12 грудня 2025 року м. Харків Справа №922/4946/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,
розглянувши матеріали заяви відповідача - Приватного підприємства «Золота Нива 1» про ухвалення додаткового рішення (вх.№13581)
за апеляційною скаргою відповідача - Приватного підприємства «Золота Нива 1» (вх.№2064Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ», м. Полтава,
до Приватного підприємства «Золота Нива 1», Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Забавне,
про стягнення 607702,18 грн,-
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Приватного підприємства «Золота Нива 1» (64333, Харківська обл., Ізюмський р-н., с. Забавне, вул. Харківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 33897138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» (36034, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Половки, буд. 70, код ЄДРПОУ 33190684) заборгованість з оплати товару у сумі 304333,56 грн, штраф у сумі 76083,39 грн, пеню у сумі 51111,36 грн, 3% річних у сумі 15708,61 грн, інфляційні втрати у сумі 84381,87 грн, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 9115,53 грн. В частині заявленого до стягнення штрафу у сумі 76083,39 грн - відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 року (повний текст складено 27.11.2025 року) у справі №922/4175/23 рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у позові відмовлено.
В решті рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23 залишено без змін.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» (36034, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Половки, буд. 70, код ЄДРПОУ 33190684) на користь Приватного підприємства «Золота Нива 1» (64333, Харківська обл., Ізюмський р-н., с. Забавне, вул. Харківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 33897138) 10938,64 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
24.11.2025 року від відповідача - «Золота Нива 1», надійшла заява (вх.№13581) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» на свою користь 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 року прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «Золота Нива 1» про ухвалення додаткової постанови. Запропоновано позивачу у строк до 09.12.2025 року подати заперечення на заяву Приватного підприємства «Золота Нива 1» про ухвалення додаткового рішення. Повідомлено сторін, що розгляд заяви буде здійснюватись у порядку ч.3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, а саме: в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 року, якою вирішено здійснювати розгляд заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, була отримана всіма учасниками справи в електронному кабінеті - 02.12.2025 року.
Отже, учасники справи вважаються повідомленими належним чином про розгляд апеляційним господарським судом заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
02.12.2025 до Східного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№13898), в яких він просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу, які були понесені апелянтом в межах апеляційного розгляду справи №922/4946/23 на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року.
В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що обсяг робіт і послуг наданий адвокатом відповідача є незначний, а розмір заявлених ним до стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню.
Як вказує представник позивача складання апеляційної скарги у даній справі не потребувало значних зусиль. Так, загальний обсяг апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року по справі №922/4946/23 становить 28 сторінок, з яких: 1 сторінка це реквізити сторін; 2 сторінка це формальний вступ (опис рішення суду першої інстанції та посилання на норми Господарського процесуального кодексу України); 6 сторінка це перелік додатків позивача на позовну заяву та цитування відзиву на позовну заяву від 12.12.2023 року та судової практики без власних висновків; 7,8,9 сторінка це цитування додаткових пояснень від 22.05.2025 року та лише 2 нових абзаци висновків представника апелянта; 10 сторінка це цитування положень нормативно-правових актів та лише останній абзац містить короткий висновок представника апелянта; 13-14 сторінка це цитування додаткових пояснень від 22.05.2025 та лише 1 новий абзац висновку представника апелянта; 16-18 сторінка це часткове цитування додаткових пояснень від 22.05.2025 року, опис обставин справи, перелік поданих доказів; 19 сторінка це цитування положень нормативно-правових актів та судової практики без власних висновків; 21-22 сторінка це повторення раніше зазначених в апеляційній скарзі обставин; 23 сторінка це цитування судової практики без власних висновків; 24-25 сторінка це часткове цитування судової практики, загальне зазначення обставин, які не було враховано судом першої інстанції та один абзац власного висновку; 26-27 сторінка це судові витрати апелянта, чотири абзаци це прохальна частина апеляційної скарги; 28 сторінка це один абзац прохальної частини апеляційної скарги, все інше перелік додатків.
На думку позивача, підготовка апеляційної скарги і саме складання апеляційної скарги не потребували вивчення матеріалів справи, не потребували додаткового вивчення додаткових джерел права чи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, апелянтом до апеляційної скарги не додано будь-яких нових доказів.
Тому зважаючи, на невеликий обсяг проведених представником відповідача робіт, деяких наданих адвокатом відповідача послуг які не відповідають, як вважає позивач, критерію необхідності та не повинні були вноситись до розрахунку правничих витрат взагалі, заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню.
Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.
За змістом ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Проте, 24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної заяви здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши заяву Приватного підприємства «Золота Нива 1» про ухвалення додаткової постанови, судова колегія зазначає таке.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У ч. 1-2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, в апеляційній скарзі представником відповідача зазначено, що детальний розрахунок понесених витрат відповідача на правничу допомогу адвоката буде надано до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 17.11.2025 року (повний текст складено 27.11.2025 року).
24.11.2025 року представник відповідача звернувся з заявою про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/4946/23, додатками до якої є копія договору про надання послуг з адвокатської діяльності №10/09-01 від 10.09.2025 року, копія акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 19.11.2025 року до договору №10/09-01 про надання правничої допомоги від 10.09.2025, копія детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та понесених витрат за договором №10/09-01 від 10.09.2025 при наданні правничої допомоги у зв'язку з розглядом Східним апеляційним господарським судом справи №922/4946/23 (провадження №2064Х) за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Золота Нива 1» на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23.
Таким чином, апелянтом дотримано вимоги статті 129 ГПК України.
Згідно з ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом апеляційної скарги у справі №922/4946/23 представником відповідача надано копію договору про надання послуг з адвокатської діяльності №10/09-01 від 10.09.2025 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 19.11.2025 року до договору №10/09-01 про надання правничої допомоги від 10.09.2025 року, копію детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та понесених витрат за договором №10/09-01 від 10.09.2025 року при наданні правничої допомоги у зв'язку з розглядом Східним апеляційним господарським судом справи №922/4946/23 (провадження №2064Х) за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Золота Нива 1» на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2025 року між адвокатом Білоголовською Ларисою Анатоліївною, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2142, виданого Радою адвокатів Харківської області 27.09.2017 року (надалі адвокат), та Приватним підприємством «Золота Нива 1» в особі директора - Зінченка Володимира Івановича, що діє на підставі Статуту (надалі - клієнт), укладено договір про надання правничої допомоги №10/09-01.
Відповідно до п.1 визначено предмет договору - клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу в зв'язку з апеляційним оскарженням клієнтом рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23, додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 року, ухвали Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі №922/4946/23 та при провадженні у Східному апеляційному господарському суді справи №922/4946/23 за апеляційними скаргами клієнта у справі.
Пунктом 4.1. визначено, що клієнт зобов'язаний надати для здійснення адвокатом повноважень всю необхідну інформацію, яка йому відома у справі, та яка відноситься до провадження у справі, представити необхідну для участі у справі документи, речі та інші матеріали, які можуть знаходитись в його розпорядженні.
Пунктом 4.2. визначено, що здійснення оплати правових послуг адвоката визначено у розділі 5 цього договору.
У пункті 5.1. зазначено, що за надання правничої допомоги за цим договором гонорар адвоката становить, зокрема за надання правничої допомоги в зв'язку з апеляційним оскарженням клієнтом рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23 та при провадженні у Східному апеляційному господарському суді справи №922/4946/23 за апеляційною скаргою клієнта на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/4946/23 (в тому числі представництво інтересів клієнта в судових засіданнях у Східному апеляційному господарському суді - 40000,00 грн.
Пунктом 6.1. визначено, що клієнт зобов'язаний оплатити адвокату витрати, пов'язані з виконанням цього договору.
У пункті 6.2. зазначено, що про понесені витрати адвокат складає та надає клієнту звіт про понесені витрати.
Пунктом 7.2. визначено, що здавання-приймання наданих послуг здійснюється після надання правових послуг та оформлюється актом.
Як вбачається з матеріалів справи в межах договору №10/09-01 відповідачу надано правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності) в Східному апеляційному господарському суді, а саме: підготовлено та подано до суду апеляційну скаргу у справі №922/4946/23.
Згідно до акту здавання-приймання наданих послуг №1 від 19.11.2025 року вартість послуг з правничої допомоги наданої відповідачу у справі №922/4175/23 складає 40000,00 грн.
Так, колегією суддів встановлено, що представництво Приватного підприємства «Золота Нива 1» по справі №922/4175/23 у Східному апеляційному господарському суді здійснював адвокат Білоголовська Лариса Анатоліївна на підставі договору про надання правничої допомоги №10/09-01 від 10.09.2023 року та сформованого за цим договором ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Надані послуги, зазначені у акті приймання-передачі наданих юридичних послуг та їх характер відповідають умовам договору.
Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвоката не має.
Стаття 129 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволені позовних вимог, а в дані справі фактично відмовлено у позові в повному обсязі, то витрати відповідача на професійну-правничу допомогу підлягають відшкодуванню в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція наведена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).
Водночас у ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, від 05.06.2024 року у справі №910/14524/22.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Такий же правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Отже, в контексті понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з позиції обґрунтованості, як необхідності, так і неминучості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.
Колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були дійсно необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий.
Оцінивши перелік наданих адвокатом Приватного підприємства «Золота Нива 1» послуг, з урахування заперечень позивача, колегія суддів вважає, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі відповідає критеріям, встановленим ст. 126 ГПК України, а саме критеріям реальності (дійсності та необхідності) та розумності.
Клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомоги не підлягає задоволенню, як таке, що є необґрунтованим. Доводи зводяться до суб'єктивного тлумачення обсягу правової допомоги і того, який розмір є вірним та суперечать змісту поданих відповідачем доказам. Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7% від загального розміру позовних вимог і не перевищує ставок, що рекомендовані радою адвокатів. У клопотанні про зменшення витрат представник позивача наводить аналіз апеляційної скарги, зокрема, про значну кількість сторінок і те, що інформація, яка в ній викладена є тотожною до тієї, що надавалась до суду першої інстанції. Однак вказане не є підставою для зменшення.
Так, сама по собі кількість сторінок апеляційної скарги не є автоматичною підставою для зменшення суми витрат на правничу допомогу і суд має оцінювати співмірність витрат із складністю справи, обсягом наданої допомоги, кваліфікацією адвоката, а протилежна сторона має клопотати про зменшення, доводячи нерозумність витрат, а не їхню «довжину».
Наразі представником позивача не доведено нерозумності витрат, не спростовано обсягу наданої правової допомоги і завищення їх обсягу.
Приймаючи до уваги наведене, Східний апеляційний господарський суд, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на вищезазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного підприємства «Золота Нива 1» про ухвалення додаткової постанови у справі №922/4946/23 за провадженням по оскарженню рішення суду та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Заяву Приватного підприємства «Золота Нива 1» про ухвалення додаткової постанови задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» (36034, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Половки, буд. 70, код ЄДРПОУ 33190684) на користь Приватного підприємства «Золота Нива 1» (64333, Харківська обл., Ізюмський р-н., с. Забавне, вул. Харківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 33897138) 40000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов