобов'язань становить 16 733 571,28 грн.
В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні розмір штрафної санкції становить 10% від суми та має складати 1 673 357, 13 грн., а той час як містить суму 1 673 357,08 грн., що на 5 копійок менше необхідної суми.
На переконання суду така помилка є незначною та, враховуючи, що вона призвела до зменшення штрафної санкції а не її збільшення, не порушує права позивача та не впливає на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог статті 102 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов'язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов'язання у повному обсязі.
Отже, з урахуванням того, що обов'язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 124 Податкового кодексу України є сплата грошового зобов'язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов'язання.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов'язань.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформувала такий висновок: датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (стаття 124 в новій редакції) за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов'язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 10.05.2018 у справі №820/3544/17, від 05.06.2018 у справі №824/760/17-а, від 02.10.2018 у справі №820/3543/17, від 05.07.2019 у справі №820/11541/13-а, від 29.01.2019 у справі №820/495/18, від 24.05.2022 у справі №280/928/20 про те, що нарахування штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, й відлік такого строку пов'язується не з днем фактичної сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, а саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.
Для забезпечення узгодженості судової практики з висновками, викладеними у цій постанові, Верховний Суд зазначив, що наведені висновки щодо застосування норм права повинні враховуватися судами під час вирішення тотожних спорів незалежно від того, чи у даній постанові перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.
Наведений правовий висновок міститься у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі №821/850/18.
Отже, обчислення строку у 1095 днів здійснюється з дати сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, що за обставин цієї справи мало місце 07.02.2025 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність порушення відповідачем вимог статті 102 Податкового кодексу України як при проведенні камеральної перевірки так і при ухваленні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що висновки контролюючого органу знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2025 року №0282150415 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 243, 245-247, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 10 жовтня 2025 року.
Суддя С.І. Озерянська