Рішення від 12.12.2025 по справі 369/13348/22

Справа № 369/13348/22

Провадження № 2/369/471/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Іларіонова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/13348/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року представник позивача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» - адвокат Пазюра О.О. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу.

Свої вимоги мотивували тим, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1384/27829.

Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (згідно п. 1.1 договору).

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ (згідно п. 1.2 договору).

Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до п. 7 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ та п. 1.3 Договору передбачено, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Між Позивачем та Відповідачем, укладено Типовий договір розподілу природного газу, особовий рахунок № НОМЕР_1 . Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є фактичний відбір газу за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Крюківщина, вул. Подільська, буд. 12.

Відповідно до п. 2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку визначені цим Договором.

Згідно п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Як зазначає позивач, в порушення умов договору та нормативних актів Відповідачем не проведена оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період з 01 березня 2020 року по 07 лютого 2022 року утворилась заборгованість в розмірі 3766,71 грн. про що свідчить розрахунок боргу.

У зв'язку із вказаним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 3766,71 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 28 грудня 2022 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дяченка В.В. щодо повторного автоматичного розподілу справи №140 від 25 вересня 2023 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2023 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. від 25 вересня 2023 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з'явилася, просила розглядати справу за правилами спрощеного провадження без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подала, причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються Цивільним кодексом України, Кодексом газорозподільних систем, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824 та Законом України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (ч. 1 ст. 6 Закону). Відповідно до статті 1 Закону Виконавцем комунальної послуги є суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 ч. 1 Закону), споживачем житлово-комунальних послуг (далі - споживач) є індивідуальний або колективний споживач (п. 13 ч. 1 Закону).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частина 1 ст. 13 Закону передбачає, що Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1384/27829.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (згідно п. 1.1 Договору).

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ (згідно п. 1.2 Договору).

Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ та п. 1.3 Договору передбачено, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що між АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» та ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу, особовий рахунок № НОМЕР_1 , шляхом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) через фактичний відбір газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 13 Закону, якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі строки та порядку визначені цим Договором.

Згідно положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Згідно вимог п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачується споживачем рівномірними частинами протягом календарного року.

Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єкту) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуг розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 1 глава 6 розділу VI Кодексу).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Згідно постанови НКРЕКП № 3025 від 24 грудня 2019 року з наступними змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 24 червня 2020 року №1163, тариф на послуги розподілу природного газу з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно складає 0,78 грн. за 1 м?на місяць без ПДВ, крім того ПДВ 0,156 грн., що разом становить 0,936 грн. з ПДВ. З 01 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року складає 0,81 грн. за 1 м? на місяць без ПДВ, крім того ПДВ 0,162 грн., що разом становить 0,972 грн. з ПДВ.

Згідно постанови НКРЕКП №2452 від 16 грудня 2020 року тариф на послуги розподілу природного газу з 01 січня 2021 року складає 1,45 грн. за 1 куб.м на місяць без ПДВ, крім того ПДВ 0,29 грн., що разом становить 1,74 грн. з ПДВ.

Згідно постанови НКРЕКП №2752 від 22 грудня 2021 року тариф на послуги розподілу природного газу з 01 січня 2022 року складає 1,45 грн. за 1 куб.м на місяць без ПДВ, крім того ПДВ 0,29 грн., що разом становить 1,74 грн. з ПДВ.

Згідно пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

При цьому за приписами п. 4 Глави 6 розділу VI Кодексу для побутових споживачів на об'єктах у яких відсутнє споживання природного газу протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність визначається Оператором ГРМ на рівні планових об'ємів споживання, що розраховуються виходячи з групи споживання побутового споживача відповідно до додатка 1 Кодексу ГРМ.

З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (Об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 39 куб.м для об'єкта побутового споживача на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб.м - для об'єкта побутового споживача на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб.м. - для об'єкта побутового споживача на якому природний газ використовується комплексно у тому числі для опалення або об'єкта споживача, що не є побутовим.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6 розділу VI Договору розподілу природного газу).

Згідно пп. 1 п. 7.4 Договору Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені Договором.

Відповідно до п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ «припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача…».

Згідно п. 8.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Частина 1 ст. 9 Закону передбачає, що Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 10 Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З поданого суду розрахунку встановлено, що у порушення умов договору відповідачем не проводилась оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період з 01 березня 2020 року по 07 лютого 2022 року утворилась заборгованість в розмірі 3766,71 грн.

Відповідачем не надано доказів того, що нею у повному обсязі виконано зобов'язання та сплачено кошти за надані їй послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» заборгованість за послуги розподілу природного газу у розмірі 3766 (три тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 71коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»: ЄДРПОУ: 20578072, адреса місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА

Попередній документ
132565852
Наступний документ
132565854
Інформація про рішення:
№ рішення: 132565853
№ справи: 369/13348/22
Дата рішення: 12.12.2025
Дата публікації: 15.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 26.12.2022
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
14.11.2023 12:15 Києво-Святошинський районний суд Київської області