м. Вінниця
12 грудня 2025 р. Справа № 120/15288/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в справі за позовом: ОСОБА_1 до: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань про: визнання протиправним та скасування рішення
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення.
11.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивачки до суду надійшла заява про відвід судді Віятик Н.В., яка обумовлена тим, що виключно з вини судді позивач адвокат Криворучко Л.С. не може надати суду докази у вигляді показів свідків, і не може довести перед судом переконливість доводів щодо відсутності у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку; суддя поставила позивача Криворучко Л.С. в завідомо нерівне становище із опонентами у справі - відповідачем КДКА Вінницької області та третіми особами; суддя зацікавлена в необ'єктивному розгляді справи без дослідження доказів у вигляді показів свідків, що привело до порушення права позивача ОСОБА_1 на змагальність судового процесу та свободи надання позивачем ОСОБА_1 своїх доказів до суду, позбавлення права бути почутою та заслуханою, позбавлення права на участь у судових засіданнях у власній справі.
Ухвалою судді Віятик Н.В. від 11.12.2025 заявлений судді відвід визнано необґрунтованим.
Частиною 4 ст. 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 року для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Комара П.А.
За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною 11 ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Надаючи власну оцінку мотивам, з яких заявлено відвід, суддя виходить з такого.
Положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.11.2006 у справі Білуха проти України зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Серед Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23), які мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів, зазначено об"єктивність судді, яка є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів встановлено, що на застосування принципу об'єктивності, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, зокрема в тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Дослідивши наведені заявником доводи, суд вважає такі необґрунтованими, формальними та такими, що не можуть бути прийняті до уваги.
Як слідує із заяви про відвід, суддя Віятик Н.В., на переконання заявника, умисно бажає з порушенням закону зекономити час та прискорити розгляд справи, а не здійснювати об'єктивний розгляд справи з дослідженням доказів у вигляді показів свідків тощо, що безумовно вплине на результати розгляду справи.
Так, з мотивів заяви про відвід судді слідує, що фактично сторона позивача непогоджується із процесуальним рішенням головуючої судді у справі, а саме з ухвалою від 10.12.2025, якою відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про призначення справи №120/15288/25 до розгляду за правилами загального позовного провадження та клопотання про виклик свідків.
Тобто, доводи заяви про відвід судді фактично зводяться до незгоди із процесуальним рішенням судді.
В той час, відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені представником позивача у заяві про відвід мотиви не відносяться до визначених статтями 36, 37 КАС України підстав для відводу (самовідводу) судді та не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді у розгляді справи.
Будь-яких інших підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б перешкоджали судді Віятик Н.В. брати участь у розгляді цієї справи судом не встановлено.
Враховуючи наведене, заява про відвід задоволенню не підлягає.
Дане питання розглянуто суддею у порядку письмового провадження, враховуючи наявність передбачених ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України умов для такого розгляду.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні заяви представника позивачки про відвід судді Віятик Наталії Володимирівни у справі №120/15288/25 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович