09 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/1191/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Россолов В.В., суддя Тарасова І.В.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Колос» (вх.№1909) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2025 (рішення ухвалено суддею Калантай М.В. в приміщенні Господарського суду Харківської області 01.08.2025 о 10:13 год, повне рішення складено 11.08.2025) у справі №922/1191/25
за позовом Селянського (фермерського) господарства «Колос», смт. Слатино Харківської області
до Дергачівської міської ради, м. Дергачі Харківської області
про визнання поновленим договору оренди
Селянське (фермерське) господарство «Колос» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Дергачівської міської ради, в якому просило визнати поновленим на новий строк договір оренди №б/н на земельну ділянку площею 50,00 га з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 для ведення товарного сільського виробництва, укладений між Дергачівською міською радою та Селянським (фермерським) господарством «Колос».
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі №922/1191/25 у задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства «Колос» до Дергачівської міської ради про визнання поновленим на новий строк договору оренди №б/н на земельну ділянку площею 50,00 га з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 для ведення товарного сільського виробництва, укладеного між Дергачівською міською радою та Селянським (фермерським) господарством «Колос», відмовлено.
Селянське (фермерське) господарство «Колос» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі №922/1191/25 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Колос» до Дергачівської міської ради про поновлення договору оренди землі повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах справи звернень позивача про поновлення договору оренди та той самий строк і на тих самих умовах. Натомість зазначає, що він завчасно в лютому 2024 року звернувся до орендодавця з пропозицією щодо продовження строку договору оренди землі, у той час як відповідач необґрунтовано ухилився від поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк та надіслав листа про відсутність наміру поновлювати або укладати з СФГ «Колос» договір оренди землі на новий строк.
На думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не було враховано, що позивач добросовісно виконував і виконує свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин, дотримавшись законного порядку для поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, проте зі сторони відповідача безпідставно було відмовлено в поновленні договору оренди землі, не були проведені переговори щодо досягнення будь-яких домовленостей з орендарем, не було запропоновано інший розмір орендної плати чи інший строк оренди.
СФГ «Колос» погоджується з судом першої інстанції, що норми статті 33 Закону України «Про оренду землі» необхідно застосовувати до правовідносин, що виникли між позивачем і відповідачем, у редакції чинній на момент укладення договору від 23.07.2004. Водночас, позивач зазначає, що місцевим господарським судом невірно застосовано вказану статтю, при цьому звертає увагу суду, що дана стаття (в редакції на момент укладення договору) містить інші умови ніж ті, які зазначені в мотивувальній частині рішення.
Заявник вважає, що судом першої інстанції помилково не було враховано, що після закінчення строку договору орендар продовжував користуватись земельною ділянкою протягом більше як три місяці, і лише в жовтні 2024 року орендодавець надіслав орендарю необґрунтованого листа з проханням повернути земельну ділянку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 (колегія суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Колос» (вх.№1909) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі №922/1191/25; встановлено учасникам справи строк по 07.10.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 28.10.2025.
06.10.2025 від Дергачівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2025 - без змін. До відзиву на апеляційну скаргу відповідачем долучено відповідь Головного управління ДПС у Харківській області від 16.07.2025, згідно якої СФГ «Колос» було сплачено орендну плату у 2020 році в сумі 64000грн та у 2021 році - 65800грн, при цьому СГ «Колос» не звітує з 2022 року. Такі обставини, на думку Дергачівської міської ради, не свідчать про добросовісність виконання своїх обов'язків за договором позивачем.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи, витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Россолов В.В., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 відкладено розгляд справи на 09.12.2025.
У судовому засіданні представник Селянського (фермерського) господарства «Колос» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2025 №922/1191/25 скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.
Представник Дергачівської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений судом належним чином.
Щодо доводів відповідача про недобросовісність позивача в частині виконання обов'язків щодо сплати орендної плати та доданої до відзиву на апеляційну скаргу відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 16.07.2025, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 - 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи, що у відзиві на позов відповідач не наводив зазначених аргументів про недобросовісність позивача, а лист ГУ ДПС у Харківській області від 16.07.2025 був отриманий Дергачівською міською військовою адміністрацією 17.07.2025 (про що свідчить відповідний вхідний штамп), тобто був у її розпорядженні на час розгляду справи в суді першої інстанції, проте не був долучений відповідачем ні з відзивом на позов, ні в подальшому на стадії підготовчого засідання в суді першої інстанції. Враховуючи, що відповідачем не наведено виняткових обставин, які б унеможливлювали подати вказаний доказ і навести відповідні аргументи в суді першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для їх прийняття.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
23.07.2004 між Дергачівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Селянським (фермерським) господарством «Колос», як орендарем, укладено договір оренди землі (надалі - договір), який зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельної ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №243 від 23.07.2004 (том 1 а.с.12-14).
За умовами пунктів 1, 2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Слатинської селищної ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,00 га ріллі.
Відповідно до пунктів 3, 4 договору на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, а також інших об'єктів інфраструктури не існує.
Земельна ділянка вільна від будинків, споруд та інших об'єктів (пункт 4 договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 435689,00 грн гривень .
Згідно з пунктом 6 на земельній ділянці, яка передається в оренду, недоліків, що можуть перешкоди її ефективному використанню, не існує.
Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: земельна ділянка представлена сільськогосподарськими угіддями (рілля) (пункт 7 договору).
Відповідно до пункту 8 договору його укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
За умовами пунктів 9, 10 орендна плата вноситься орендарем в розмірі 80 грн за 1 га на рік. Загальний розмір орендної плати - 4000,00 (чотири тисячі) гривень на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.
Орендна плата вноситься два рази на рік. Розрахунки закінчуються - 2000,00 грн до 15 серпня та 2000,00 грн до 15 листопада поточного року.
Відповідно до пунктів 15 - 17 договору земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської культури. Цільове призначення земельної ділянки - ведення фермерського господарства. Умови збереження стану об'єкта оренди - використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Пунктом 18 договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є розпорядження голови райдержадміністрації від 20.01.2004 року №12.
Відповідно до пункту 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Пунктом 21 договору передбачені умови повернення земельної ділянки, згідно яких після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 36 договору).
Пунктом 37 визначено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 38 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 39 договору).
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 40 договору).
23.07.2004 між сторонами було підписано акт передачі - прийому земельної ділянки розміром 50 га, яка розташована на території Слатинської селищної ради за межами населеного пункту, згідно з договором від 23.07.2004 (том 1 а.с. 15).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.09.2023 з урахуванням додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.09.2014 право оренди за вказаним договором від 23.07.2004 на земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 зареєстроване за СФГ «Колос» (код 23911905) зі строком дії до 23.07.2024.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-IX у Харківській області було утворено Харківський район (з адміністративним центром у місті Харків) у складі територій Безлюдівської селищної, Височанської селищної, Вільхівської сільської, Дергачівської міської, Липецької сільської, Люботинської міської, Малоданилівської селищної, Мереф'янської міської, Нововодолазької селищної, Південноміської міської, Пісочинської селищної, Роганської селищної, Солоницівської селищної, Харківської міської, Циркунівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Цією ж постановою у Харківській області було ліквідовано: Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський, Богодухівський, Борівський, Валківський, Великобурлуцький, Вовчанський, Дворічанський, Дергачівський, Зачепилівський, Зміївський, Золочівський, Ізюмський, Кегичівський, Коломацький, Красноградський, Краснокутський, Куп'янський, Лозівський, Нововодолазький, Первомайський, Печенізький, Сахновщинський, Харківський, Чугуївський, Шевченківський райони.
Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» від 16 грудня 2020 р. № 1635-р Дергачівську районну державу адміністрацію, що реорганізується шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX, було приєднано до Харківської районної державної адміністрації.
Дергачівська міська територіальна громада Харківського району Харківської області є сформованою відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», до складу якої увійшли Дергачівська, Безруківська, Козачолопанська. Проходівська, Прудянська, Русько-Лозівська, Слатинська, Токарівська (ліквідованого Дергачівського району) розформовані територіальні громади.
28 квітня 2021 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» було внесено зміни до Земельного кодексу України, розділ Х Перехідні положення якого доповнено пунктом 24, згідно з яким з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, окрім деяких категорій земель.
Отже земельна ділянка з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 з 2021 року і по теперішній час перебуває у комунальній власності Дергачівської міської територіальної громади.
В обґрунтування позовних вимог СФГ «Колос» стверджує, що з метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі воно звернулося до відповідача з листом від 28.02.2024.
Вказаний лист відсутній в матеріалах справи, а тому встановити його дійсний зміст у суду немає можливості.
Згідно пояснень наданих у судовому засіданні представником СФГ «Колос», лист від 28.02.2024 був складений в єдиному екземплярі і направлений відповідачу, копій з нього зроблено не було у зв'язку з чим у позивача відсутня можливість надати його суду.
Проте, листом №1355/03-31 від 26.03.2024 Дергачівська міська рада за наслідками розгляду заяви від 28.02.2024 (вх.№ 1464/01-17 від 28.02.2024) щодо продовження терміну дії договору оренди землі стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 повідомила, що Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» продовження терміну дії договорів про оренду землі не передбачено. Законом України «Про оренду землі» (стаття 32-2) передбачено поновлення договорів оренди землі та здійснюється воно в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України, або укладення договору на новий строк. Крім того, радою було зазначено, що вона не має наміру поновлювати або укладати з Селянським (фермерським) господарством «Колос» договір оренди землі на новий строк стосовно земельної ділянки площею 50,00 га з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 (том 1 а.с.22).
Отже, фактично відповідач розглядав заяву позивача про продовження терміну дії договору, а не про його поновлення.
19.04.2024 представник позивача звернувся до начальника міської військової адміністрації з заявою, в якій просив: «права поновити на новий строк земельної ділянки строком на 1 рік з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 за адресою Харківська обл., смт Слатине, Дергачівська РТГ. Площею 50га, для ведення фермерського господарства» (том 1 а.с.21). В додатках до вказаної заяви позивачем зазначено, що ним надаються ксерокопії паспорту, коду та договору оренди землі. Зазначені додатки відсутні в матеріалах справи.
Дергачівська міська рада у відповідь на заяву від 19.04.2024 листом від 10.05.2024 №2021/03-31 повідомила, що не має наміру укладати на новий строк договір оренди землі з СФГ «Колос» стосовно земельної ділянки площею 50,00 га з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 (том 1 а.с.23).
Також відповідач своїм листом від 13.06.2024 №2272/03-31 у відповідь на адвокатський запит від 11.06.2024 вих. №11/06/24 (який також відсутній в матеріалах справи), повідомив, що керуючись частиною третьою ст. 126-1 Земельного кодексу України Дергачівська міська рада, як сторона договору оренди, має право та бажає скористатися своїм правом відмови від поновлення договору, укладеного з Селянським (фермерським) господарством «Колос» стосовно земельної ділянки площею 50,00 га з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 (том 1 а.с.24).
Листом-повідомленням від 18.06.2024 №2311/03-31 відповідач сповістив позивача про небажання поновлювати дію договору і про намір використовувати земельну ділянку на власний розсуд. Разом із даним листом відповідач направив позивачу для підписання акт повернення земельної ділянки (том 1 а.с. 25, 26), який позивачем підписаний не був.
Листом №063/09-24 від 30.09.2024 представник позивача з посиланням на п.27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України зазначив, що СФГ «Колос» має повне право на користування земельною ділянкою до 23 липня 2025 року (том 1 а.с.27).
У своєму листі від 04.10.2024 №01-17/1568 Дергачівська міська військова адміністрація роз'яснила, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» набрав чинності 19.11.2022. Отже поновленими на один рік без волевиявлення договорів, вважалися виключно договори оренди, строк користування якими закінчувався в період з 24.02.2022 по 18.11.2022. Також повідомлено про відсутність наміру укладати з Селянським (фермерським) господарством «Колос» договір оренди землі на новий строк стосовно земельної ділянки площею 50,00 га з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903. Крім того зазначено, що на офіційну адресу Селянського (фермерського) господарства «Колос» засобами, поштового зв'язку був направлений лист-повідомлення разом з актом приймання - передачі (повернення) земельної ділянки згідно з договором оренди землі про не бажання поновлювати дію Договору і про намір використовувати земельну ділянку на власний розсуд. Оскільки рекомендований лист повернувся з причини закінчення терміну зберігання, тому повторно додано до цього листа вищевказаний лист-повідомлення та акт приймання-передачі для підписання (том 1 а.с.28, 29).
Звертаючись з позовом СФГ «Колос» зазначає, що воно як добросовісний орендар дотрималося всіх умов, необхідних для реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі в порядку частин 1 - 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: своєчасно, у строки встановлені сторонами у договорі, звернулося до орендодавця - до Дергачівської міської ради, при цьому позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. Таким чином, на думку позивача, договір оренди №б/н на земельну ділянку площею 50,00 га з кадастровим номером 6322057300:03:000:0903 для ведення товарного сільського виробництва, є поновленим на той самий строк і на тих же умовах.
Заперечуючи проти позовних вимог Дергачівська міська рада зазначає, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягає стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на момент звернення позивача до орендодавця з листом про поновлення договору оренди, а не на момент його укладення, як помилково вважає позивач.
Суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що до даних правовідносин необхідно застосовувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції на момент укладення такого договору, тобто станом на 27.07.2004 та дійшов висновку, що поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у справі відсутнє звернення позивача про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, як це передбачено частиною 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі». Оскільки стаття 33 Закону України «Про оренду землі» не містить певного переліку підстав, з яких орендодавець має право висловити заперечення проти поновлення договору, суд дійшов висновку, що відповідач може використовувати своє право на відмову у поновленні договору оренди землі на власний розсуд.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів зазначає таке.
За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон.
16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8 цього Закону, з урахуванням його прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 такого змісту:
«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
За змістом статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Стаття 33 Закону «Про оренду землі» у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву «Поновлення договору оренди землі». В редакції від 27.07.2004, тобто на момент укладання договору, вказана стаття передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
В подальшому статтю 33 Закону України «Про оренду землі» було доповнено такими положеннями.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
У пунктах 41 та 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 міститься висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Тож статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінено редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша - п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яка тепер має назву «переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п'ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.
При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Також, відповідно до частини першої статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Згідно з частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 Земельного кодексу України, за загальним правилом заборонено.
З наведеного вбачається, що поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» базується саме на положеннях стаття 126-1 Земельного кодексу України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі України «Про оренду землі» у попередній редакції, є змістовно різними.
З викладеного слідує, що наведені вище норми чинного законодавства, розмежовують змістовно різні поняття: «поновлення договору оренди землі» та «укладення договору оренди землі на новий строк».
Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі». Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21.
На час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк, звернення позивача з позовом до суду та ухвалення судових рішень у справі діяла нова редакція Закону України «Про оренду землі» із внесеними змінами, а тому суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення закону в редакції, чинній на момент укладання договору оренди.
Як вже зазначалось, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. Водночас, редакція статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не передбачає можливості автоматичного поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, як це було передбачено у попередній редакції частини шостої цієї норми.
СФГ «Колос» як користувач земельної ділянки неодноразово звертався до відповідача із заявами про поновлення/продовження дії договору оренди. При цьому, до цих звернень проєкт договору оренди, як цього вимагає нова редакція статті 33 Закону України «Про оренду землі», надано не було, що не заперечується і самим позивачем.
На звернення позивача Дергачівська міська рада повідомляла, що має намір раніше орендовану СФГ «Колос» земельну ділянку використовувати для власних потреб, при цьому неодноразово наголошувала, що позивачем порушено вимоги чинного земельного законодавства і не додано до звернень проєкту договору оренди земельної ділянки.
З положень статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентує порядок дій орендаря у разі його бажання реалізувати своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, вбачається, що рада має право відмовити в укладенні такого договору, якщо орендар не надав проєкту договору, оскільки досягнення згоди по всіх істотних умовах та належна форма є ключовими для укладення договору, а лист-звернення без проєкту не є пропозицією укласти угоду, яка включає всі умови.
В апеляційній скарзі заявник з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21, зазначає, що зі сторони відповідача безпідставно не були проведені переговори щодо досягнення будь-яких домовленостей з орендарем, не було запропоновано інший розмір орендної плати чи інший строк дії договору оренди.
Колегія суддів відхиляє такі доводи заявника апеляційної скарги з огляду на таке.
У пункті 6.31 постанови Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21, зазначено, що стаття 33 Закону про оренду землі (як у попередній, так і у чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
Верховний Суд також зауважив, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому, добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У вищевказаній постанові у пунктах 6.35, 6.36 Верховний Суд зазначив, що межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору (п.6.33 постанови Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21).
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування як власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку та розглянув звернення позивача та надав вмотивовану відмову у продовженні/поновленні договору оренди земельної ділянки, вказавши при цьому про намір використовувати земельну ділянку для власних потреб, а позивачем не доведено ухилення ради від проведення переговорів, відсутності з її боку необґрунтованих заперечень щодо поновлення договору у встановлений законом місячний строк. А відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Отже, хоча місцевий господарський суд й припустився помилки при застосуванні статті 33 Закону України «Про оренду землі» у належній редакції як підстави для відмови у задоволенні позову, проте це не вплинуло на правильність вирішення даного спору, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що як на час подання позовної заяви, так і на час розгляду справи повноваження Дергачівської міської ради тимчасово здійснює (до моменту відновлення повноважень міської ради) Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області.
Так, у відзиві на позовну заяву, відповідач повідомив, що повноваження Дергачівської міської ради, її виконавчого комітету та міського голови наразі здійснює начальник Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області.
На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до тепер.
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.
Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.
Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.
Закон України «Про військово-цивільні адміністрації» визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.
За змістом статті 1 вказаного Закону військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.
Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов'язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 зазначеної норми).
У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (абзац 2 частина 1 статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).
У статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» встановлено, що у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження міської ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування. Повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюється ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, у урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів (частина 7 статті 3 вказаного Закону).
Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради (абзац 2 частини 11 статті 3 Закону).
Указом Президента України від 01.10.2022 №680/2022 утворено, зокрема, Дергачівську міську військову адміністрацію Харківського району Харківської області.
Згідно з частиною 2 статті10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням до Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник військової адміністрації, крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У пунктах 12 та 26 частини 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із:
- здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік);
- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).
Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що військові адміністрації наділенні повноваженнями на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, проте із прямою забороною відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (частина 1статті 2 Закону України «Про оренду землі»).
У частині 2 статті 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності врегульовано статтями 122, 123 ЗК України, згідно з яким залежно від компетенції уповноважені органи надають земельні ділянки у користування для відповідних цілей на підставі технічної документації із землеустрою, за виключенням земельних ділянок зареєстрованих у Державному земельному кадастрі, право власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення.
У статті 124 ЗК України передбачено порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності на підставі рішення уповноваженого органу за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 ЗК України.
У статті 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
У постанові від 17.12.2024 у справі №922/502/24 Верховний Суд дійшов висновку, що визначені у пункті 26 частини 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» обмеження повноважень військових адміністрацій, зокрема, на надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, стосується саме первинного надання їх у користування, що супроводжується певною процедурою, а не правовідносин щодо укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин.
Враховуючи те, що у даному спорі мова йде про укладення договору оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин, положення пункту 26 частини 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не розповсюджуються на спірні правовідносини сторін, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції звертає увагу, що укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин відноситься до повноважень Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, яка і мала бути належним відповідачем у даному спорі, що є додатковою підставою для відмови в позові.
Водночас, колегія суддів зауважує, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань Дергачівського міського голову Задоренка В.В. з 16.11.2022 призначено начальником Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, а тому незалучення останньої до участі у розгляді даної справи не вплинуло на її права та обов'язки.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Колос» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі №922/1191/25 залишити без змін, з урахуванням мотивувальної частини даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 12.12.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Россолов
Суддя І.В. Тарасова