Справа № 761/42637/25
Провадження № 1-кп/761/4154/2025
03 грудня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №62023100130001854 від 22 листопада 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Києві, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року у справі №757/49011/25-к ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
У судовому засіданні, прокурором було заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 60 діб.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечували щодо продовження строку запобіжного заходу та просили суд не продовжувати запобіжний захід.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, суд дійшов наступних висновків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідка та потерпілого доведені стороною обвинувачення.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків, інших учасників провадження.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує слідчого суддю, суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід змінити запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- продовжити зберігання у органі ДМС свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити до 03 лютого 2026 року, включно.
На ухвалу протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга.
Суддя ОСОБА_1