Провадження № 11-кп/803/3222/25 Справа № 205/12800/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, відмовлено.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд зазначив, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання не довів свого виправлення.
Судом було враховано, що позитивні зміни у поведінці засудженого хоч і відбулись, однак, ОСОБА_7 раніше засуджувався за вчинення тяжких злочинів, звільнявся за від відбування покарання з іспитовим строком та по даній справі засуджений за вчинення тяжкого злочину в період іспитового строку.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою його клопотання задовольнити та звільнити його умовно - достроково від відбування покарання.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що висновки суду є необґрунтованими і невмотивованими. Вказує, що він є інвалідом ІІІ групи, за період відбування покарання має 3 заохочення та позитивну характеристику.
Заслухавши суддю-доповідача; засудженого, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки, на його думку, засуджений не довів свого виправлення; перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Так, ст. 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК Україниумовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Як вбачається із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_7 вироком Октябрьського районного суду м. Полтави від 19 липня 2023 року визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198, ч. 1, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 70 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано невідбутий термін за вироком суду від 17.11.2020 року, призначено 4 роки 2 місяці позбавлення волі.
Згідно довідки та характеристики, що надані установою виконання покарань, ОСОБА_7 з 01.07.2022 року перебуває у місцях позбавлення волі, з 19.08.2024 року відбуває покарання в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №89», кінець строку припадає на 01 вересня 2026 року.
За час відбування покарання характеризується посередньо. По прибуттю до установи до суспільно-корисної оплачуваної праці не залучався за власним бажанням, має 2 заохочення за виконання обов'язків, покладених КВК України та ПВР установи, дотримання правил трудового розпорядку та дотримання вимог пожежної безпеки.
На підставі проведеної оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення засудженому встановлено середній ризик ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі. Також колегією суддів враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_7 не довів свого виправлення, оскільки, будучи ув'язненим з липня 2022 року, почав отримувати заохочення лише після збігу тривалого часу, та за весь період відбування покарання отримав їх лише два за короткий час,- у січні та квітні 2024 року, - через що у колегії суддів не має підстав вважати, що засуджений своєю сумлінною поведінкою на всьому протязі відбування покарання доводить своє виправлення.
Крім того, засуджений установою відбування покарання характеризується посередньо, участі у роботі самодіяльної організації не приймає, соціально корисну активність не проявляє.
Також засуджений ОСОБА_7 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, що свідчить про антисоціальну спрямованість його особи та стійкість протиправної поведінки.
З огляду на викладене відомості про досягнення щодо цього засудженого мети кримінального покарання до повного його відбуття, що могли бути підставою для застосування до нього умовно-дострокового звільнення, повинні бути надзвичайно вагомими, втім таких не вбачається.
Доводи апеляційної скарги засудженого про те, що суд не в повній мірі врахував те, що він має заохочення, є безпідставними, оскільки вказані обставини самі по собі не є достатньою підставою для задоволення його клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення. Судом досліджені у сукупності всі обставини, які мали значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою не довів свого виправлення, а підстави для застосування умовно-дострокового звільнення в такому випадку відсутні, у зв'язку із чим висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.
Також враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
З огляду на вищевикладене, доводи засудженого не спростовують висновки суду першої інстанції щодо безпідставності поданого клопотання, а також не свідчать про доведення засудженим свого виправлення та про наявність підстав для його звільнення від відбування покарання умовно-достроково, а тому ці доводи апеляційний суд оцінює як непереконливі, у зв'язку з чим вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4