Справа № 369/5159/24
Провадження № 2/369/1982/25
05.12.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/5159/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позов мотивовано тим, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом з Управління «Центр надання адміністративних послуг» відділу з питань реєстрації/зняття місця проживання громадян, формування і ведення реєстру територіальних громад.
Позивач зазначає, що у квартирі зареєстровані ще шість осіб, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї. Вказує, що для здійснення приватизації квартири необхідні заяви всіх зареєстрованих осіб, проте отримати згоду ОСОБА_2 неможливо, оскільки вона фактично відсутня у квартирі понад 17 років, що підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 07 лютого 2024 року. Зазначає, що місцезнаходження відповідача невідоме, зв'язок із нею відсутній, паспортні дані членам сім'ї невідомі, що унеможливлює отримання її згоди та перешкоджає реалізації права позивача на приватизацію квартири.
У зв'язку з наведеним позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 27 березня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №1469 від 10 жовтня 2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10 жовтня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином. Подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подала, ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками не отримала, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Києво-Святошинської районної Ради народних депутатів Київської області від 20 вересня 1988 року № 231/5 «Про затвердження спільного рішення адміністрації та профкому радгоспу ім. Шевченка про надання житлової площі працівникам у с. Гореничі», затверджено спільне рішення адміністрації та профкому радгоспу ім. Шевченка від 11 серпня 1988 року № 22/5 про надання жилої площі ОСОБА_3 , склад сім'ї якої становить п'ять осіб, надано чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 47,56 кв.м.
На підставі довіреності серії НТА №119804 від 18 січня 2024 року ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси у питаннях приватизації та оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа Управління «Центр надання адміністративних послуг» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області № 04-49/4592, наданого на адвокатський запит №1-03/09 від 03 вересня 2021 року, встановлено, що згідно з відомостями відділу з питань реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання громадян за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 7 (сім) осіб, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до довідки Управління «Центр надання адміністративних послуг» відділу з питань реєстрації/зняття місця проживання громадян, формування і ведення реєстру територіальних громад Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області № 04-19/592 від 18 березня 2024 року, згідно картотеки реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату видачі довідки, зареєстровано 6 (шість) осіб: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно Акта обстеження житлово-побутових умов проживання складеного 07 лютого 2024 року депутатом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Куріненко Г.А., за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає та не бере участі в утриманні квартири за вказаною адресою. Зі слів мешканців будинку, близько 15 років вони не мають жодної інформації про вказану особу, її місцезнаходження невідоме.
Згідно із ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та розпоряджання майном.
Згідно ст. 379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до закону 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплені принципи непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач втратила право користування жилим приміщенням, добровільно залишивши жиле приміщення і без поважних причин в ньому не проживаючи, що дає суду підстави для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 391, 405 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА